Свята Марина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свята Марина.

Свята Марина Антіохійська (православна традиція), Свята Маргарита Антіохійська (католицька традиція) (англ. Margaret the Virgin, пол. Święta Małgorzata, бл. 275, Антіохія Пісідійська — † 290) — християнська свята, діва, монахиня та великомучениця. Одна зі святих яка явилась Жанні д'Арк. Входить в число 14 помічників. Свята у свої 15 років з твердістю перенесла неймовірно тяжкі катування, і після смерті сподобилася дару визволення жінок від мук у пологах.

Свята Марина була побожною дівчиною і походила з Антіохії Пісідійської в Малій Азії. В юному віці вона посвятила себе Богові і вступила до монастиря. У своєму богоугодному житті зазнала багато зневаг і великих терпінь від поган, але мужньо все перетерпіла аж до своєї праведної смерті.

Деякі слов'янські народи, зокрема серби, шанують св. Марину як велику помічницю від грому й негоди і навіть у її свято не виконують жодних польових робіт. Вона теж користується великою популярністю в Греції, де в її честь споруджено багато храмів. Теж саме стосується Англії, де їй присвячено 250 церков.

Мощі[ред.ред. код]

Свята Маргарита (Марина) і дракон. Ілюстрований манускрипт 1440 року.

У VIII ст. імператриця Марія перенесла частину мощів святої в Константинополь. Вони зберігалися в монастирі Пантепонту (Всевидця Христа) до взяття міста в 1204 році хрестоносцями. Іншу частину мощів святої перенесли 908 року з Антіохії до Тоскани і помістили в Монте-Фіасконе.

1213 року певний Йоан де Бореа взяв в одному з монастирів Константинополя срібну скриньку з кистю руки святої. Ці мощі врятували його від бурі на шляху до Венеції. Пізніше їх помістили в веніціанському храмі святого Ліберала, після чого саму церкву перейменували в честь святої Марини. До XVII ст. вони залишалися там. У XIX ст. цю святиню перенесли в храм святого Томи в тому ж місті.

Частинки її мощів у великій кількості знаходяться на Афоні. Частина руки святої знаходиться в Ксенофонті, ліва рука з кистю — в Іверському монастирі, в монастирі Філофея — нога, в російському Пантелеймоновому монастирі — одно з ребр; великі частини мощів її є в Хіландарі та Есфігмені.

У Зугдіді (Грузія) зберігається частина руки. Частинки мощів великомучениці є в Росії: в Свято-Троїцькій Сергієвій Лаврі, в московському храмі Воскресіння Христового (Сокільники) в скринці, принесеній зі Святої Гори в 1863 році старцем єромонахом Арсенієм.

  • Покровительство — звільнення від важких пологів.
  • Пам'ять - 30 липня (Святої велмучениці Марини).

Джерело[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]