Светий Гргур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Светий Гргур
Otok grgur.jpg

Карта
Карта острова
Географія
44°52′05″ пн. ш. 14°45′33″ сх. д. / 44.868055555583772787° пн. ш. 14.75916666669477806° сх. д. / 44.868055555583772787; 14.75916666669477806Координати: 44°52′05″ пн. ш. 14°45′33″ сх. д. / 44.868055555583772787° пн. ш. 14.75916666669477806° сх. д. / 44.868055555583772787; 14.75916666669477806
Місцерозташування Адріатичне море
Акваторія Адріатичне море
Площа 6,37[1]  км² 
Найвища точка 226 м
Країна
Хорватія Хорватія
Населення 0 (2001)
Светий Гргур. Карта розташування: Хорватія
Светий Гргур
Светий Гргур
Светий Гргур (Хорватія)

CMNS: Светий Гргур у Вікісховищі
Голі-Оток і Светий Гргур на північний захід від нього

Светий Гргур (хорв. Sveti Grgur «святий Григір»; італ. San Gregorio) — безлюдний острів у хорватській частині Адріатичного моря, поблизу узбережжя Приморсько-Горанської жупанії, між Рабом і Крком. Найпівнічніший вічнозелений адріатичний острів середземноморського вигляду.

Його площа становить 6,7 км², крайня північна точка — скелястий мис Косача, крайня західна — низький мис Плітвац. Посеред острова знаходиться найвища вершина — Штандарац (226 м).

Від найближчої точки суходолу (попід Велебітом) віддалений на якихось 7 км, а найближче поселення — це порт Лопар на острові Раб. За 1 км на південь лежить острів Раб, за 3 км на південний схід міститься Голий Оток, а за 4 км на північний схід — острів Првич.

Руїни на узбережжі острова Светий Гргур

Колись був заселеним, у невеличкій затоці на північному заході є залишки давніх будівель і пристані. Раніше на острові видобували боксит, а в новіші часи острів здавався в оренду як мисливське угіддя для полювання на ланей.

Був відомий на середньовічних картах, де подавався під давнішою назвою «Arta». З найдавніших часів жителі Рабу привозили сюди овець на пашу.

Із 1948 до 1988 року на острові була жіночa виправна установа югославського комуністичного режиму.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Milutin Popović, Sećanja na logor Sveti Grgur. Symix graphics, Beograd, 1991.
  • Ženi Lebl, LJUBIČICA BELA-White Violete with the subtitle "Two and half years in the Yugoslav Gulag for women", Belgrade, 2009