Свято-Миколаївський Карповтласький монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято-Миколаївський Карповтласький монастир
St. Nicholas Orthodox Monastery, Karputlash.jpg
48°12′40″ пн. ш. 23°22′33″ сх. д. / 48.21111° пн. ш. 23.37583° сх. д. / 48.21111; 23.37583
Тип споруди монастир
Розташування Україна Україна, біля села Карповтлаш Хустського району Закарпатської області
Поч. будівництва 1919
Зруйновано 1958
Відбудовано 1991
Належність УПЦ МП
Свято-Миколаївський Карповтласький монастир. Карта розташування: Україна
Свято-Миколаївський Карповтласький монастир
Свято-Миколаївський Карповтласький монастир (Україна)

Миколаївський Карповтлашський монастир — православний чоловічий монастир Хустської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), розташований на Мараморощині, неподалік села Карповтлаш Хустського району Закарпатської області. Заснований преподобним Алексієм Карпаторуським після його звільнення з ув'язнення в 1919 році.

Історія[ред. | ред. код]

Заснований ієромонахом Алексієм (Кабалюком) після його звільнення з ув'язнення в 1919 році.

В 1925 році в Ізі був побудований тимчасовий дерев'яний храм на честь Миколи Чудотворця.

У травні 1925 році ігумен Олексій відмовився від настоятельства і на цю посаду було обрано ігумена Матвія (Вакарова).

У 1926 році монастир був перенесений в урочище Карпутлаш за село.

У 1927 році почалося будівництво другого житлового корпусу і зимової церкви на честь Іоанна Предтечі при ньому. З ініціативи єпископа Дамаскіна (Грданічкі) при монастирі були організовані пастирські курси для духовенства.

27 вересня 1936 року, в день Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, у монастирі було освячено храм на честь Успіння Божої Матері.

До 1944 року в Ізькому монастирі служили 39 осіб, але з них лише 16 були постійно в обителі, а решта опікувалися парафіями та жіночими монастирями.

У 1958 році в ході хрущовської антирелігійної кампанії монастир був закритий, а ченці переселені до Спасо-Преображенського Тереблянского чоловічого монастиря. Землі обителі передали колгоспу, а на його території розмістили туберкульозний диспансер.

У 1991 році монастирські будівлі повернули Православній церкві і почалося його відродження. 12 липня в каплиці апостолів апостолів Петра і Павла архімандритом Спиридоном (Форковцом) була відслужена перша Літургія.

У 1992 році настоятелем монастиря був призначений архімандрит Стратонік (Легач).

У 1995—1998 роках велося будівництво церкви в честь святителя Миколи.

У 1999 році на монастирському цвинтарі були знайдені мощі засновника обителі архімандрита Алексія (Кабалюка), а в 2001 році відбулося його прославлення у лику місцевошанованих святих як преподобного Алексія Карпаторуського.

Споруди[ред. | ред. код]

  • Церква на честь Миколая Чудотворця
  • Домова церква на честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього
  • Каплиця святих апостолів Петра і Павла
  • Церква на честь прп. Алексія Карпаторуського
  • дзвіниця на честь Св. Трійці
  • храм преподобного Алексія Карпаторуського

При монастирі діє музей преподобного Алексія Карпаторуського, заснований істориком Юрієм Данильцем.

Література[ред. | ред. код]

  • Юрий Данилец, Иеромонах Пимен (Мацола) — Православные монастыри Закарпатья. Путеводитель. С.143-149.