Святий Павсекакій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Святий Павсекакій (? - † 606) — християнський святий, монах та аскет, єпископ синадської церкви у Сирії[1]. Ім'я святого походить від грецьких слів παύω (пауосі) "припиняти, зупиняти" та κακία (какіа) "порок, зло, лихо", тобто дослівно означає "припиняє зло".

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Батьківщиною Святого Павсекакія, єпископа Сінадского, було місто Апамея, що знаходилось в південно-західній Сирії на річці Оронт. Це місто було в давнину головними містом Сирійської області Апам і отримав свою назву від Апам, дружини Селевка I, правителя Сирії. Народився Павсекакій у родині знатних, благородних і старанних у християнському благочесті батьків. Під час свого виховання, будучи ще в юному віці, він почав вести аскетичне життя: віддався суворому посту, цілодобовим бдіннях, молитвам та іншим суворим подвигам. У віці близько 25 років Павсекакій прийняв чернецтво. Харчуючись тільки невеликою кількістю хліба та водою, Павсекакій досягнув через молитву дару лікування, він почав зціляти тілесні, а разом з тим і душевні недуги. Минали роки, й чутки про те, що чернець Павсекакій виганяє бісів з біснуватих, повертає зір сліпим, випрямляє скорчених та здійснює інші чудеса дійшли нарешті до Константинопольського Патріарха Киріака (592606). Патріарх викликав ченця до Константинополя й висвятив його у єпископа, призначивши Павсекакія єпископом у місті Сидані, що на півночі Фригії (нині руїни поблизу Ескіпара – Гассаф)[1][2].

Святий Павсекакій, ставши єпископом, негайно почав виганяти зі своєї пастви єретики та вільнодумців, а також людей, що, на його думку, вели аморальний спосіб життя і були наполегливі у своїй розбещеності, сприяючи їм таким чином у справі християнського порятунку. Прославившись на цілу Фригію такими ревними турботами за свою паству, святий здійснює подорож до міста Константинополя. Там він зціляє імператора Маврикія від недуги, якою той був одержимий. За зцілення імператор надіслав Павсекакію в єпархію винагороду — близько 70 золотників золота. Коли преподобний повертався з Константинополя в Сінаду, то, перебуваючи у місті Солоні, він молитвою до Господа вивів із землі джерело води, якою він та його супутники втамували спрагу. Святий Павсікакій помер своєю смертю у 606 році. Місце поховання чи зберігання його мощів не відомо[1][2].

Свята[ред. | ред. код]

У "Житії Святих" день пам'яті святого Павсекакія відзначається 26 травня (за старим стилем 13 травня)[2][3].

Література[ред. | ред. код]

  • Житія святих за викладанням Святителя Дмитра Туптала (Ростовського). — Львів: Свічадо, 2010. — Том IX: Травень. — 496 с. — ISBN 978-966-395-392-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Память преподобного отца нашего Павсикакия, епископа Синадского. Христианский портал. Архів оригіналу за 2012-09-01. Процитовано 2011-10-19. 
  2. а б в Жития святых на каждый день: 26 мая. Святая Успенская Киево-Печерская Лавра. Архів оригіналу за 2012-09-01. Процитовано 2011-10-19. 
  3. Святитель Павсикакий, епископ Синадский. Справочно-информационный портал Алчевского благочиния. Архів оригіналу за 2012-09-01. Процитовано 2011-10-19.