Свамі Вівекананда
| Свамі Вівекананда | |
|---|---|
| бенг. স্বামী বিবেকানন্দ гінді स्वामी विवेकानन्द | |
 Свамі Вівекананда у Чикаго (вересень 1893) | |
| Ім'я при народженні | Нарендра Натх Датта |
| Народився |
12 січня 1863 Калькутта, Індія |
| Помер |
4 липня 1902 (39 років) Белурський монастир біля Калькутти, Індія ·інсульт[1] |
| Громадянство (підданство) |
 Британська Індія[1] |
| Національність | індійці[d] |
| Діяльність | філософ, громадський діяч |
| Галузь | філософія |
| Відомий завдяки | засновник Белурського монастиря |
| Alma mater | Presidency Universityd[1] і Шотландський церковний коледжd |
| Вчителі | Рамакрішна |
| Знання мов | англійська[1] і бенгальська[2][3] |
| Magnum opus | Paohari Babad і Bartaman Bharatd[4] |
| Конфесія | Індуїзм[1] |
| Брати, сестри | • Bhupendranath Dattad і Mahendranath Dattad |
| Автограф |
 |
| |
| Індуїзм |
|---|
   |
|
Близькі теми
|
 Категорія •  Портал |
Сва́мі Вівекананда (бенг. স্বামী বিবেকানন্দ, гінді स्वामी विवेकानन्द; справжнє ім'я — Нарендра Натх Датта[5]; 12 січня 1863, Калькутта, Індія — 4 липня 1902, Белурський монастир біля Калькутти, Індія) — індійський філософ, громадський діяч, учень Рамакрішни. Він зміг пояснити багато ключових ідей Веданти з позицій західної філософії.
Зміст
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Дитинство та ранні роки[ред. | ред. код]
Нарендра Натх[а] Датта народився 12 січня 1863 року в Калькутті, яка тоді була столицею Британської Індії. Його батько, Вішванатх[б] Датта, був юристом і працював у Високому суді Калькутти, часто допомагав бідним. Матір Нарендра Натхи, Бхуванешварі Деві, була дуже релігійною, що вплинуло і на її сина[5]. 1877 року сім'я переїхала до Райпура, але вже через два роки вони повернулися до Калькутти. 1879 року Нарендра Натх поступив до Президентського коледжу (англ. Presidency College), а згодом перейшов до Шотландського церковного коледжу (англ. Scottish Church College). Саме під час навчання там у нього виявилася цікавість до філософії. Нарендра Натх читав праці Оґюста Конта, Джона Стюарта Мілля та Герберта Спенсера[6]. Під впливом цих вчень він захотів дізнатися чи можуть Бог та релігія стати частиною досвіду й бути усвідомленими, почав шукати того, хто бачив Бога[7].
Рамакрішна: знайомство та навчання[ред. | ред. код]
У листопаді 1881 року він вперше зустрівся з Рамакрішною. Потім він часто відвідував його, але не визнавав себе учнем святого. 1884 року помер батько й Нарендра став годувальником сім'ї. Складні сімейні обставини та невдачі посилили бажання Нарендра стати саньясі[в]. Після смерті Рамакрішни 1886 року, Нарендра Натх очолив перший чернечий орден Рамакрішни. У січні 1887 року він та інші вісім учнів дали формальні чернечі клятви. Тоді ж Нарендра Натх взяв собі ім'я Свамі Бібідішананда.
Мандри Індією[ред. | ред. код]
1888 року Свамі став мандрівним монахом.
Перша подорож на Захід[ред. | ред. код]
31 травня 1893 року він вирушив із Бомбею до Чикаго, взявши собі ім'я Вівекананда.
По дорозі Вівекананда відвідав Японію. Там він побував у Наґасакі, Кобе, Йокогамі, а також в Осаці, Кіото та Токіо.
В Америці Вівекананда виступив на Чиказькому парламенті релігій, а після того два роки подорожував і читав лекції. Двічі побував в Англії (1895 та 1896), також у Німеччині. 16 грудня 1896 він вирушив назад до Індії, дорогою побувавши у Франції та Італії.
15 січня 1897 року Вівекананда повернувся до Індії, а вже 1 травня 1897 року він заснував «Місію Рамакрішни».
Друга подорож на Захід[ред. | ред. код]
У червні 1899 року Вівекананда знову вирушив на захід — спершу він побував в Англії, а потім поїхав до США. Там він заснував «Товариства Веданти» (Сан-Франциско та Нью-Йорк). 1900 року побував на Конгресі релігій у Парижі.
Повернення до Індії[ред. | ред. код]
24 жовтня 1900 Вівекананда поїхав до Індії, і прибув до Белурського монастиря 9 грудня 1900.
Вівекананда помер 4 липня 1902 року. Його тіло було піддане кремації на березі річки Ганг біля Белура. Рамакрішну, його вчителя, було кремовано шістнадцять років тому на протилежному боці річки[8].
Вчення та праці[ред. | ред. код]
Ще за життя філософа були опубліковані деякі його праці. Серед них:
- «Карма-йога» (1896)
- «Раджа-йога» (1896)
- «Лекції від Коломбо до Алмори» (1897)
- «Філософія Веданти: лекції про джняна-йога» (1902)
Посмертно було опубліковано «Бхакті-йога», «Схід та Захід», «Практична Венданта» та інші.
Примітки[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Swami Vivekananda : Life and Teachings
- ↑ ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.britannica.com/biography/Vivekananda
- ↑ https://archive.org/details/BartmanBharat
- ↑ а б в Sen, 2006, с. 11
- ↑ Sen, 2006, с. 12
- ↑ Sen, 2006, с. 13
- ↑ Towards the end (англ.). http://www.ramakrishnavivekananda.info. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-07-23.
- ↑ Роллан, 1991, с. 249
- ↑ Саньясі. Філософський словник (рос.). www.mirslovarei.com. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-07-23.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ромен Роллан. Жизнь Рамакришны / Перевод с фр. Э. Шлосберг, А. Полляк. — Политиздат, 1991. — 335 с. (рос.)
- Amiya P. Sen. Indispensable Vivekananda: anthology for our times. — Orient Blackswan, 2006. — 242 с. — ISBN 978-81-7824-130-2. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Swami Vivekananda |
- В. С. Костюченко. Свами Вивекананда: жизнь и наследие (рос.)
- Повне зібрання творів Свамі Вівекананда (англ.)
- Біографія Свамі Вівекананда (англ.)
- Біографія Свамі Вівекананда (англ.)
- Біографія, бесіди та цитати Свамі Вівекананда (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
