Святе Письмо в ісламі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В ісламі до діючого Святого Письма відноситься тільки Коран, а все священні писання, що передували Корану, до яких мусульмани відносять Таура (П'ятикнижжя Мойсея), Забур (Псалтир), Інджил (Євангеліє), для мусульман носили тимчасовий характер і були скасовані.

Коран або Кур'ан:[ред. | ред. код]

перша письмова пам'ятка арабською мовою, що містить релігійні погляди на світ та природу, догма­тичні положення, правові норми, обряди, ритуали. Мусульмани вважають його словом Аллаха, що зійшло з неба, тобто його текст вкладений в уста Му­хаммеда самим Богом. Текст Корану сформувався переважно після смерті Мухаммеда, в VII ст. Складається він із 114 сур (глав) — 90 "меккських" і 24 "мединських".

Історія Корану[ред. | ред. код]

Згідно з мусульманським віровченням, оригінал Корану зберігається на небі, звідки його було низпослано в світ від Аллаха в повному вигляді в ніч Кадр, але ангел Джабраїль передавав його Мухаммеду частинами протягом 23 років.

Значення в ісламі[ред. | ред. код]

В ісламі Коран розглядають як священну книгу — конституція, послана Мухаммаду Аллахом, щоб кожна людина могла налагодити взаємини з ним, з самим собою і суспільством, виконати свою життєву місію так, як цього бажає Аллах. Саме факт послання Корану Мухаммаду визначає виняткове місце останнього в ісламі, де він розглядається як Пророк і Посланник.

Той, хто повірив у Коран, позбавляється від рабства перед творіннями, стає рабом Аллаха і починає нове життя, оскільки його душа ніби народжується заново для того, щоб служити Аллаху і заслужити його милість. Для цього мусульмани дотримуються божественного керівництва, слідують його приписам, підкоряються його велінням, уникають його заборон і не переступають його обмежень. Дотримання коранічного шляху розглядається як запорука щастя та успіху, тоді як віддалення від нього — причина нещастя. Коран виховує мусульман в дусі праведності, богобоязливості і доброзвичайності.

Згідно з ісламом, найкращим із людей є той, хто вивчає Коран і навчає йому інших людей.

Зміст Корану[ред. | ред. код]

Мусульмани вважають, що Коран був посланий не тільки арабам, але і всьому людству: «Ми направили тебе тільки як милість до мешканців всіх світів».

У той же час Коран не містить у собі принципово нового, не відомого раніше. У ньому розповідається про древніх пророків (Адам, Лут, Ібрагім, Юсуф, Муса, Іса тощо) та про різні події їхнього життя. Коран розповідає й про події, які повинні відбутися в майбутньому, наприклад, пророкує реванш візантійців у війні з персами. Дійсно, через кілька років після дати, за якої за словами мусульман це було сказано, в кінці 620-х рр., Імператор Іраклій зумів завдати персам ряд поразок і повернути втрачені провінції. Проте варто пам'ятати що дата письмового фіксування тексту та його унифікації була вже після згаданих подій.

У Корані розповідається також про проблеми походження і сутності буття, з точки зору ісламу, різних форм життя, про космологію і космогонії, містяться різні вказівки про обряди. Таким чином, в Корані містяться загальні принципи різних аспектів індивідуального та суспільного буття.

Коран і наука[ред. | ред. код]

Дехто стверджує, що Коран заохочує розвиток науки і наукового знання. Мусульманські богослови заявляють, що Коран, безумовно, не є науковою працею, проте згадані в ньому факти, пов'язані з різними сферами знань, вказують на те, що науковий потенціал Корану багаторазово перевершував той рівень знань, який людство досягло до моменту появи Корану.

Цей конкордизм намагається узгодити коранічне сказання про світоутворення з даними сучасної науки. Через деякі, часто поетичні і розпливчасті вірші, прихильники цієї концепції «пророкують» тектоніку плит, швидкість світла тощо. Однак слід підкреслити, що більшість цих віршів можуть так само описати відомі вже під час створення Корану спостережувані факти або поширені теорії (наприклад, теорія Галена).

Найпопулярнішим прихильником коранічного конкордизму є турецький публіцист Аднан Октара, відоміший під псевдонімом Харун Яхья. У своїх книгах він однозначно відкидає теорію еволюції, тим самим залишаючись на позиціях креаціонізму.

У сучасному ісламському світі широко поширене переконання, що Коран передбачив багато наукових теорій та відкриттів. Мусульманський проповідник Ідріс Галяутдін в одній зі своїх книг перерахував імена сучасних вчених, які прийняли іслам після того, як зробивши чергове відкриття, бачили, що воно було відображено в Корані 14 століть тому. Одним з них був академік Моріс Бюкай (fr:Maurice Bucaille), член Французької медичної академії. Однак подібні списки можна розглядати обачно: попри те, що часто зазначено, М. Бюкай, мабуть, не був членом французької Медичної Академії. Інші списки включають так само Жак-Ів Кусто, хоча спростування про його навернення було опубліковано його фондом ще у 1991.