Свенцинські пасма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свенцинські пасма

Свенцянські пасма (біл. Свянцянскія грады) — височина на північному-заході Білорусі. Займають південно-захід Вітебської і північно-захід Мінської областей. Площа 2,7 тисяч км². Пасма утворилися в результаті переміщення відкладів гірських порід водами льодовика.[1]

Пасма межують із Вушацько-Лепельською височиною, Полоцькою, Верхньоберезинською і Нарочано-Вілейською низовинами, заходять на територію Литви.

Протяжність пасм з заходу на схід 120 — 130 км, з півночі на південь 35 — 45 км. Максимальна висота 228 м над рівнем моря. Пасма — вододіл між річками басейнів Західної Двіни і Німана. Рельєф великогорбистий грядово-моренно-озерний. Багато озер (Мядель, Довге, Шо та інші).

Лісистість близько 25 %. Поширені змішані дрібнолистові ліси і сосняки. У межах Свенцянських пасм частина національного парку Нарочанський, гідрологічні заказники Довгий і Біле.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Мядельский район Туристская энциклопедия Беларуси. Мн. Беларуская Энцыклапедыя, 2007. — 648с. (рос.)
  • Туристская энциклопедия Беларуси. Мінськ. «Білоруська Енциклопедія», 2007. (рос.)