Сватантріка

Ця стаття стосується теми
Буддизм
Історія Хронологія Будда Ранній буддизм Собори Поширення буддизму Шовковим шляхом Буддійський модернізм
Концепт Чотири Благородні Істини Вісімковий Шлях Колесо Дхарми П'ять складових Непостійність Страждання Не-Я Причинна обумовленість Середній шлях Порожнеча Етика Карма Переродження Сансара Космологія
Тести Трипітака Тапітака Тибетський канон
Практика Три коштовності Панча Шила Параміта Медитація Філософські міркування Пунья Праджня Буддійські піснеспіви
Нірвана Просвітлення Чотири ступені Аргат Пратьякабуддаяна Бодгісаттва
Традиція Тхеравада Махаяна Хінаяна Ваджраяна
Буддизм за країнами Китай Україна Індія Японія Бутан Франція Корея США Шрі-Ланка Тибет В'єтнам
Критика   Портал «Релігія»

Сватантріка — напрямок в буддійській філософській школі Мадг'яміки.

Засновник школи — Бгававівека.

Назва «мадг'яміка-сватантріка» походить від санскритського слова сватантра, що означає «з опорою на себе», «самоопорний», тобто «незалежний». Ця назва вказує на те, що послідовники цього напряму («помірної мадг'яміки») вважали, що стосовно до рівня відносної істини (санврітті сатья) можливі позитивні судження і позитивні філософські позиції. Тому дуже часто сватантріки, що стосується такого рівня, приєднувалися до позицій саутрантиків (саутрантика мадг'яміка-сватантрика) або йогачаринів (йогачара-мадг'яміка-сватантріка). Найбільшими представниками цієї школи були Бгававівека, або Бхав'я (рубіж V та VI століть), Шантаракшіта та Камалашіла (VIII). Останні два філософа внесли дуже значний внесок і в розробку школи йогачара. Крім того, обидва вони проповідували в Тибеті, при чому Камалашіла зіграв важливу роль в історії раннього тибетського буддизму.

Література

• Геше Джампа Тінлей «Розум та пустота» — М.: Видавництво «Цонкапа». Московський буддійський центр Лами Цонкапи, 2002—224 с.