Свириденко Вадим Васильович
| Вадим Васильович Свириденко | |
|---|---|
 | |
 Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 22 листопада 2018 |
| Народився |
17 квітня 1973 (50 років) Київ |
| Відомий як | військовослужбовець |
| Країна | Україна |
| Нагороди |
  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 17 квітня 1973 (50 років) | |
| Громадянство |
Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
| Свириденко Вадим Васильович у Вікісховищі | ||
Вади́м Васи́льович Свириденко — військовий фельдшер, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Уповноважений Президента з питань реабілітації учасників АТО (з 1 грудня 2016 року по 22 листопада 2018 року).[1]
Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій.[2]
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив медичне училище, відслужив строкову службу, працював фельдшером в психіатричній лікарні ім. Павлова. Закінчив інститут, здобув професію економіста, одружився. Займався збутом та маркетингом газети в одній із друкарень.
Мобілізований влітку 2014-го. Як військовий медик, брав участь у боях за Щастя та Дебальцеве в складі 128-ї бригади. В одному з боїв під Дебальцевим — намагалися вивести з оточення вояків на блокпосту «Балу» — зазнав поранення — потрапив у зону вибухової хвилі снаряда танка. Евакуаційна команда 16 лютого 2015-го зазнала обстрілу терористів, вцілілі бійці перебралися на «Урал», котрий згодом потрапив на міну. На 20-градусному морозі три дні переховувався без харчування; три побратими, поранені, замерзли. 19 січня потрапив до полону «ДНР» — терористи попередньо розстріляли підбиту техніку, у Донецьку йому надали першу медичну допомогу. Переданий українській стороні з обмороженнями 4-го ступеня, сепсисом.
Оперований, втратив кисті рук та стопи ніг. Навчився ходити на протезах та користуватися штучними руками, котрі йому виробили та прилаштували у США.
Після 8-місячного лікування у США перебував у львівському військовому госпіталі на реабілітації, повністю опанував себе, може бігати і піднімати штангу. У 2016 році Вадим Свириденко представляв Україну на 41 марафоні Морської піхоти США у Вашингтоні, де став призером, пробігши 10 км[3].
Указом Президента України від 1 грудня 2016 Свириденка призначено на посаду уповноваженого з питань реабілітації учасників АТО[4].
У вересні 2017 на Іграх нескорених 2017, що проходили у Торонто, здобув бронзову нагороду у змаганнях із веслування на тренажерах[5].
22 листопада 2018 року призначений Уповноваженим Президента України у справах реабілітації учасників бойових дій.[6]
23 травня 2019 року перепризначений на займану посаду Президентом України Володимиром Зеленським.[7]
Сім'я[ред. | ред. код]
Вдруге одружений, виховують двох доньок.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений:
- 10 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
- Орден «Народний Герой України»
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України №-385/2018 від 22.11.2018. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
- ↑ Указ Президента Україні №-386/2018 від 22.11.2018. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
- ↑ Повідомлення на сайті Держслужби з питань ветеранів. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
- ↑ Повідомлення на сайті Президента, посилання на Указ. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
- ↑ Ігри нескорених: Україна виборола п’яту медаль. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
- ↑ Президент Призначив уповноваженого з питань реабілітації учасників бойових дій фельдшера /УНН, 22.11.2108/. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
- ↑ Указ Президента України №-319/2019 від 23.5.2019. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт Президента України [Архівовано 24 січня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 575/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Рядовий медроти Вадим Свириденко потребує допомоги небайдужих [Архівовано 18 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- https://focus.ua/society/336291/ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://fakty.ua/219215-vadim-sviridenko-poteryavshij-na-vojne-ruki-i-nogi-ya-sejchas-mogu-begat-i-dazhe-shtangu-podnimat-foto [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 17 квітня
- Народились 1973
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Сержанти (Україна)
- Військовики 128-ї гірсько-піхотної бригади
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уповноважені Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій
- Учасники Ігор нескорених 2017
- Персоналії:Уповноважені Президента України