Свани
Свани ლუშნუ Lushnu | |
---|---|
Кількість | від 14 тис. до 30 тис. чол. |
Ареал | Грузія |
Мова | Сванська i Грузинська |
Релігія | Грузинська православна церква. |
Свани — субетнічна група грузинів. Самоназва «lushnu», од. «Mushwan», античні автори називали сванів місіміянцями. Проживають в Местійському муніципалітеті краю Самегрело-Земо Сванеті та Лентехському муніципалітеті краю Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті на північному заході Грузії. Разом області розселення сванів об'єднуються в історичну область Сванетія. Також проживають в самопроголошеній республіці Абхазія.
Історія[ред. | ред. код]
Перші згадки про сванів можна знайти у грецького географа Страбона, який писав про них як про грізних та завзятих воїнів, нащадків шумерських рабів. Згадував також про використання ними вовни для добування золота з гірських струмків, через те Сванетія часто вважається, однією з цілей походу аргонавтів. Християнство прийшло сюди у 6 столітті.
В Російській імперії та перших роках СРСР мегрели та свани враховувались при переписах як окремі етнічні групи, але з 30-х років 20 століття записувались до складу грузинів, зважаючи на те, що свани та мегрели завжди мали грузинську самосвідомість.
Незважаючи на раннє прийняття сванами християнства, у них залишилися свої вірування. Найшанованішим святим та покровителем, як і в усій Грузії, є святий Георгій. Традиційно свани вважаються найвойовничішими серед грузинів. У Сванетії й досі подекуди зберігаються традиції кровної помсти.
Мова[ред. | ред. код]
В побуті свани послуговуються сванською мовою, яка належить до картвельських мов. Взаєрозуміння між сванською та іншими мовами групи відсутнє. Однак національною та мовою літератури для сванів є грузинська мова.
Культура[ред. | ред. код]
Свани відомі своїми оборонними вежами, названими «сванськими». Також далеко поза межами Грузії відомі пісні сванів, досить складні для виконання. Традиційно свани займалися бджільництвом, полюванням, здавна виготовляли живописні вироби з міді, бронзи та золота.
Традиційним видом спорту для сванів є альпінізм.
Найбільше свято сванів — Лампроба (груз. ლამპრობა), присвячене святому Георгію.
Відомі свани[ред. | ред. код]
- Хергіані Михайло Віссаріонович
- Кіпіані Давид Давидович
- Іоселіані Нана Михайлівна
- Іоселіані Отар Давидович
- Оніані Таріел Гурамович
- Софо Геловані
- Геловані Михайло Георгійович
Галерея[ред. | ред. код]
Сван, 1929 рік
Старий сван курить люльку, кінець 19 століття
Свани, 1905 рік
Константин Дадешкеліані, князь Сванетії, близько 1885 року.
Культурний і релігійний центр гірської Сванетії.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свани |
|