Перейти до вмісту

Свободний

Координати: 51°23′00″ пн. ш. 128°08′00″ сх. д. / 51.383333333333° пн. ш. 128.13333333333° сх. д. / 51.383333333333; 128.13333333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Свободний
герб міста Свободний прапор міста Свободний
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїАмурська область
Муніципальний районСвободненський район
Код ЗКАТУ10 430 000 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО10 730 000 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1912 Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус міста1912
Населення57 065 осіб (2013)
Площа225 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштові індекси676450
Телефонний код+7 41643
Географічні координати:51°23′00″ пн. ш. 128°08′00″ сх. д. / 51.383333333333° пн. ш. 128.13333333333° сх. д. / 51.383333333333; 128.13333333333
Вебсторінкаsvobnews.amur.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Свободний. Карта розташування: Росія
Свободний
Свободний

Свободний. Карта розташування: Амурська область
Свободний
Свободний
Мапа

CMNS: Свободний у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Свобо́дний (рос. Свободный, до 1917 — Алексєєвськ) — місто (з 1912) в Амурській області, Російська Федерація. Адміністративний центр Свободненського району. Місто розташоване за 167 км на північ від Благовещенська, на правому березі річки Зея.

Належить до поселень Зеленого Клину.

Історія

[ред. | ред. код]

Місто було засноване в 1912 році, через будівництво Амурської залізниці (Транссибірська магістраль обхідний маршрут, який мав забезпечити залізничне сполучення Європейської частини Росії з Тихоокеанським узбережжям Росії, без перетину Північно-Східного Китаю). Місто спочатку називалося Алексіївськ на честь тодішнього принца Олексія.

У 1917-1922 — один з головних центрів українського національного руху на Амурщині. Після зречення царя Миколи II після Лютневої революції, місто було перейменовано у Свободний. У місті діяли українські політичні організації. З квітня 1917 в місті існувала Свободненська Українська Громада, у 1918-1922 — Свободненська Українська Окружна Рада, товариство «Просвіта», Спілка української молоді (1921), український споживчий кооператив «Хлібороб».

В 1919—1921 у місті діяла українська школа.

Під час лівого антиколчаківського повстання на Далекому Сході взимку 1920 року місто зайняв український повстанський загін під жовто-блакитним прапором, проте нова більшовицька влада також скоро розпочала репресії проти українських організацій[1][2].

У 1921 році у Свободному, який тоді входив до складу Далекосхідної республіки (ДСР), були зібрані корейські партизанські загони для їхнього об'єднання в одну частину та підпорядкування військам ДСР. Частина з цих загонів перейшла на територію Росії після корейських антияпонських повстань 1920 року в Кореї та Маньчжурії; інша частина складалася з місцевих корейців, які брали участь у партизанській війні проти Колчака. У Свободному були зосереджені загони корейських повстанців чисельністю у 4-6 тисяч. Навесні 1921 року більшість з них відмовилася підкорятися нав'язаній їм владі корейських комуністів та військових ДСР, натомість підтримавши Усекорейську національну раду. У червні 1921 року відбулися бої між корейцями та армією ДСР, які закінчилися перемогою останньої[3][4].

В період існування Далекосхідньоі Республіки в місті була створена українська учительська семінарія.

В епоху Сталіна, табір БАМлагу було побудовано у Свободному, з метою забезпечення примусової праці для будівництва БАМу. Табір став одним з найбільших у системі ГУЛАГ, з близько 190,300 засуджених на жовтень 1935. У таборі загинули тисячі політичних і духовних ув'язнених. Пізніше біля міста були розташовані Свободлаг та Амурлаг.

У другій половині XX століття біля міста була розміщена 27 Червонознаменна дивізія ракетних військ стратегічного призначення.

Військовий космодром «Свободний» почав діяти у 1996 році на базі 27 дивізії ракетних військ[5]. Його перший керівник стверджував в інтерв'ю, що під час спорудження космодрому ЦРУ намагалося переконати його у тому, що він спілкується з неземними цивілізаціями[5].

У 2007 році були прийняті рішення про розформування «Свободного» та будівництві на його базі цивільного космодрому «Восточний»[6]. Будівництво супроводжувалося корупційними скандалами, були виявлені крадіжки сотень мільйонів рублів[7]. У вересні 2015 року після доставки ракети, яка першою мала стартувати з космодрому, виявилося, що вона за габаритами не підходить до випробувального комплексу[8].

Місто є батьківщиною Леоніда Гайдая.

Населення міста

[ред. | ред. код]
Рік Населення
1939 44,0
1959 56,9
1970 62,9
1989 80,0
2002 63,9
2009 59,3

Згідно з переписом населення 1926 року, у Свободному мешкало 10 245 осіб, в тому числі українці — 16,6 %, росіяни — 74,8 %.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Алексей Волынец. Дальневосточная Украина. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
  2. М. Андрусяк. ДЕРЖАВНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНЦІВ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ В 1917—1920 рр. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2015.
  3. Пак Б. Д. «Корейцы в Советской России 1917 — конец 30-х годов», стр. 73 — 93. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
  4. Евгений Паршин. Мятеж корейцев в Свободном. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
  5. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. http://www.forbes.ru/tekhnologii/tekhnika-i-biznes/244635-zvezdnye-starty-zachem-rossiya-stroit-novyi-kosmdrom-na-dalnem[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]
  • Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011