Свято (оповідання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Свято»
Перша сторінка рукопису "Свято".
Автор Говард Лавкрафт
Країна США США
Мова англійська
Жанр Лавкрафтівські жахи, література жахів і фантастика
Видано січень 1925
Видано українською Видавництво Жупанського
Перекладач(і) Остап Українець, Катерина Дудка
Попередній твір Покинутий дім
Наступний твір Невимовне
У «Гутенберзі» 68553

Свято (англ. The Festival) — оповідання Говарда Лавкрафта, написане в жовтні 1923 року і опубліковане в січневому номері журналу «Weird Tales» за 1925 рік.

Сюжет[ред. | ред. код]

Оповідач повертається до старого будинку своєї родини в Кінгспорті, штат Массачусетс, на традиційне сімейне святкування Йоля. Там він бачить «Некрономікон» серед низки гримуарів. Оповідач починає читати його до церемонії, що закриває свято. Під час церемонії книга використовується і обожнюється учасниками. Оповідач божеволіє і потрапляє до лікарні Міскатонікського університету в Аркхемі. Його лікар, намагаючись вилікувати його, показує йому примірник, що зберігається в університетській бібліотеці.

Це перша згадка про латинський переклад «Некрономікону» Олауса Ворміуса і про заборону цієї версії.

Навіяння[ред. | ред. код]

Ця історія була натхненна першою поїздкою Лавкрафта до Марблхеда, штат Массачусетс, у грудні 1922 року. Пізніше Лавкрафт назвав цей візит «найпотужнішою емоційною кульмінацією, яку я пережив за майже сорок років свого існування»[1].

Критика[ред. | ред. код]

Сам Лавкрафт був не надто високої думки про це оповідання. Попри це, Кларк Ештон Сміт у листі до Лавкрафта від жовтня 1933 року писав: «Попри вашу зневагу, „Свято“ займає мою прихильність, і має образну якість, яка ставить його вище за нові оповідання в поточному W.T.»[2] С. Т. Джоші описав «Свято» як оповідання «значного інтересу», і заявив, що «оповідання можна вважати віртуальною поемою в прозі з трьох тисяч слів через стійку модуляцію його прози»[3].

Екранізації[ред. | ред. код]

«Свято», «Малюнок в давній книзі» (1921) та «Жахіття Данвіча» (1929) були адаптовані у короткометражні фільми з пластиліну. Вони були випущені у DVD-Video колекції Г. Ф. Лавкрафта «Жах Данвіча та інші історії» (H・P・ラヴクラフトのダニッチ・ホラー その他の物語, Ecchi Pī Ravukurafuto no Danicchi Horā Sonota no Monogatari) студії Toei Animation у серпні 2007 року[4][5].

Література[ред. | ред. код]

  • Joshi, S.T.; Schultz, David E. (2004). An H.P. Lovecraft Encyclopedia. (англійською). Hippocampus Press. ISBN 978-0974878911. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lovecraft, H. P. Selected Letters, Volume 3. pp. 126–27.
  2. Smith, Clark Ashton (2003). Schultz, David E.; Connors, Scott (ред.). Selected Letters of Clark Ashton Smith. Sauk City, Wisconsin: Arkham House. с. 229. ISBN 978-0-87054-182-7. 
  3. Library Genesis, S. T. (2001). A dreamer and a visionary : H.P. Lovecraft in his time. Liverpool : Liverpool University Press. ISBN 978-0-85323-936-9. 
  4. "H・P・ラヴクラフトのダニッチ・ホラー その他の物語". web.archive.org. 7 лютого 2012. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 17 березня 2023. 
  5. H.P.Lovecraft’s The Dunwich Horror and Other Stories is released on August 28, 2007 under the Ganime DVD label. (TOEI ANIMATION PRESS RELEASE). web.archive.org. 10 лютого 2012. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 17 березня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Свято у бібліотеці Лавкрафта.