Святий Олаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святий Олаф, король Норвегії. Марка Фарерських островів.

Олаф Святий, теж Олаф II Святий (нар. 995(0995) — пом. 29 липня 1030) — норвезький святий, «вічний король Норвегії», 35-річний король Норвегії з 1015 року по 1028 рік. Якийсь час перебував при дворі Ярослава Мудрого. 1019 року, одружившись з Інгігердою, Ярослав Мудрий поріднився із норвезьким королем Олафом Святим і німецьким цісарем Генріхом ІІ. Ярослав допомагав їм, коли Олаф Святий, Гаральд Сміливий і Магнус «Добрий» втікали до Києва від данського короля Канута. Потім вигнанці повернулися додому і почалася війна, Олаф Святий загинув у бою під Стікльстедом (Стікластадіром), але Магнус із дядьком здобули норвезький престол від Канута данського.

Король Олаф завершив введення у Норвегії християнства. В 1028 році після невдалого походу проти Данії, коли норвезькі війська були розбиті данським королем Канутом Великим, Олаф втік до Новгорода. Відомо, коли його вигнали з Норвегії він перебував у Ярослава. В цей час владу в Норвегії перебрав Кнут (Канут) Великий.

Через два роки зробив спробу повернути собі владу в країні, але зазнав поразки. Загинув 29 липня 1030 у битві з військами повсталої знаті, яку підтримували данці. Через рік після смерті був канонізований і став останнім західним святим, визнаним православною церквою. Згідно з легендою, перед боєм бачив сон, в якому йшов по сходах до неба, а після тану його рани зажили.

Син Олафа II, Магнус, у майбутньому також король, виховувався в Києві.

Джерела[ред.ред. код]


Святий Це незавершена стаття про святого.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.