Перейти до вмісту

Свен Гедін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свен Гедін
швед. Sven Anders Hedin
Народився19 лютого 1865(1865-02-19)[4][1][…]
парафія Клараd, Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[1][6][7]
Помер26 листопада 1952(1952-11-26)[1][2][3] (87 років)
Kungsholm parishd, Швеція[1][6][3]
ПохованняAdolf Fredrik Church cemeteryd[8][9]
Країна Швеція
Діяльністьмандрівник-дослідник, геополітик, географ, ілюстратор, політолог, письменник, письменник-документаліст, scientific explorer, політик, геолог, натураліст, фотограф, ботанік, ботанічний колекціонер
Галузьгеографія
Alma materУніверситет Уппсала[1], Стокгольмський університет, Університет Мартіна Лютера і HU Berlin
ВчителіFerdinand von Richthofend
Знання мовшведська[10][11] і Тибетська
ЧленствоПрусська академія наук, Академія наук НДР, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Шведська академія, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Royal Swedish Academy of War Sciencesd і Наукове товариство імені Шевченка
Роки активності1880[12]1952[12]
Посадаseat 6 of the Swedish Academyd
БатькоAbraham Ludvig Hedind[13][14][…]
МатиAnna Sofia Carolina Berlind[1][13]
Брати, сестриAlma Hedind[13], Emma Hedind, Gerda Hedind і Clara Hedind
Автограф
Нагороди
Командор Великого Хреста ордена Полярної зірки
Командор Великого Хреста ордена Полярної зірки
Орден Полярної зірки Командор першого класу
Орден Полярної зірки Командор першого класу
Кавалер ордена Полярної зірки
Кавалер ордена Полярної зірки
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Орден Меджида 4 ступеня
Орден Меджида 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Індійської імперії
Орден Святого Йоанна (Швеція)
Орден Святого Йоанна (Швеція)
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Орден німецького орла
Орден німецького орла
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Орден Данеброг defaultКомандор 1 класу ордена Данеброг
Орден Данеброг defaultКомандор 1 класу ордена Данеброг
Кавалер ордена «За громадянські заслуги» (Болгарія)
Кавалер ордена «За громадянські заслуги» (Болгарія)
Орден Священного скарбу 1 класу Орден Блискучого нефриту
Лева і Сонця 1 ступеня
Лева і Сонця 1 ступеня
Великий офіцер ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Корони Італії
IMDbID 2152752

Свен А́ндерс Геді́н (швед. Sven Hedin; *19 лютого 1865, Стокгольм — † 26 листопада 1952, Стокгольм) — шведський географ, топограф, дослідник, фотограф, і письменник, а також ілюстратор власних праць.

Свен Гедін і Адольф Гітлер, 1936

За чотири експедиції в Центральну Азію він відкрив Трансгімалаї, витоки Брахмапутри, Інду, озеро Лобнор, а також залишки древніх міст, і частину Великого китайського муру в пустелях басейну Тариму.

Життя і значення

[ред. | ред. код]

У віці 15 років став свідком тріумфального повернення Адольфа Еріка Норденшельда зі свого першого плавання Північним морським шляхом. Враження від зустрічі дослідника у Стокгольмі визначили подальшу кар'єру Гедіна.

У період між 1894 і 1908 років Гедіном були проведені три сміливих експедицій через гори і пустелі Середньої Азії, він досліджував частину китайського Туркестану (нині Сіньцзян-Уйгурський автономний район) і Тибету, які були до сих пір невивченими. Після повернення у Стокгольм в 1909 році він був прийнятий так само тріумфально, як і А. Е. Норденшельд.

З 1902 року Свен Гедін став і залишається останнім на сьогодні шведом, який, не будучи членом королівської сім'ї, отримав спадковий дворянський титул, (хоча і відмовився від приставки von до прізвища) і відтоді вважався одною з найважливіших особистостей Швеції. Проте, оскільки він так ніколи й не одружився і у нього не було дітей, його спадкова лінія в наш час[коли?] зникла. Будучи членом двох наукових академій, він мав один голос при виборі лауреатів Нобелівської премії з науки та літератури.

Експедиційні нотатки Гедіна заклали підвалини для точного картографування в Центральній Азії. Він був одним з перших європейських наукових дослідників, що використовувати місцевих вчених та наукових співробітників в своїх експедицій. Хоча він був в першу чергу дослідником, він був також першим, хто розкопав руїни стародавніх буддійських міст в Центральній Азії (Буразан та ін.). Разом з тим, оскільки його головний інтерес в археології полягав у знаходженні древніх міст, він був мало зацікавлений у ретельних розкопках.

Невеликої статури і у окулярах, Гедін проявив себе як рішучий дослідник, котрий дивом пережив небезпечних декілька зустрічей зі смертю протягом своєї довгої кар'єри. Його наукова документація та щоденники, ілюстровані його ж фотографіями, акварельні картини й малюнки, пригодницькі історії для молодих читачів, і лекційні тури за кордоном принесли Гедінові світову популярність.

Як признаний експерт з Туркестану і Тибету він міг отримати необмежений доступ до європейських та азійських монархів і політиків, а також їхніх географічних товариств та наукових асоціацій. Вони всі прагнули скористатися його винятковими знаннями про владний вакуум в Центральній Азії за допомогою золотих медалей, діамантів, хрестів, почесних докторантур та розкішних прийомів, а також матеріально-технічною та фінансовою підтримкою експедицій. Король Британії Едвард VII присудив Гедіну лицарське звання і орден командора Індійської імперії (як іноземець, без права мати приставку Сер до імені).

Мандрівки

[ред. | ред. код]

Першу мандрівку здійснив, отримавши шкільну освіту. У травні 1885 року супроводжував свого однокашника до Баку, де його батько працював інженером на нафтопромислові. За сім місяців проведених у Баку, Свен Гедін вивчав латину, французьку, німецьку, фарсі, російську, англійську та тюрські мови. Пізніше до цього переліку додались кілька перських діалектів, а також турецька, киргизька, монгольська, тибетська і певною мірою китайська. Влітку 1896 року відплив з Баку через Каспійське море до Персії, де відвідав Тегеран і інші міста, перетнув масив Ельбурс. Повернувся через Кавказ і Чорне море до Стамбула, звідки восени 1896 року повернувся додому.

За два роки захистив кандидатську дисертацію, після чого навчався у Ф. Ф. Ріхтгофена[en](англ.).

Вдруге вирушив до Персії як перекладач та учасник Шведської місії до шаха. Був представлений шаху та супроводжував його у подорожі по масиву Ельбурс. 11 липня 1888 здійснив сходження на вершину Демавенд (5610 м), де збирав матеріали до своєї дисертації. З осені того ж року розпочав подорож Шовковим шляхом і досяг Кашгару та західних кордонів пустелі Такла-Макан. 29 березня 1891 повернувся до Стокгольма.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Genom Persien, Mesopotamien och Kaukasien: reseminnen, 1887
  • Genom Khorasan och Turkestan: minnen från en resa i Centralasien 1890 och 1891, 1892-93
  • En färd genom Asien 1-2 (В серце Азії), 1898
    • Українське видання: Свен Гедін. Крізь пустинї Азиї. — Львів, НТШ, 1907 1-4 (1. На криші сьвіта 2. В країнї гробової тишини 3. У вітчинї дикого верблюда 4. Найвисша гірска країна на Землї)
    • Німецьке видання: Sven von Hedin. Im Herzen von Asien. Zehntausend Kilometer auf unbekannten Pfaden. — 1903
    • Російське видання: Свенъ Гединъ. Въ Сердцѣ Азіи. Памиръ — Тибетъ — Восточный Туркестанъ. — 1899.
    • Американське видання: Sven Hedin. Through Asia. In Two Volumes. — 1899
  • Asien — Tusen mil på okända vägar 1-2, 1903
  • Öfver land till Indien 1-2
  • Scientific results of a journey in Central Asia 1899—1902, 1-7, 1904-07
  • Transhimalaya: upptäckter och äfventyr i Tibet 1-3, 1909-12
  • Från pol till pol 1-2 (Від полюса до полюсу), 1911
  • Fronten i väster (Фронт на Заході), 1915
  • Kriget mot Ryssland (Війна проти Росії), 1915
  • Ein Volk in Waffen: den deutschen Soldaten gewidmet (Нація у війні: присвячується німецьким солдатам), 1915
  • Southern Tibet: discoveries in former times compared with my own researches in 1906—1908, 1-12, 1915-22
  • Till Jerusalem, 1917
    • Українське видання: Свен Гедін. Єрусалим. — Нюрнберґ : Der Burgverlag Nurnberg, б.д. — 120 с.
  • Bagdad — Babylon — Ninive, Leipzig, 1918
  • En levnadsteckning, 1920
  • Jehol — Kejsarstaden, 1931
  • Erövringståg i Tibet, 1934
  • Stora hästens flykt, 1935
  • Tyskland — 60 år, 1939
  • Chiang Kai-Shek: marskalk av Kina (Чан Кайши: маршал Китаю), 1939
  • Mitt liv som upptäcktsresande, 1-4, 1930
  • Det kämpande Tyskland (under medverkan av Sven Hedin), 1941 ()
  • History of the expedition in Asia 1927—1935, 1-4, 1943-45
  • Utan uppdrag i Berlin, 1949
  • Mina hundar i Asien, 1952

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Sven A Hedin — 1917.
  2. а б Hedin, Sven // Grove Art Online / J. Turner[Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037148
  3. а б в Kungsholms kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0011/F I/24 (1950-1952), bildid: 00026761_00132, sida 127 — С. 127.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Sven Hedin
  6. а б Sveriges dödbok
  7. Klara kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0010/C I d/1 (1862-1868), bildid: 00011148_00166
  8. Gravsten #3990 / Sven Hedin • Född: 1865 • Död: 1952Шведська асоціація дослідників генеалогії.
  9. Gravsten #3990 Bryggare Abraham WestmanlsonШведська асоціація дослідників генеалогії.
  10. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  11. CONOR.Sl
  12. а б RKDartists
  13. а б в Swedish Census 1880Riksarkivet.
  14. Swedish Census 1890Riksarkivet.
  15. Swedish Census 1900Riksarkivet.
  16. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник:
Ганс Гільдебранд
Шведська академія,
Крісло № 6

1913 - 1952
Наступник:
Стен Селандер