Святовасилівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
селище Святовасилівка
Залізнична станція Рясна
Залізнична станція Рясна
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Солонянський район
Громада Святовасилівська сільська громада
Код КОАТУУ 1225083501
Облікова картка Святовасилівка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Святовасилівка
Основні дані
Засноване 1928
Населення 966
Поштовий індекс 52433
Телефонний код +380 5669
Географічні дані
Географічні координати 48°10′47″ пн. ш. 34°33′46″ сх. д. / 48.17972° пн. ш. 34.56278° сх. д. / 48.17972; 34.56278Координати: 48°10′47″ пн. ш. 34°33′46″ сх. д. / 48.17972° пн. ш. 34.56278° сх. д. / 48.17972; 34.56278
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Найближча залізнична станція Рясна
Місцева влада
Адреса ради 52433, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с-ще Святовасилівка, вул. Центральна, 2, тел. 6-75-93
Сільський голова Стеценко Віталій Михайлович
Карта
Святовасилівка is located in Україна
Святовасилівка
Святовасилівка
Святовасилівка is located in Дніпропетровська область
Святовасилівка
Святовасилівка

Святовасилівка (до 1932 — Рясне, у 1932—2016 — Єлізарове) — селище в Україні, центр Святовасилівської сільської територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області.

Дворів — 342. Населення — 982 особи.

Географічне положення[ред.ред. код]

Селище Святовасилівка знаходиться між річками Грушівка та Комишувата Сура (6-7 км) за 30 км на північний захід від районного центру Солоного. Село межує з селами Рясне, Чорнопарівка, Шульгівка та Малинівка. Розташоване поблизу залізниці. Має залізничну станцію Рясна, яка розташована між станціями Привільне (селище Надіївка) та Незабудине.

Село ділиться навпіл залізничною колією.

Історія[ред.ред. код]

Село засноване в 1928 році під назвою Рясне. У 1932 році перейменоване на Єлізарове, 2016 — Святовасилівка.

Населення в 1989 р. становило 980 осіб, в 2001 р. — 966.

Підприємства і заклади[ред.ред. код]

Має заготзерно, макаронну фабрику, вугільний склад та паливну станцію, з якої беруть паливо прилеглі села.

У селі є школа та дитсадок, який свого часу був побудований за сприяння Павла Лазаренка. За часів радянської влади в селі не було церкви, згодом церкву відкрито в приміщенні, що раніше належало пошті.

На території Святовасилівки знаходяться асфальтобетонний і калібрувальний заводи, відділення «Сільгосптехніки», макаронна фабрика.

У восьмирічній школі 28 вчителів навчають 378 учнів. Є клуб з залом на 180 місць, бібліотека, в книжковому фонді якої налічується 12,4 тис. томів.

Є медична амбулаторія, де працюють три лікарі і п'ять спеціалістів з середньою медичною освітою, аптека, дитячий садок, сім магазинів, їдальня, комбінат побутового обслуговування, телеательє, поштове відділення, ощадна каса.

Відомі особистості[ред.ред. код]

У селі жив і похований Інок Іоанн, в миру Василій Швидун.[1]

Пам'ятники[ред.ред. код]

У центрі села встановлено пам'ятник на братській могилі, де поховані 211 радянських воїнів, полеглих під час визволення Святовасилівки від гітлерівських окупантів. Серед них — лейтенант Ж. А. Молдогаліев, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]