Священная война

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Священная война»
Пісня Ансамбль пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова
Випущено 24 червня 1941 і 28 червня 1941
Жанр військова музика
Мова російська
Композитор Александров Олександр Васильович

«Священна війна» (рос. «Священная война») — радянська російськомовна патріотична пісня, яку офіційно 24 червня 1941 року опублікував В. І. Лебедєв-Кумач.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з офіційною радянською версією, 24 червня 1941 року, вже після початку Другої світової війни, В. І. Лебедєв-Кумач опублікував цей текст у центральних московських газетах «Известия» і «Красная звезда». Одразу після опублікування композитор Александров Олександр Васильович написав музику на ці слова, і вже 26 червня 1941 року на Білоруському вокзалі одна груп Червонопрапорного ансамблю пісні і танцю СРСР, яка ще не виїхала на фронт, вперше виконала цю пісню.

Проте, до 15 жовтня 1941 року «Священна війна» широко не виконувалася, оскільки вважалося, що вона має надмірно трагічне звучання: у ній співалося не про швидку перемогу «малою кров'ю», а про важку смертну битву. І лише згодом, коли німецькі війська захопили вже Калугу, Ржев і Калінін, «Священна війна» стала щодня звучати по всесоюзному радіо — кожен ранок після бою кремлівських курантів. Пісня набула масової популярності на фронтах Німецько-радянської війни і підтримувала бойовий дух у військах.

У післявоєнний час часто виконувалася Ансамблем пісні і танцю Радянської армії і мала широкий успіх як в СРСР, так і на зарубіжних гастролях.

22 травня 2007 року під бурхливі оплески була виконана в Брюсселі в штаб-квартирі НАТО Ансамблем пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова.

Питання авторства[ред. | ред. код]

Початок пісні[1][2]

Композитор: О. Александров
Слова: В. Лебедєв-Кумач
Переклад: М. Бажан
1
Вставай, країно гордая,
На подвиг бойовий!
З розбійницькими ордами
Вставай на смертний бій!

Приспів:
Ненависть благородная
Хай хвилями зрина,
Іде війна народная,
Священная війна!

2
Як протилежні полюси,
Завжди ворожі ми,
За світло й мир ми боремся,
Вони — за царство тьми.

Приспів.

В 1990-ті роки з'явився ряд публікацій, в яких стверджувалося, що пісню «Священна війна» написав під час Першої світової війни, 1916 року, педагог, поетом і музикантом-аматор Олександр Адольфович Боде[ru] (1865—1939), який незадовго до смерті надіслав свій твір Лебедєву-Кумачу, а той лише вніс до нього незначні зміни, відповідні ситуації 1941 року.[3][4]

За фактом однієї з таких публікацій спадкоємці Лебедєва-Кумача звернулися до суду, який визнав відомості про плагіат «такими, що не відповідають дійсності і що принижують честь, гідність, ділову репутацію автора пісні „Священна війна“ В. І. Лебедєва-Кумача».[5] Дослідник російської військової пісні Юрій Бірюков[ru] повідомив про те, що в архіві В. І. Лебедєва-Кумача, що зберігається нині в Російському державному архіві літератури і мистецтва, знаходиться чернетка пісні, написана рукою В. І. Лебедєва-Кумача, з його численними виправленнями, що відбивають послідовну роботу над створенням тексту.[6][7]

Доктор мистецтвознавства Є. М. Левашов на основі власного суб'єктивного аналізу відстоює авторство О. А. Боде, висловлюючи сумнів у неупередженості та обґрунтованості рішення суду[8]. Натомість, на думку музикознавця Любові Морозової, є показовим, що пісня написана на 3/4, а не на 2/4 що властиво радянським маршам, і ця мелодія могла би звучати в супроводі кобзи[9]

Пісня зі схожою мелодією побутувала в Україні під назвою «Повстань народе мій»[10][11][12]. Схожість мелодій зауважив кобзар Тарас Силенко[13], втім достатніх підстав говорити про пісню УПА, як джерело мелодії «Священної війни» немає[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За нормами авторського права, текст пісні ще не перебуває в суспільному надбанні і для нього припустимо лише наведення коротких фрагментів.
  2. Текст, акорди «Священная війна» - Українські пісні
  3. А. Мальгин. Самый советский из поэтов // Столица № 6, 1991. — С. 34—37 (рос.)
  4. Владимир Шевченко. «Священная война» — эхо двух эпох. // «Независимая газета», 8 травня 1998 (рос.)
  5. Спростування Независимая газета, 5 липня 2000 (рос.)
  6. А. Баринов. Бард сталинской эпохи. 105 лет со дня рождения Василия Лебедева-Кумача // Аргументы и факты № 15(27), 8 серпня 2003(рос.)
  7. И. Павлова. Сияние славянки: Интервью с Ю. Бирюковым Завтра № 19 (755), 7 травня 2008 (рос.)
  8. Е. М. Левашев. Судьба песни // Архив наследия — 2000 / Сост. и науч. ред. Плужников В. И.; РАН. Российский Научно-исследовательский институт культурного и природного наследия им. Д. С. Лихачёва. — М.: Институт Наследия, 2001. — С. 305—330.
  9. а б «Лекторій. Музика». Випуск 10. Радянські марші
  10. Спогад Юрія Степового «Повстань, повстань, народе мій!» (з книги «Кость Блакитний, отаман Степової дивізії», стор. 23 — 25).
  11. 2. «Літопис УПА», том 25, стор. 59 — 60.
  12. 3. «Пісня — то моє життя», стор. 450″.
  13. Запозичена «Священная война». day.kyiv.ua. Газета «День». Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]