Свидівець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свидівець
Свидівець

48°15′24″ пн. ш. 24°12′12″ сх. д. / 48.25670000000000215° пн. ш. 24.20360000000000156° сх. д. / 48.25670000000000215; 24.20360000000000156Координати: 48°15′24″ пн. ш. 24°12′12″ сх. д. / 48.25670000000000215° пн. ш. 24.20360000000000156° сх. д. / 48.25670000000000215; 24.20360000000000156
Розташування Україна Україна
Закарпатська область,
Рахівський район,
Тячівський район
Система Українські Карпати
Тип гірський хребет
Висота 1883 м (макс.)
Свидівець is located in Закарпатська область
Свидівець
Свидівець
Свидівець (Закарпатська область)
CMNS: Свидівець на Вікісховищі
Гора Велика Куртяска (Свидівець).jpg

Свидіве́ць (Свидовець) — гірський масив в Українських Карпатах, на Закарпатті. Розташований між річками Тересвою (на заході) та Чорною Тисою (на сході).

Географія[ред.ред. код]

Гірський масив Свидовець — один із системотворчих елементів давньольодовиково-високополонинських флішових ландшафтів Українських Карпат. Найближчими високогірними сусідами Свидовця є масив Буштул на півночі, Полонина Братківська на північному сході, Чорногора на південному сході (відмежована долиною Чорної Тиси), Полонина Красна (відмежована долиною Тересви) на заході. На сході ландшафт Свидовець межує з Ясинською улоговиною. Свидовецький ландшафт має вигляд вигнутої на північ дуги завдовжки 25 км. Характеризується слабохвйлястими лініями гір без великих перепадів між сідловинами і вершинами.[1]

Найбільш піднятою частиною ландшафту Свидовець є головний Свидовецький хребет, який має вигляд опуклої на північний схід гірської дуги, що проходить через такі вершини: Кінець (1308 м) — Темпа (1639 м) — Велика Куртяска (1626 м) — Унгаряска (1707 м) — Татуляска (1774 м) — Стіг (1704 м) — Близниця (1883 м). З головного хребта у південному напрямку відходять кілька відрогів, названих плайками. На північ від головного хребта відходять два великі відгалуження: від Трояски — хребет з вершиною Татарука (1711 м), від Крутяски Малої — довгий хребет Шаса з вершинами Підпула (1634 м), Берляска (1555 м), Черепан (1532 м) та Свидова (1430 м). На південь від хребта перпендикулярно відходять три паралельних пасма: Гласкулова плайка з вершинами Великий і Малий Менчул, Стайкова плайка з вершиною Опреша (1480 м) і Апецька плайка з вершиною Апецька (1511 м). Середня висота гребеневої ліні хребта становить 1735 м, відносні висоти — до 1000—1200 м.[2]

Схили Свидовця. Пізня осінь.

Широкі лагідні хребти, рештки колишніх пенепленів, являють собою різкий контраст з вузькими, глибоко (до 1 200 м) врізаними долинами. На північних узбіччях головного хребта поширені польодовикові котли (льодовикові кари), інколи виповнені озерами — наприклад Апшинець, Догяска, Ворожеське, Драгобратське (Івор).

У Свидовецькому ландшафті верхню межу лісу (ВМЛ) утворюють природний територіальний комплекс зі смерековими і буковими лісами. ВМЛ у середньому проходить тут на висоті 1 400 м н. р. м. Суцільні смерекові ліси піднімаються вгору в середньому до висоти 1 320 м (максимальна висота — 1 480 м), а розріджені смеречники — до 1 440 м (максимальна висота — 1 560 м). На південному мегасхилі Свидовецького ландшафту бук росте до висоти 1 380 м н. р. м. Це найвища межа бучин в Українських Карпатах. На Закарпатських макросхилах існують оптимальні умови для букових лісів.[3]

Вище ВМЛ простягаються просторі полонини з жерепом, на яких розвинене пастуше життя, зокрема в районі Драгобрату. Постійно заселені — долини річок Тиси (серед інших місто Рахів) і Тересви (смт Усть-Чорна) і південне узбіччя (село Косівська Поляна та інші). Східна частина масиву розташована в межах української етнічної території — Гуцульщини.

Масив пов'язаний з Дуклянським, частково Чорногірським, Поркулецьким Рахівським покривами, в геологічній будові переважають пісковики та фліш крейдяного і палеогенового віку.

Східна частина Свидівця входить до складу заповідної території (близько 1500 га) — Свидівецького заповідного масиву, на північних схилах розташований Апшинецький заказник.

Хребет Свидівець в Україні вважають центром Європи. Цей хребет розташований на південному сході високогірної частини Українських Карпат і межує на південному сході з місцем, де розташований Географічний центр Європи (поблизу села Круглий Рахівського району). Він позначений встановленими на правом березі річки Тиси стелою і геодезичним знаком з написом латинською: «Постійне, точне, вічне місце».

Деякі озера (льодовикового походження), що розташовані на хребті Свидівець: Апшинець (1487 м н. р. м., в Рахівському районі; глибина — понад 3 м), Ворожеське (1460 м н. р. м.; складається з двох частин — верхнього озера, площею 0,7 га, завглибшки 4,5 м, і нижнього озера, у декілька разів меншого, завглибшки до 2 м), Герашаська (температура води влітку низька — у червні +10°С — +11°С; водоростей мало, з фауни найпоширеніші мікроскопічні ракоподібні).

Є водоспади, наприклад Драгобратський і Труфанець.

Stih (Swydiwec).jpg

Свидівець — район гірськолижного (див. Драгобрат) та пішохідного туризму.

Деякі вершини[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Байцар А. Л. Верхня межа лісу в ландшафті Свидовець, її охорона та оптимізація / А. Байцар // Конструктивна географія і картографія: стан, проблеми, перспективи. Матеріали доповідей Всеукр. наук. конф., Львів, 2015. — С.86 — 90.
  2. Байцар А. Л. Верхня межа лісу в ландшафті Свидовець, її охорона та оптимізація / А. Байцар // Конструктивна географія і картографія: стан, проблеми, перспективи. Матеріали доповідей Всеукр. наук. конф., Львів, 2015. — С.86 — 90.
  3. Байцар А. Л. Верхня межа лісу в ландшафтах Українських Карпат, її охорона та оптимізація / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 45.– Львів, 2014. — С. 166—177.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]