Святослав Мстиславич (князь смоленський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святослав Мстиславич


Князь Новгородський
1217 — 1218
Попередник: Мстислав Удатний
Наступник: Всеволод Мстиславич
Князь Полоцький
1222 — 1232
Попередник: Володимир Всеволодович
Наступник: Брячислав Василькович
Князь Смоленський
1232 — бл. 1238
Попередник: Ростислав Мстиславич
Наступник: Всеволод Мстиславич
 
Смерть: бл. 1238
Хрещене ім'я: Семен(?)
Династія: Смоленські Ростиславичі
Батько: Мстислав Романович Старий

Святослав (в хрещенні Семен) Мстиславич (?—бл. 1238) — князь новгородський (1 серпня 12171218)[1], полоцький ( 12221232 ) та смоленський ( 1232 — бл. 1238)[2][3]. Син великого князя київського Мстислава Романовича Старого .

Після 1222 року, коли смоленські війська взяли Полоцьк, Святослав ймовірно став полоцьким князем. У 1230 році, по смерті Мстислава Давидовича, смоленський стіл повинен був перейти до Святослава, але смоляни чомусь не хотіли мати його своїм князем. Тоді Святослав в 1232 році за допомогою полочан взяв Смоленськ «на щит, перебив своїх ворогів і сів на столі».

Під час монгольської навали на Русь в березні 1238 року основна частина монгольських сил проходила через район Довгомостья в 30 кілометрах на схід від Смоленська, і літературний твір («Житіє Меркурія Смоленського») повідомляє про розгром монгольського війська смолянами. Про дії Святослава під час вторгнення монголів, та його долю після неї не відомо нічого.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]