Свєдомський Павло Олександрович
| Павло Свєдомський | |
|---|---|
| рос. Павел Сведомский | |
![]() | |
| При народженні | Павло Олександрович Свєдомський |
| Народження | 7 (19) червня 1849 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Смерть | 9 вересня 1904 (55 років) |
| Давос, Граубюнден, Швейцарія | |
| Поховання | Римський протестантський цвинтар |
| Країна | |
| Жанр | історичний живопис портрет |
| Навчання | Дюссельдорфська академія мистецтв |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | академізм |
| Член | Товариство художників історичного живопису |
| Батько | Олександр Павлович Свєдомськийd |
| Роботи в колекції | Фінська національна галерея, Національний музей у Варшаві, Національний художній музей України і Національний музей «Київська картинна галерея» |
| | |
Павло Олександрович Свєдомський (рос. Павел Александрович Сведомский; нар. 7 червня 1849, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 27 серпня 1904, Рим, Італія) — російський художник.
Павло Свєдомський народився 7 червня 1849 року в Санкт-Петербурзі, у родині титулярного радника, лісничого Олександра Павловича Свєдомського. Молодший брат художника Олександра Свєдомського. Після закінчення Петербурзької гімназії Павло вчилися у Гірському корпусі в Санкт-Петербурзі.
Навчався в Дюссельдорфській академії мистецтв у майстерні Мігая Мункачі.
У 1873 році отримав від Імператорської академії мистецтв звання почесного вільного общника.
З 1875 року, разом з братом Олександром, жив у Римі. У 1879 році Павло Свєдомський отримав срібні медалі Імператорської академії мистецтв за картини «Москва горить» та «Дочка Камелії».
Мешкаючи постійно в Італії, Павло Свєдомський разом з братом щоліта повертався у свій родовий маєток Завод Михайлівський поблизу Сарапула, де багато працював, писав місцеві пейзажі, портрети своїх службовців, ескізи та історичні полотна.
У 1900 році був удостоєний золотої медалі на Всесвітній виставці в Парижі за картину «1793 рік. Жакерія».
З 1889 до 1894 року працював над розписами Володимирського собору разом з Віктором Васнєцовим, Михайлом Нестеровим, Вільгельмом Котарбінським[1]. Пензлю Павла Свєдомського належать розписи в південному нефі «Воскресіння Лазаря» та «Моління про чашу» в північному нефі, а також «В'їзд Господній у Єрусалим», «Таємна вечеря», «Суд Пілата», «Святий дух над водами», три медальйони «Творення світу» (понеділок, вівторок, середа), «Вознесіння» та «Хор ангелів»[2].
На запрошення українського мецената Терещенка розписував Трьоханастасіївську церкву в Глухові.
Помер Павло Свєдомський 27 серпня 1904 року в Римі, Італія. Похований на цвинтарі Тестаччо в Римі.
-
Дві римлянки з бубном та флейтою
-
Мессаліна
-
Мері Гамільтон перед стратою
-
Поцілунок
-
Медуза
-
Джулія, дочка Августа, у вигнанні
-
Юродивий
-
Кенаалітар Тетяна Петрівна
-
Самотня римська жінка
Картина «Юродивий» зберігається в Кіровоградському обласному художньому музеї, її передала в музей онука історика мистецтва Адріана Прахова[3].
-
Фулвія з головою Цицерона
-
Оргія
-
Римська жінка
-
Мандрівні музики
- ↑ Вийшов друком альбом Котарбінського. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018. [Архівовано 2018-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія храму
- ↑ 7 експонатів, заради яких варто відвідати Кіровоградський художній музей
