Светозар Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Светозар Маркович
Svetozar Marković.jpg
Народився 9 вересня 1846(1846-09-09)
Заєчар
Помер 26 лютого 1875(1875-02-26) (28 років)
Трієст
·туберкульоз
Громадянство
(підданство)
Civil Flag of Serbia.svg Князівство Сербія
Національність серби
Місце проживання
Діяльність письменник
Alma mater Белградський університет
Знання мов сербська[1]
Заклад Белградський університет
Конфесія православ'я
Батько Радоя Маркович
Брати, сестри  • Jevrem Markovićd

Светозар Маркович (*Светозар Марковић, 9 вересня 1846, Заєчар, Тимощина —†26 лютого 1875) — сербський політичний діяч, письменник, літературний критик.

У списку «100 найзнаменитіших сербів» Светозар Маркович займає 52 місце.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї чиновника Радої Марковича. Дитинство провів у селі Рековац, потім в м. Ягодіна. У 1854 році втратив батька. У 1856 році перебрався до Крагуєваця, де вчився в середній школі до 1860 року. З 1860 до 1863 року навчався у гімназії в Белграді.

У 1863 році вступив до Белградського університету. Тут на нього вплинула творчість Вука Караджича. У 1866 році від сербського уряду направлений до Санкт-Петербурга (Російська імперія) для продовження навчання, а пізніше, 1868 року, перебирається до Цюріху. Тут захопився науковим соціалізмом. Згодом за свої публікації у газетах Нові Сад, які критикували серсбський уряд, Маркович залишився без стипендії.

Тому він у 1870 році вимушений був повернутися до Воєводини. Тут виступав за більш радикальні дії руху «Омладина» щодо сербських князів з династії Обреновичів. З 1871 до 1872 року у м. Нові Сад видавав соціалістичну газету «Робітник». Втім у 1872 році за свою політичну діяльність був висланий австро-угорською владою. По прибуттю до Сербії Марковича було заарештовано. У 1873 році став видавати газету «Громадскість». За свою критику уряду у 1874 році був вдруге заарештований, відсидів у в'язниці 9 місяців.

У листопаді 1874 року звільнився, після чого перебирається до Австро-Угорщини, де зупиняється у Трієсті. Помер він 1875 року від сухот.

Творчість[ред. | ред. код]

У своїх політико-економічних і філософських працях («Сербські омани»,1869 рік; «Паризька Комуна і Інтернаціонал»,1871 рік; «Реальний напрям у науці і життя»,1871-1872 роки) розвивав революцюційно-демократичну програму звільнення сербського народу.

У літературно-критичних статтях «Поезія і мислення» (1868 рік), «Реалізм в поезії» (1870 рік), «Народ і письменники» (1872 рік), спираючись традиції Вука Караджича, Маркович виступав проти сербських естетиків-ідеалістів, формалістічної критики.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Svetozar Marković and the Origins of Balkan Socialism by Woodford McClellan. Princeton: Princeton University Press, 1964, ISBN 978-0-691-05158-1.