Свистун південний
| Свистун південний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pachycephala inornata Gould, 1841 | ||||||||||||||||
.jpg) Ареал південних свистунів | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Свистун південний[2] (Pachycephala inornata) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae)[3][4][5]. Ендемік Австралії[6][7].
Опис[ред. | ред. код]
Самці південних свистунів важать 29,8-32,5 г, а самиці — 23,5-32,2 г. Південні свистуни переважно коричнювато-сірі з рудуватими животами, очі у них червоні, дзьоби чорні, короткі (17–18 мм). У самців горло руде, у самиць горло світло-сіре, навколо очей білі кільця, нижня частина може бути поцяткована темними смужками. Молоді птахи схожі на самиць, за винятком коричневих дзьобів і темно-карих очей[8][9][10][11].
Південні свистуни, що мешкають на вищих широтах мають більші розміри, відповідно до правила Бергмана[12].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Південні свистуни поширені на півдні Австралії. Вони живуть переважно в напівпосушливих чагарникових заростях маллі[en], а також в акацієвих, евкаліптових, мелалеукових і казуаринових заростях. Вони віддають перевагу місцям. які вигоріли під час пожежі, відновилися, однак не встигли перетворитися в хащі[13].
Поведінка[ред. | ред. код]
Південні свистуни харчуються комахами, яких шукає на землі і в підліску, а також плодами і насінням[14]. Гніздо чашоподібне, птахи мажуть використовувати покинуті гнізда стадняків[15][16]. В кладці 2-4, найчастіше 3 яйця. Інкубаційний період триває 15 днів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. В штаті Новий Південний Уельс птах вважається вразливим, проводяться заходи з його збереження[17].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pachycephala inornata. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ pachycephala inornata - Nucleotide - NCBI. www.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Ford, Julian (1 липня 1971). Subspeciation in the Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology. 71 (3): 141—142. doi:10.1071/MU971140f. ISSN 0158-4197.
- ↑ O'Neill, W. J. (1 квітня 1936). Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology. 35 (4): 358. doi:10.1071/MU935356d. ISSN 0158-4197.
- ↑ Michael., Morcombe (1991). Michael Morcombe's birds of Australia. Book Company in association with Ure Smith. ISBN 1-86309-002-9. OCLC 27621009.
- ↑ http://www.carterdigital.com.au, Carter Digital-. Gilbert's Whistler | BirdLife Australia. www.birdlife.org.au (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Gilbert's Whistler - profile | NSW Environment, Energy and Science. www.environment.nsw.gov.au. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Menkhorst, P., Rogers, D., Clarke, R., Davies, J., Marsack, P., Franklin, K. (2017). The Australian bird guide, Whistlers. Clayton South, VIC: CSIRO Publishing. с. 476—481.
- ↑ Pizzey, G and Knight, F. (2013). Birds of Australia, Digital edition. Gibbon Multimedia.
- ↑ Onley, Isabelle R; Gardner, Janet L; Symonds, Matthew R E (5 травня 2020). Spatial and temporal variation in morphology in Australian whistlers and shrike-thrushes: is climate change causing larger appendages?. Biological Journal of the Linnean Society. 130 (1): 101—113. doi:10.1093/biolinnean/blaa028. ISSN 0024-4066.
- ↑ Connell, Jemima; Watson, Simon J.; Taylor, Rick S.; Avitabile, Sarah C.; Clarke, Rohan H.; Bennett, Andrew F.; Clarke, Michael F. (2017). Elith, Jane (ред.). Testing the effects of a century of fires: Requirements for post-fire succession predict the distribution of threatened bird species. Diversity and Distributions (англ.). 23 (9): 1078—1089. doi:10.1111/ddi.12597.
- ↑ Antos, Mark J.; Bennett, Andrew F. (2005). How important are different types of temperate woodlands for ground-foraging birds?. Wildlife Research (англ.). 32 (6): 557. doi:10.1071/WR04118. ISSN 1035-3712. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 26 серпня 2021.
- ↑ Chandler, L. G. (1 січня 1941). A Note on the Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology. 40 (4): 323. doi:10.1071/MU940323a. ISSN 0158-4197.
- ↑ Hunt, Anthony; Ewin, Peter; Clayton, Mark (2018). An example of a "Twinkling Lights" local extinction event: population dynamics of Gilbert's Whistler at The Charcoal Tank Nature Reserve, New South Wales. Corella. 42: 42—49.
- ↑ Gilbert's Whistler (Pachycephala inornata) | Conservation project | NSW Environment, Energy and Science. www.environment.nsw.gov.au. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |