Сванте Паабо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сванте Паабо
SvantePääbo.jpg
Народився 20 квітня 1955(1955-04-20) (62 роки)
Стокгольм, комуна Стокгольм, лену Стокгольм, Швеція[1]
Громадянство
(підданство)
Швеція
Національність швед
Alma mater Уппсальський університет
Галузь наукових інтересів генетика
Заклад Інститут еволюційної антропології товариства Макса Планка
Науковий ступінь Доктор філософії
Батько Суне Бергстрем
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Особ. сторінка email.eva.mpg.de/~paabo/


CMNS: Сванте Паабо на Вікісховищі

Сванте Паабо, або: Сванте Паебо (швед. Svante Pääbo, нар 20 квітня 1955р, Стокгольм) — шведський біолог, фахівець з еволюційної генетики. Син біохіміка Суне Бергстрема, лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини (1982). Мати, Карін Пяебо - естонського походження.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в школі для перекладачів, з 1975 року вивчав в Упсальському університеті єгиптологію, російську мову, історію науки і медицини. Захистив дисертацію з молекулярної імунології (1986). Потім недовго працював в центрі молекулярної біології Цюріхського університету та в Інституті вивчення раку в Лондоні. У 1987-1990 роках на постдокторантурі в Університеті Каліфорнії в Берклі, в лабораторії Аллана Уїлсона, де займався виділенням генетичного матеріалу скам'янілостей і вимерлих в новітній час тварин. У 1990-1997 роках - професор загальної біології в Мюнхенському університеті, з 1997 року - директор департаменту генетики в інституті еволюційної антропології в Лейпцигу.

Досягнення[ред.ред. код]

Паабо - один із засновників такої дисципліни, як палеогенетика, що займається дослідженням перших людей і гомінідів за допомогою генетичних методів. Розпочав роботу в цій області в 1984 році з вивчення давньоєгипетських мумій з колекцій європейських музеїв, до яких отримав доступ через свого викладача з єгиптології. У 1985 році вперше в історії витягнув з мумій генетичний матеріал [2]. У 2006 році оголосив про план повної розшифровки генома неандертальця. У лютому 2009 року було оголошено про досягнення перших попередніх результатів, і в травні 2010 року вони були опубліковані в журналі «Science». У березні 2010 року група Паабо, що вивчила ДНК, витягнуту з фрагмента кістки, знайденою в Денисовій печері на Алтаї, прийшла до висновку про існування в давнину раніше невідомого виду гомінідів - Денисовської людини. Група Паабо вважає ймовірним схрещування між неандертальцями і людиною розумною. Повідомлення групи Паабо в 2002 році про відкриття так званого «гена мови» FOXP2 викликало велику суспільну реакцію та наукову дискусію.

Визнання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #126792062 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Harold M. Schmeck Jr (16 April 1985). Intact Genetic Material Extracted from an Ancient Egyptian Mummy. New York Times. 

Література[ред.ред. код]