Святий Георг (крейсер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
"Святий Георг"
SMS Sankt Georg
SMS St.GEORG.jpg
Служба
Тип/клас Панцерний крейсер


Держава прапора Austria-Hungary-flag-1869-1914-naval-1786-1869-merchant.svg


Належність Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)


Корабельня Морський арсенал, Пула


Закладено 11 березня 1901


Спущено на воду 8лютого 1903


Введено в експлуатацію 31 липня 1905


Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартна 7289,37 т, повна 8069,88 т


Довжина 123,33 м


Ширина 19 м


Осадка макс. 6 м


Бронювання * борт 165-210 мм
  • палуба 36-45-60 мм
  • передня башта 50-160-200 мм
  • передні барбети 210 мм
  • гарматні каземати 150 мм
  • командирська рубка 125-200 мм


Технічні дані
Рухова установка 12 котлів, дві 4-цилідровы парові машини потрійного розширення


Гвинти 2 × 488 см


Потужність 15 000 к.с.


Швидкість 22 вуз.


Автономність плавання миль (7800 км)(10 - вузловим ходом (19 км/год.))


Екіпаж 681 чол.


Озброєння
Артилерія * 2 × 240 мм (передня башта)
  • 5 × 190 мм (1 задня башта, 4 у казематах)
  • 4 × 150 мм каземати
  • 9 × 70 мм
  • 8 × 47 мм швидкострільні


Торпедно-мінне озброєння 2 × 450 мм (ТА нижче ватерлінії)


Зенітне озброєння * 1 × 70 мм (з 1916)


Панцерний крейсер «Святий Георг» (нім. SMS St. Georg) входив до Військово-морських сил Австро-Угорщини.

Історія[ред. | ред. код]

На початку ХХ ст. в Італії збудували три панцерні крейсери класу Варезе (нім. Varese-Klasse), що змусило Рейстаги Угорщини і Австрії виділити кошти на будівництво третього панцерного крейсера класу «Кайзер Карл VI», який заклали 1901 у Морській верфі Пули. Він став останнім і найсучаснішим панцерним крейсером Австро-Угорщини.

Крейсер брав участь у блокаді Леванту (1905), блокаді узбережжя Чорногорії (1913), відвіданні урочистостей в США (1907). В час війни крейсер використовували для обстрілу узбережжя Італії (1915–1916), підтримки сухопутних військ (травень 1917). З березня 1918 крейсер використовували як штабний блокшив, базою підводних човнів у Тіваті.

Після завершення війни крейсер передали Британії, яка продала його італійській фірмі для порізки на металобрухт.

Посилання[ред. | ред. код]

Крейсер на верфі
Схема озброєння і захисту

Джерела[ред. | ред. код]

  • Erwin S. Sieche: Die Kreuzer der k. und k. Marine (= Marine-Arsenal mit internationalen Flottennachrichten und Marinerundblick 27). Podzun-Pallas u. a., Wölfersheim-Berstadt 1994, ISBN 3-7909-0506-2.
  • Erwin Sieche. Krążownik pancerny Sankt Georg. «Okręty Wojenne». 11, s. 14-18, 1994.