Сванте Паабо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сванте Паабо
швед. Svante Pääbo
Professor Svante Paabo ForMemRS (cropped).jpg
Народився 20 квітня 1955(1955-04-20)[1][2][3] (67 років)
Oscar Parishd, Стокгольм[3]
Країна Flag of Sweden.svg Швеція[3]
Діяльність генетик
Alma mater Уппсальський університет
Галузь Палеогенетика, еволюційна антропологіяd[4], еволюційна генетика людиниd, генетика, еволюційна біологія[4] і evolutionary geneticsd[4]
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Інститут еволюційної антропології товариства Макса Планкаd і Okinawa Institute of Science and Technology Graduate Universityd
Ступінь доктор філософії
Членство Саксонська академія наукd, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Національна академія наук США, Берлінсько-Брандербурзька академія наук, Французька академія наук, Шведська королівська академія інженерних наук, Американська академія мистецтв і наук, Європейська академія[5] і Лондонське королівське товариство[6]
Батько Суне Бергстрем[7]
Мати Karin Pääbod[7]
У шлюбі з Linda Vigilantd
Нагороди
Pour le Mérite Медаль Його Величності Короля (Швеція) Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

Премія Лейбніца (1992)

honorary doctor of the University of Zurichd (1994)

медаль Макса Дельбрюкаd (1998)

медаль Карусаd (1999)

doctor honoris causa of the University of Helsinkid (2000)

премія Ернста Шерінгаd (2003)

Leipziger Science Awardd (2003)

Louis-Jeantet Prize for Medicined (2005)

Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

honorary doctor of Royal Institute of Technologyd (2008)

премія Кістлераd (2009)

Honorary Doctor at Karolinska Institutetd (25 травня 2012)

премія Грубера в області генетикиd (2013)

Sven Berggren prized (2013)

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (2014)

премія Університету Кейо в області медициниd (2016)

Премія за прорив у науках про життя (2016)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2016)

Премія Дена Девідаd (2017)

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження[d] (2018)

Премія Японії (2020)

Премія Ніренберга (2018)

Newcomb Cleveland Prized

Орден «За заслуги перед Федеративною Республикою Німеччина»
Нобелівська премія з фізіології або медицини

2022 Nobel Prize in Physiology or Medicined

Особ. сторінка eva.mpg.de/genetics/staff/paabo/

CMNS: Сванте Паабо у Вікісховищі

Сванте Паабо[8][9] (швед. Svante Pääbo; нар. 20 квітня 1955, Стокгольм) — шведський біолог, фахівець з еволюційної генетики. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2022 року[10].

Біографія[ред. | ред. код]

Син біохіміка Суне Бергстрема, лауреата Нобелівської премії з фізіології або медицини 1982 року.[11] Мати, Карін Паабо — хімікеса естонського походження.[12]

Навчався в школі для перекладачів, з 1975 року вивчав в Упсальському університеті єгиптологію, російську мову, історію науки і медицини. Захистив дисертацію з молекулярної імунології (1986).[13] Потім недовго працював в центрі молекулярної біології Цюрихського університету та в Інституті вивчення раку в Лондоні. У 1987—1990 роках на постдокторантурі в Університеті Каліфорнії в Берклі, в лабораторії Аллана Вілсона, де займався виділенням генетичного матеріалу скам'янілостей і вимерлих в новітній час тварин.[14] У 1990—1997 роках — професор загальної біології в Мюнхенському університеті, з 1997 року — директор департаменту генетики в інституті еволюційної антропології в Лейпцигу.

Досягнення[ред. | ред. код]

Паабо — один із засновників такої дисципліни, як палеогенетика, що займається дослідженням перших людей і гомінідів за допомогою генетичних методів. Розпочав роботу в цій області в 1984 році з вивчення давньоєгипетських мумій з колекцій європейських музеїв, до яких отримав доступ через свого викладача з єгиптології. У 1985 році вперше в історії витягнув з мумій генетичний матеріал[15]. 1995 року на прохання уряду Німеччини разом із своїм аспірантом Матіасом Крінгсом розпочав роботу над пошуком ДНК в кістках, знайдених 1856 року в долині Неандерталь[9]. 2006 року оголосив про план повної розшифровки генома неандертальця. 2007 року було створено консорціум з дослідження отриманого геному[8]. У лютому 2009 року було оголошено про досягнення перших попередніх результатів, і в травні 2010 року вони були опубліковані в журналі «Science». У березні 2010 року група Паабо, що вивчила ДНК, витягнуту з фрагмента кістки, знайденою в Денисовій печері на Алтаї, прийшла до висновку про існування в давнину раніше невідомого виду гомінідів — Денисовської людини. Група Паабо вважає ймовірним схрещування між неандертальцями і людиною розумною. Повідомлення групи Паабо в 2002 році про відкриття так званого «гена мови» FOXP2 викликало велику суспільну реакцію та наукову дискусію.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #126792062 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Munzinger Personen
  3. а б в Sveriges befolkning 1980Sveriges Släktforskarförbund, 2004. — ISBN 91-87676-37-0
  4. а б в Czech National Authority Database
  5. https://www.ae-info.org/ae/User/Pääbo_Svante
  6. Fellows Directory
  7. а б Sleeping with the Enemy — 2011.
  8. а б Райх Д., 2019.
  9. а б Циммер К., 2020.
  10. а б Press release: The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2022. Процитовано 3 жовтня 2022. 
  11. Neanderthal Man: In Search of Lost Genomes by Svante Pääbo – review. the Guardian (англ.). 20 лютого 2014. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  12. Tambur, Silver (3 жовтня 2022). Estonian descendant Svante Pääbo awarded Nobel prize. Estonian World (en-GB). Процитовано 9 жовтня 2022. 
  13. Pääbo, Svante (1986). How the E19 protein of adenoviruses modulates the immune system. Процитовано 9 жовтня 2022. 
  14. Paleogeneticist Svante Pääbo Picks Up Nobel Prize for Human Origins Research. 
  15. Harold M. Schmeck Jr (16 квітня 1985). Intact Genetic Material Extracted from an Ancient Egyptian Mummy. New York Times. 
  16. Prof. Dr. Svante Pääbo // Leopoldina
  17. Universitätsradio Leipzig, 5. Oktober 2009: Bundesverdienstkreuz für Svante Pääbo. Dem Direktor des Max-Planck-Instituts Leipzig, Svante Pääbo, wurde das Große Bundesverdienstkreuz mit Stern verliehen.
  18. Evolutionsforscher Pääbo ausgezeichnet. In: Hamburger Abendblatt, 25. November 2009. Aufgerufen am 10. Dezember 2012.
  19. «Heiße Kartoffel» — Mitteldeutscher Kommunikations- und Medienpreis, Preisträger 2012. Dump vom 26. Dezember 2015
  20. Japan Prize 2020

Література[ред. | ред. код]