Сватове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сватове
Svatovo coa.png Svatove prapor.png
Герб Сватового Прапор Сватового
Андріївська церква 2.jpg
Svatovo Railway Station.JPG44-240-0014 Особняк (мур.), Сватове, вул. Садова, 47.jpg
Svatove 15.jpgSvatove 03.jpg
Залізничний вокзал 4 пл. Привокзальна.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район Сватівський район
Громада Сватівська міська громада
Рада Сватівська міська рада
Засноване у 1660-их роках як поселення Сватова Лучка
Статус міста з 1938 року
Населення 16 420 (01.01.2021)[1]
 - повне 16 420 (01.01.2021)[1]
Поштові індекси 92600-92605
Телефонний код +380-6471
Координати 49°24′33″ пн. ш. 38°09′43″ сх. д. / 49.40917° пн. ш. 38.16194° сх. д. / 49.40917; 38.16194Координати: 49°24′33″ пн. ш. 38°09′43″ сх. д. / 49.40917° пн. ш. 38.16194° сх. д. / 49.40917; 38.16194
Висота над рівнем моря 72 м
Водойма Красна, Харина, Сватівське водосховище
День міста перша неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Сватове
До обл./респ. центру
 - залізницею 252 км
 - автошляхами 155 км
До Києва
 - залізницею 680 км
 - автошляхами 649 км
Міська влада
Адреса 92600, Луганська обл., Сватівський р-н, м. Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, 36
Вебсторінка Сватівська міськрада
Міський голова Вікторія Сліпець

CMNS: Сватове у Вікісховищі

Карта
Сватове. Карта розташування: Україна
Сватове
Сватове
Сватове. Карта розташування: Луганська область
Сватове
Сватове

Сва́тове — місто в Україні, адміністративний центр однойменної міської громади та однойменного району Луганської області. Населення становить 16 420 мешканці (станом на 2021 рік). Харчова промисловість, авторемонтний завод, підприємства для обслуговування залізничного транспорту. 1938 року отримало статус міста.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване над річкою Красною (річка протікає через місто з півночі на південь та поділяє Сватове на право- та лівобережну частини), на північному заході Луганської області, у Дніпровсько-Донецькій западині, на Слобожанщині, у в південно-східній частині Середньоросійської височини.

Відстань до Луганську становить 154 км і проходить автошляхом Н26, який згодом переходить в Н21.

Сватове є вантажно-пасажирською залізничною станцією Лиманської дирекції Донецької залізниці.

Клімат[ред. | ред. код]

У місті Сватове континентальний, помірно посушливий, теплий клімат зі спекотним та сухим літом, холодною і малосніжною зимою з частими відлигами. Кількість опадів та вологість, за порами року, є нерівномірна.

Середньорічна температура повітря становить +8,2°С. Найпрохолодним місяцем року є січень з середньою температурою –7,3°С. Днів з температурою повітря вище 0°С на рік налічується 255-265. Стійкий сніговий покрів утворюється 14-22 грудня, сходить сніг 19-21 березня. Період зі стійким сніговим покровом триває 82-95 днів. Сніготанення триває 10-14 днів. Сама пізня дата відтавання грунту – 10 квітня.

Кількість опадів за рік становить 532.4 мм. Найбільше опадів у червні-липні, найменше в січні-лютому.

Клімат міста Сватове (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −1,6 −1 5,3 15,5 22,3 26,1 28,2 27,6 21,2 13,3 4,7 −0,5 13,4
Середня температура, °C −4,5 −4,6 0,8 9,4 15,6 19,5 21,5 20,3 14,5 8,0 1,3 −3,3 8,2
Середній мінімум, °C −7,3 −7,8 −2,8 4,0 9,0 13,3 15,1 13,5 8,7 3,6 −1,6 −6 3,5
Норма опадів, мм 42.1 38.6 33.4 34.9 50.5 62.8 53.5 39.3 50.3 39.3 44.8 42.9 532.4
Кількість днів з опадами 9,5 8,1 7,7 6,8 7,7 8,3 7,2 4,6 6,2 5,8 7,0 8,7 87,6


Вологість повітря, % 84.2 81.8 77.4 65.1 61.3 65.3 65.7 63.9 69.6 76.4 84.1 84.9 73.3
Джерело: World Meteorological Organization[2]

Історія[ред. | ред. код]

Залізничний вокзал у Сватовій Лучці
Житловий будинок по вулиці Державній 9
Сватове. 2017 рік
Докладніше: Бій за Сватове (1918)

На території сучасного Сватове люди мешкали вже у кам'яну добу, про що свідчать археологічні знахідки на північно-східній околиці міста, на лівому березі річки Хорина. На території міста також знайдено чотири поселення бронзової доби. Полизу Сватова також знайдено було сарматські поховання, які заселяли ці землі з I століття до н. е. до IV століття н. е.

Сватове засноване у 1660-х роках українськими козаками-переселенцями (як поселення Сватова Лучка).

У 1894 році було побудовано відтинок Катерининської залізниці «Лисичанськ — Сватове», тоді ж утворено залізничну станцію Сватове Донецької залізниці. У 1895 році збудовано відтинок «Сватове — Куп'янськ».

У 1902-1903 роках в місті було побудовано завод по переробці соняшника, нині це маслоекстракційний завод «Сватівська олія».

1905 року в Сватовій Лучці було відкрито волосну лікарню на 20 ліжок.

Станом на 1911 рік у Сватовій Лучці мешкало 14 877 жителів, було 2 135 житлових будинків.

У 1923 році Сватова Лучка змінює свій статус — стає районним центром Харківської губернії. Одночасно її перейменовують на Сватове. А у 1938 році населення Сватового досягло 20,7 тисяч чоловік, селище отримує статус міста районного підпорядкування.[3]

Місто Сватове, як і багато інших в Україні, постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — щонайменше 1296 жителів міста[4].

1931 року засновано друкарню для випуску районної газети.

У 1938 році Сватове отримало статус міста.

1966 року в місті збудовано цегельний завод, який був сезонний з природним сушінням. Продуктивність цегельні становила 2 млн. штук цегли за рік.

У 1967 році в Сватовому відкрито швейну фабрику, яка з 1988 року входила до складу Ворошиловградського виробничого об'єднання «Луганчанка». На фабриці працювало 370 робітників. Нині це ВАТ «Швейна фабрика Сватівчанка».

Сучасність[ред. | ред. код]

12 липня 2020 року архієреї ПЦУ освятили наріжний камінь майбутньої церкви Покрова Пресвятої Богородиці[5].

У ніч на 30 вересня 2014 року у місті було повалено пам'ятник Леніну[6].

2016 року в місті встановили пам'ятник Тарасові Шевченку, автором якого є скульптор Ігор Семак[7].

У червні 2021 року поблизу міста почались розкопки кургану скіфської доби[8].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Під час російсько-української війни де-факто — обласний центр Луганської області[9], а у липні 2014 року до Сватового було передислоковано Луганське обласне управління МВС України[10]. 6 вересня 2014 року при виконанні бойового завдання під Сватовим загинув солдат Беженар Дмитро Олександрович.[11].

Населення [12][13][ред. | ред. код]

Сватівський Двірець (залізничний вокзал).

Національний склад[ред. | ред. код]

Кількість та частка населення за етнічним походженням, відповідно до Перепису населення України 2001 року:[14]

Національність Кількість Частка (%)
Загалом 19383 100.00
Українці 17419 89,87
Росіяни 1669 8,61
Білоруси 62 0,32
Румуни 27 0,14
Азербайджанці 23 0,12
Грузини 14 0,07
Поляки 13 0,067
Німці 10 0,05
Инші 156 0,8
Сватівський олійно-екстракційний завод ТОВ «Сватівська олія»
Елеватор

Економіка[ред. | ред. код]

Ценрт надання адміністративних послуг.
Ценрт надання адміністративних послуг.

Промисловість міста складається з підприємств переробки сільськогосподарської продукції, обслуговування сільгоспвиробництва, металообробки, легкої та поліграфічної промисловості.

У всіх сферах економічної діяльності зайнято 12,01 тис. осіб.

У 2019 році у місті будувався паливозаправний комплекс об'ємом зберігання 300 кубометрів для власного використання компанії «Нібулон»[15].

У місті діє 5 філій банків: «Експресбанк», «Ощадбанк», «Райффайзен Банк Аваль», «Укркомунбанк», «Приватбанк».

Підприємства
  • ВАТ «Швейна фабрика Сватівчанка»
  • ВАТ «Сватівська районна друкарня»
  • ВАТ «Сватівський комбінат хлібопродуктів»
  • ЗАТ «Сватове-агро»
  • ЗАТ «Сватівський молочний завод»
  • ЗТА «Сватівський м'ясокомбінат»
  • КС «Українська Народна Каса „Сватова Лучка“»
  • КП «Ремонтно-механічнИЙ завод»
  • ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття»
  • ТОВ «Сватове-хліб»
  • ТОВ «Коковін»
  • ТОВ «Слобожанський завод продтоварів»
  • ТОВ «Сватівська олія»
  • ТОВ «Слобожанська»

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Сватівське «Міське Підприємство Житлово-комунальне господарство» утримує на своєму балансі 112 житлових будинки, з яких 44 багатоповерхових та 6 гуртожитків. Підприємство займається ремонтом дахів, опалювальної системи, вивозом сміття, благоустроєм міста та інше.

ЗМІ[ред. | ред. код]

  • Сватове.City — міське інтернет-видання, створене у липні 2018 року колективом газети «Голос громади» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[16]
  • «Голос громади» — газета Сватівської міської громади
  • «Новини Сватівщини» — комунальтна газета Сватівського району
  • «Сватівський кур'єр» — рекламно-інформаційна газета
  • «Сватівські відомості» — громадсько-політичне видання Сватівського району
  • «Юність Слобожанщини» — районна дитяча газета

Культура[ред. | ред. код]

  • Народний Дім «Сватова Лучка»
  • Сватівський районний народний краєзнавчий музей. Створений у 1962 році, має майже 10 тис. експонатів.

Освіта[ред. | ред. код]

Бібліотеки
  • Центральна районна бібліотека ім. Т. Полякова
Сватівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1. Будівля колишньої Духовної семінарії
Загальноосвітні школи
  • Сватівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
  • Сватівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
  • Сватівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6
  • Сватівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8
  • НВК «Сватівська загальноосвітня школа І ст.-гімназія»
Позашкільні заклади освіти
  • Сватівський районний молодіжний центр «Слобожанська духовна криниця ім. М.Щепенка»
  • Сватівська районна дитячо-юнацька спортивна школа
  • Сватівська районна школа мистецтв
Дошкільні навчальні заклади
  • КДНЗ (ясла-садок) №1 «Малятко»
  • КДНЗ (ясла-садок) №2 «Веселка»
  • КДНЗ (ясла-садок) №3 «Журавка»
  • КДНЗ (дитячий садок) № 4 «Чайка»
  • Приватний ДНЗ (ясла-садок) «Сонечко» (ТОВ «Сватівська олія»)

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

  • Преображенські печери — відкриті у 1973 році місцевим краєзнавцем Леонідом Верцуном. За версією краєзнавця Леоніда Королько, будівництвом цих печер у 19 столітті займався відставний козак Георгій.[17](рос.)[18]
  • Житловий будинок, колишнє приміщення банку (кінець 19 ст.)
  • Міський двірець (Залізничний вокзал, 1903 р.)
  • Будівля Духовної семінарії (1904 р.)
Панорама міста. У центрі церква Успіння Пресвятої Богородиці.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У центрі міста розташований Меморіал Слави, Пам'яті та Скорботи.

Відомі персоналії[ред. | ред. код]

Уродженці
Мешканці
  • Сахіб Магеррам огли Атакішиєв (1967—2017) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
  • Михайло Білоіваненко — почесний громадянин міста Сватове.
  • Василь Кравцов — почесний громадянин міста Сватове.
  • Йосип Палійов — Герой Соціалістичної Праці.
  • Полякова Любов Пантеліївна — генеральний директор товариства «Агрофірма „Слобожанська“», заслужений працівник сільського господарства України[19].
  • Володимир Просін  — колишній редактор районної газети, голова Сватівської районної державної адміністрації, заступник голови Луганської обласної державної адміністрації, у цей же час обраний секретарем Національної спілки журналістів України, відомий блогер, голова первинної організації Всеукраїнського об'єднання «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка; під час роботи головою райдержадміністрації добився того, що в районі закрито всі російськомовні школи.
  • Петро Рогальов — почесний громадянин міста Сватове.
  • Михайло Руденко — український спортсмен та тренер, заслужений тренер і майстер спору міжнародного класу з гирьового спорту. Виховав 12 чемпіонів світу, 7 чемпіонів Європи, 14 чемпіонів України.
  • Василь Чайка — заслужений лікар України.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. World Meteorological Organization Climate Normals for 1981–2010. World Meteorological Organization. Архів оригіналу за 17 липня 2021. 
  3. Сватове // Українська радянська енциклопедія. том 9. Київ, «Українська Радянська енциклопедія», 1983. стр.490
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 475—502
  5. Архієреї Слобожанщини заклали пам‘ятну капсулу на місці будівництва Свято-Покровського храму у м. Сватове. PCU (uk). 2020-07-19. Процитовано 2020-07-20. 
  6. Ленінопад дійшов до Сватового на Луганщині. Еспресо TV. 30 вересня 2014. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 7 червня 2021. 
  7. На Луганщині встановили пам'ятник Тарасові Шевченку, автором якого є калуський скульптор Ігор Семак.
  8. На Луганщині археологи досліджують курган скіфської доби (ФОТО). Громадське радіо. 20 червня 2021. Процитовано 21 June 2021. 
  9. О ситуации в Луганской области рассказала Ирина Веригина (рос.)
  10. Луганське облуправління міліції передислоковано у Сватове. Архівовано 14 липень 2014 у Wayback Machine. ТВі. 04.07.2014.
  11. Беженар Дмитро Олександрович
  12. Україна / Ukrajina
  13. Населення
  14. ukraine-Ethnic composition: 2001 census pop-stat.mashke.org
  15. Віталій Царьов (7 лютого 2019). Нібулон будує паливозаправний пункт на Луганщині. Національний промисловий портал. Процитовано 3 травня 2019. 
  16. Svatove.city — що це за сайт і про що він. Сватове.City (uk). Процитовано 2020-01-17. 
  17. https://lb.ua/culture/2012/01/14/131707_v_luganskoy_oblasti_arheologi.html ​В Луганской области археологи исследуют пещерный монастырь
  18. Гоу в Сватове! Тут можна побувати в унікальних для Східної Європи печерах. Свои.City (ru). Процитовано 2020-01-23. 
  19. Указ президента України 71/2020
  20. а б Міста — побратими міста Сватове

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]