Святилівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Святилівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Глобинський район
Громада Святилівська сільська рада
Код КОАТУУ 5320688101
Основні дані
Населення 1594
Площа 6,559 км²
Густота населення 243,02 осіб/км²
Поштовий індекс 39020
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°27′51″ пн. ш. 32°49′14″ сх. д. / 49.46417° пн. ш. 32.82056° сх. д. / 49.46417; 32.82056Координати: 49°27′51″ пн. ш. 32°49′14″ сх. д. / 49.46417° пн. ш. 32.82056° сх. д. / 49.46417; 32.82056
Середня висота
над рівнем моря
83 м
Водойми Дніпро, Сула, Крива-Руда
Місцева влада
Адреса ради 39020, Полтавська обл., Глобинський р-н, с.Святилівка , тел. 37-6-42
Карта
Святилівка. Карта розташування: Україна
Святилівка
Святилівка
Святилівка. Карта розташування: Полтавська область
Святилівка
Святилівка
Мапа

Свя́тилівка — село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області. Населення становить 1594 осіб. Орган місцевого самоврядування — Святилівська сільська рада. День села 14 жовтня.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване в північно-західній частині району, 45 км від райцентру м. Глобине[1], на лівому березі Сульського лиману Кременчугського водосховища в місці впадання в неї річки Крива Руда, вище за течією якої на відстані 1 км розташовано село Крива Руда. Село з трьох сторін оточено водою.

Площа населеного пункту — 656 га.[1]

На заході села протікає річка Крива Руда (місцева назва Рудка), яка впадає в Кременчуцьке водосховище, на сході проходить берег озера Лиман, яке живиться джерелами підземних вод. Грязь озера Лиман має лікувальні властивості.[1]

Більшість будівель у селі цегляні, але ще залишились і глиняні хати під очеретом, які були типовими в минулому.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Історія та походження назви[ред. | ред. код]

Письмових джерел про походження села Святилівка не виявлено, але існують дві легенди. В одній з них (за свідченням старожилів села) назва села походить від слова «святити». Як твердить історія козацького поселення, козаки, що вели боротьбу з турками на укріпленнях «Воїнь» та «Кізівер», побудували церкву, на вівтарі якої стояв підсвічник з написом Святителю". Саме під цим підсвічником вся козацька округа святила зброю, даючи клятву з честю відстояти рідну землю. Ішов козак святити зброю, а повертаючись казав: «Іду з Святилівки». Так і залишилась ця назва за поселенням, де пізніше і виникло село. Інша легенда гласить, що село було назване в честь першого його поселенця, прізвище якого було Святелик.[1]

Репресовані совєцькою владою односельці[ред. | ред. код]

1. Базик Лаврентій Максимович - 1878 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, Заарештований 5 липня 1938 р., Засуджений Полтавським обласним судом 9 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки., Помер 1939 р. у місцях ув’язнення.

2. Павлиш Яків Степанович (1886—1938) — українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Святилівка. Колгоспник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24 квітня 1959 р.

3. Розсошенський Петро Митрофанович - 1911 року народження , Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із духовенства, Водій колгоспу., Заарештований 02.12.1937 р., Засуджений Полтавським облсудом 28.03.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі.

4. Ганжа Федот Тихонович - 1896 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, Заарештований 9 березня 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна, Вирок виконано 18 травня 1938 р.

5. Ганжа Савелій Данилович - 1901 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, Заарештований 16 грудня 1937 р., Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 лютого 1938 р. за ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до розстрілу., Вирок виконано 17 квітня 1938 р.

6. Білоус Петро Терешкович - 1896 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, Заарештований 16 грудня 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу., Вирок виконано 9 січня 1938 р.

7. Белоус (Білоус) Терентій Михайлович - 1911 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян,Заарештований 23 вересня 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі., Термін покарання відбував в Южлазі НКВС СРСР (м. Улан-Уде).

8. Білоус Никифор Терентійович - 1898 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, Заарештований 8 вересня 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі.,Термін покарання відбував в Южлазі НКВС СРСР (м. Улан-Уде).

9. Білоус Климентій Терентійович - 1882 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, Заарештований 18 грудня 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна., Вирок виконано 9 січня 1938 р.

10. Білоус Михайло Хомич - 1883 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, Заарештований 16 грудня 1937 р., Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу, Вирок виконано 17 квітня 1938 р.

11. Горжій Олексій Каленикович - 1894 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, Заарештований 15 грудня 1937 р., Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 лютого 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні.

12. Гуржій Іван Каленикович - 1899 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, останнє місце роботи, посада: столяр, Заарештований 16 грудня 1937 р., Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу., Вирок виконано 17 квітня 1938 р.

13. Дзугань Василь Трохимович - 1907 року народження, Полтавська обл. с. Святилівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне положення: із селян, останнє місце роботи, посада: різноробочий, Заарештований 15 грудня 1937 р., Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу.

Населення[ред. | ред. код]

Населення села станом на 1 січня 2011 року складає — 1286 у 605 дворах.[1]

Економіка[ред. | ред. код]

На території села Святилівка діють[1]:

  • ВП «А/Ф ім. Шевченка»
  • фермерські господарства

Освіта[ред. | ред. код]

  • Святилівська ЗОШ І-ІІІ ст. (директор Лісняк Валентина Михайлівна)[1]

Медицина[ред. | ред. код]

Заклади медичних послуг, що діють на території села[1]:

  • Святилівська дільнична лікарня ветеринарної медицини
  • Святилівське КП «Ветеран»
  • аптека № 107
  • амбулаторія ЗПСМ

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Заклади культури та надання інших послуг для населення[1]:

  • Святилівський сільський будинок культури
  • Оболонська дільниця Черкаського регіонального управління водних ресурсів
  • поштове відділення зв'язку
  • бібліотека
  • п'ять магазинів
  • кафе

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У цетрі села у 1956 році зведено пам'ятник «Воїну-визволителю» та у 1967 році — Пам'ятник «Героям Громадянської війни».[1] Також присутні дві козацькі могили XVIII ст. близ котрих було збудовано краєзнавчий музей (аварійний стан)[2].

На території села знаходиться 12 курганів скіфської доби.

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]