Свидова (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Свидова
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Свидівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125587301
Основні дані
Засноване 1939
Населення 1047 (2014)
Територія 4.830 км²
Густота населення 245.76 осіб/км²
Поштовий індекс 48544
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°52′16″ пн. ш. 25°43′42″ сх. д. / 48.87111° пн. ш. 25.72833° сх. д. / 48.87111; 25.72833Координати: 48°52′16″ пн. ш. 25°43′42″ сх. д. / 48.87111° пн. ш. 25.72833° сх. д. / 48.87111; 25.72833
Водойми Тупа
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 48544 , с.Свидова
Карта
Свидова is located in Україна
Свидова
Свидова
Свидова is located in Тернопільська область
Свидова
Свидова

Свидова́ — село Чортківського району Тернопільської області. Центр сільради, якій підпорядковане с. Антонів. До Свидови приєднано хутір Вертепи.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на берегах р. Тупа (права притока Серету, басейн Дністра), за 18 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Товсте. Через село пролягли автошлях Луцьк– Тернопіль–Чернівці, залізниця Тернопіль–Заліщики.

Територія – 4,83 кв. км. Дворів – 455.

Хутір[ред.ред. код]

  • Вертепи – хутір, розташований за 0,6 км від села. У 1952 р. на хуторі – 5 дворів, 24 жителі.[1]

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, голіградської і давньоруської культур. За переказами, на полі були козацька й турецька могили.

Згадується 28 лютого 1452 року в книгах галицького суду [2].

Перша писемна згадка — 1457.

1785 р. в селі проживали 855 осіб.

За статистикою, в Свидовій у 1900 р. – 1281 житель, 1910 – 1816, 1921 – 1653, 1931 – 1827 жителів; у 1921 – 327, 1931 – 413 дворів.

У 1934-1939 роках село було адміністративним центром однойменної гміни Свидова.

Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосилися мешканці села Іван Васильківський і Василь Ковцун.

За Польщі тут поселилися колоністи.

Під час німецько-радянської війни загинули або про- пали безвісти у Червоній армії:

  • Микола Бабйон (1901 р. н.),
  • Іван Балан (1904 р. н.),
  • Володимир Беленчук (1913 р. н.),
  • Яків Бицюк (1912 р. н.),
  • Петро Бойчук (1906 р. н.),
  • Володимир Вишньовський (1912 р. н.),
  • Андрій Герич (1907 р. н.),
  • Іван Васильович (1923 р. н.) та Іван Григорович (1924 р. н.) Гої,
  • Максим Довгий (1919 р. н.),
  • Петро Дубрівний (1908 р. н.),
  • Микола Зелений (1923 р. н.),
  • Іван Кальмук (1913 р. н.),
  • Іван Кардинал (1905 р. н.) та інші – всього 62 жителі Свидови.

В УПА воювали Степан Бурштинський, Василь, Павло й Петро Вівсяні, Іван Майданик, Іван та Олекса Олійники, Василь Пастушак, Марія Семенчук, Василь Свистун, Володимир і Героній Трачі, Володимир Щиголь й інші.

Освіта[ред.ред. код]

За Австро-Угорщини діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі – 4-класна утраквістична (двомовна).

Нині діє Свидівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. [3]

Релігія[ред.ред. код]

  • три каплички Божої Матері.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

У 1992 році насипано символічні могили УСС, та воякам УПА (1994 р.);

Споруджено:

  • пам’ятник Тарасу Шевченку (1960 р.),
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971 р., скульптор Р. Вольфер);
  • відновлено козацьку могилу (1990 р.);
  • встановлено
    • пам’ятні хрести: на захист від чуми (18 ст.),
    • на честь скасування панщини,
    • боротьби за тверезість (1876 р.),
    • 1000-ліття хрещення Руси-України (1988 р.);
    • також відновлено інших шість хрестів.

Соціальна сфера, господарство[ред.ред. код]

У селі були глиниська й поклади піску; функціонував фільварок ґрафа Лянцкоронського з двома млинами і ґуральнею.

Упродовж 1908–1910 рр. побудовано Народний дім, у якому містилася читальня “Просвіти”, функціонували театральний і хоровий гуртки.

Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”, “Луг”, “Сокіл”, “Рідна школа”, “Союз Українок”, “Відродження” та інших; споживча кооператива, дві корчми.

Нині працюють Будинок культури, бібліотека, ФАП, музей воїна-"афґанця" О. Дмитрієва, дитячий садочок, відділення зв’язку, ПАП “Фортуна”, ААГ ім. М. Грушевського, фермерське господарство “Діоніс К”, кооператив “Маяк”, ПП “Вакс”, торгові заклади

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. М. Федечко. Свидова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 502. — ISBN 978-966-457-246-7.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.218, №2528 (лат.)
  3. Свидівська школа

Література[ред.ред. код]

Значок порталу Портал «Тернопільщина»