Святий Прокопій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ікона Святого Прокопія з монастиря Святої Катерини на Сінаї, 13 століття

Святий Прокопій (англ. Procopius of Scythopolis, нар. Єрусалим, Ізраїль — † 303, Кесарія Палестинська, Ізраїль) — християнський великомученик 4 століття зі Святої Землі. Був читцем при церкві в Скитополі (сьогоднішній Бейт-Шеан, Ізраїль)

Святий Прокопій був родом із Єрусалима і вже з юних літ вів чеснотливе християнське життя. Жив тільки на хлібі й воді, які споживав 2-3 рази на тиждень. Усе своє життя Прокопій вивчав Святе Письмо. Був читцем при церкві в Скитополі і проганяв злих духів покладанням рук. Погани ув'язнили Прокопія і звеліли йому поклонитися божкам. Коли він відмовився, мужньо визнаючи свою віру в Христа, йому відрубали голову 303 року у Кесарії Палестинській. Прокопій став першим мучеником за Христову віру в Палестині.

  • Пам'ять — 21 липня (Святого великомученика Прокопія).

Джерело[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]