Свобода від свавільних арештів і затримань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Самовільний арешт та свавільне затримання — це арешт чи затримання особи у справі, у якій немає ймовірності чи доказів того, що вона вчинила злочин проти закону, або в якій не було належного процесуального права чи порядку. [1]

опис[ред. | ред. код]

Практично всі особи, які були свавільно заарештовані, не дають жодних пояснень щодо того, чому їх арештовують, і їм не показують жодного ордера на арешт . [2] Залежно від соціального контексту багато або переважна більшість свавільно заарештованих осіб можуть утримуватися без спілкування з комунікаціями, а їхнє місцезнаходження може бути приховано від їхніх сімей, однодумців, населення та відкритих судів . [3] [4]

Міжнародне право[ред. | ред. код]

Довільне позбавлення особи свободи заборонено міжнародним правом прав людини . Стаття 9 Загальної декларації прав людини 1948 року визначає, що «ніхто не може бути підданий свавільному арешту, затриманню чи вигнанню»; [5] тобто жодна особа, незалежно від обставин, не може бути позбавлена волі або вислана зі своєї країни без попереднього скоєння фактичного кримінального правопорушення проти закону, і уряд не може позбавити особу її свободи без належного належний судовий процес. Крім того, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права визначає захист від свавільного арешту та затримання статтею 9. [6] За виконанням Пактів контролюють договірні органи ООН з прав людини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Freedom from Arbitrary Arrest and Exile. Human Rights Law. United Nations Cyber Schoolbus. 9 листопада 2006. Архів оригіналу за 17 липня 2007. Процитовано 30 вересня 2007. 
  2. Human Rights Violations by the Indonesian Armed Forces. Human Rights. Human Rights Watch. 27 червня 1998. Процитовано 30 вересня 2007. 
  3. Arbitrary arrest / Incommunicado detention / Risks of ill-treatment - SYR 003 / 0506 / OBS 060. Human Rights. International Federation for Human Rights. 15 травня 2006. Процитовано 30 вересня 2007. 
  4. Enforced Disappearance and Incommunicado Detention in China. Human Rights. World Organisation Against Torture. 31 серпня 2007. Процитовано 30 вересня 2007. 
  5. Universal Declaration of Human Rights. Human Rights. United Nations. 1 грудня 1998. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 30 вересня 2007. 
  6. International Covenant on Civil and Political Rights, Article 9