Святошин
| Святошин Київ | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 50°27′18″ пн. ш. 30°22′05″ сх. д. / 50.45500° пн. ш. 30.36806° сх. д.Координати: 50°27′18″ пн. ш. 30°22′05″ сх. д. / 50.45500° пн. ш. 30.36806° сх. д. | ||||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Район | Святошинський район | |||||
| Адмінодиниця | Київ | |||||
| Транспорт | ||||||
| Метрополітен |
 «Академмістечко» «Житомирська» «Святошин» | |||||
| Залізнична інфраструктура | Святошин | |||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
| Карта | ||||||
  Святошин Святошин (Київ) | ||||||
 Святошин у Вікісховищі | ||||||
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Свято́шин (Свято́шино, Свято́шине) — історична місцевість Києва, що розташована за 10 км на захід від центру міста (між залізницею Київ — Коростень, Борщагівкою, Катеринівкою та Біличами).
Історична місцевість; дачне селище; житловий масив, збудований на піщаних ґрунтах у лісовому хвойно-листяному масиві.
На півночі Святошин межує з Академмістечком та Авіамістечком, на північному заході — з Біличами, на півдні — з Микільською Борщагівкою та с. Жовтневе, на заході — з с. Петропавлівська Борщагівка.
Історія[ред. | ред. код]
Виник під народною назвою Святий ліс, у польських середньовічних джерелах позначений як Земля Свеншицька.
Іншою вірогідною є версія походження назви Святошин від імені преподобного Миколи Святоші, який, згідно з усним переказом і літописом, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошином, підвизався в Києво-Печерській Лаврі, брав участь у будівництві надбрамного храму в честь Святої Троїці, одного з перших храмів в честь Святої Троїці на старій Русі (Україні), храму, з яким пов'язана назва місцевості Троєщина на Лівобережжі. Таким чином Святошин(о) це лише одна з кількох історичних місцевостей Города (Києва) і його пригородів, пов'язаних з іменем преподобного.
У давнину фігурує як володіння київських монастирів, під 1619 роком — у грамоті Сигізмунда III як кордон земель, наданих у користування київським міщанам:
|
…от конця Кудравца просто чрез дуброву до борку Святошицкого по дорогу, которая идет з Белогородки до Киева… | 
|
Через 250 років ця місцевість все ще була «невеликий сосновий лісок Святошин по Києво-Брестському шосе».
Заселення Святошина[ред. | ред. код]
Заселення Святошина пов'язане з влаштуванням тут дачного селища. З 1870-х років — відома відпочинкова і лікувальна місцевість. З 1897 року — дачне селище із теперішнім плануванням. У 1897 році місцевість, яка належала до Білицької волості Київського повіту і губернії по обидва боки Києво-Брестському шосе поділили і віддали з торгів в оренду. У 1905 році частину цієї території здали в оренду під дачі. Дачне селище одержало в 1906 році назву Катеринівка (за ім'ям Катерини Клейгельс — дружини київського генерал-губернатора Миколи Клейгельса, з ініціативи якої воно було створено). 1907 року у селищі збудували Миколаївську церкву (знищена більшовиками у 1950-х роках).
Житловий масив Святошин забудований між вулицями Чорнобильською, Миколи Ушакова і Прилужною у 1970-ті роки.
У 1980-ті роки суттєво змінено забудову на решті території Святошина.
У Святошині розташовані ринок, вулиця, площа і провулок, які мають однойменну назву з місцевістю.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Святошин // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 281. — ISBN 5-88500-070-0.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Святошино // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 500. (рос.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
