Свамі Вівекананда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свамі Вівекананда
бенг. স্বামী বিবেকানন্দ
гінді स्वामी विवेकानन्द
Swami Vivekananda-1893-09-signed.jpg
Свамі Вівекананда у Чикаго
(вересень 1893)
Ім'я при народженні Нарендра Натх Датта
Народився 12 січня 1863(1863-01-12)
Калькутта, Індія
Помер 4 липня 1902(1902-07-04) (39 років)
Белурський монастир біля Калькутти, Індія
·інсульт[1]
Громадянство
(підданство)
British Raj Red Ensign.svg Британська Індія[1]
Діяльність філософ, громадський діяч
Відомий завдяки засновник Белурського монастиря
Alma mater Presidency University[d][1] і Scottish Church College[d]
Володіє мовами англійська[1] і бенгальська[2][3]
Magnum opus Paohari Baba[d] і Bartaman Bharat[d][4]
Конфесія Індуїзм[1]
Брати, сестри  • Bhupendranath Datta[d] і Mahendranath Datta[d]
Автограф Swami-Vivekanda-Signature-transparent.png

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм»

Свамі Вівекананда та інші учні Рамакрішни (1887, Баранагар, Калькутта)
Пам'ятник Свамі Вівекананді біля Воріт Індії (Мумбаї)

Сва́мі Вівекананда (бенг. স্বামী বিবেকানন্দ, гінді स्वामी विवेकानन्द; справжнє ім'я — Нарендра Натх Датта[5]; 12 січня 1863, Калькутта, Індія — 4 липня 1902, Белурський монастир біля Калькутти, Індія) — індійський філософ, громадський діяч, учень Рамакрішни. Він зміг пояснити багато ключових ідей Веданти з позицій західної філософії.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Дитинство та ранні роки[ред. | ред. код]

Нарендра Натх[а] Датта народився 12 січня 1863 року в Калькутті, яка тоді була столицею Британської Індії. Його батько, Вішванатх[б] Датта, був юристом і працював у Високому суді Калькутти, часто допомагав бідним. Матір Нарендра Натхи, Бхуванешварі Деві, була дуже релігійною, що вплинуло і на її сина[5]. 1877 року сім'я переїхала до Райпура, але вже через два роки вони повернулися до Калькутти. 1879 року Нарендра Натх поступив до Президентського коледжу (англ. Presidency College), а згодом перейшов до Шотландського церковного коледжу (англ. Scottish Church College). Саме під час навчання там у нього виявилася цікавість до філософії. Нарендра Натх читав праці Оґюста Конта, Джона Стюарта Мілля та Герберта Спенсера[6]. Під впливом цих вчень він захотів дізнатися чи можуть Бог та релігія стати частиною досвіду й бути усвідомленими, почав шукати того, хто бачив Бога[7].

Рамакрішна: знайомство та навчання[ред. | ред. код]

У листопаді 1881 року він вперше зустрівся з Рамакрішною. Потім він часто відвідував його, але не визнавав себе учнем святого. 1884 року помер батько й Нарендра став годувальником сім'ї. Складні сімейні обставини та невдачі посилили бажання Нарендра стати саньясі[в]. Після смерті Рамакрішни 1886 року, Нарендра Натх очолив перший чернечий орден Рамакрішни. У січні 1887 року він та інші вісім учнів дали формальні чернечі клятви. Тоді ж Нарендра Натх взяв собі ім'я Свамі Бібідішананда.

Мандри Індією[ред. | ред. код]

1888 року Свамі став мандрівним монахом.

Перша подорож на Захід[ред. | ред. код]

31 травня 1893 року він вирушив із Бомбею до Чикаго, взявши собі ім'я Вівекананда.

По дорозі Вівекананда відвідав Японію. Там він побував у Наґасакі, Кобе, Йокогамі, а також в Осаці, Кіото та Токіо.

В Америці Вівекананда виступив на Чиказькому парламенті релігій, а після того два роки подорожував і читав лекції. Двічі побував в Англії (1895 та 1896), також у Німеччині. 16 грудня 1896 він вирушив назад до Індії, дорогою побувавши у Франції та Італії.

15 січня 1897 року Вівекананда повернувся до Індії, а вже 1 травня 1897 року він заснував «Місію Рамакрішни».

Друга подорож на Захід[ред. | ред. код]

У червні 1899 року Вівекананда знову вирушив на захід — спершу він побував в Англії, а потім поїхав до США. Там він заснував «Товариства Веданти» (Сан-Франциско та Нью-Йорк). 1900 року побував на Конгресі релігій у Парижі.

Повернення до Індії[ред. | ред. код]

24 жовтня 1900 Вівекананда поїхав до Індії, і прибув до Белурського монастиря 9 грудня 1900.

Вівекананда помер 4 липня 1902 року. Його тіло було піддане кремації на березі річки Ганг біля Белура. Рамакрішну, його вчителя, було кремовано шістнадцять років тому на протилежному боці річки[8].

Вчення та праці[ред. | ред. код]

Ще за життя філософа були опубліковані деякі його праці. Серед них:

  • «Карма-йога» (1896)
  • «Раджа-йога» (1896)
  • «Лекції від Коломбо до Алмори» (1897)
  • «Філософія Веданти: лекції про джняна-йога» (1902)

Посмертно було опубліковано «Бхакті-йога», «Схід та Захід», «Практична Венданта» та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

а. ^ також — Нарендра чи Нарен[9]
б. ^ також — Бісванатх[5]
в. ^ так називається людина, яка відреклася від світу, лісовий відлюдник, аскет[10]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Swami Vivekananda : Life and Teachings
  2. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. https://www.britannica.com/biography/Vivekananda
  4. https://archive.org/details/BartmanBharat
  5. а б в Sen, 2006, с. 11
  6. Sen, 2006, с. 12
  7. Sen, 2006, с. 13
  8. Towards the end (англ.). http://www.ramakrishnavivekananda.info. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-07-23. 
  9. Роллан, 1991, с. 249
  10. Саньясі. Філософський словник (рос.). www.mirslovarei.com. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-07-23. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]