Свідерська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свідерська культура
Палеоліт

до Гомініни (Пліоцен)

Мезоліт
Кам'яна доба

Свідерська культураархеологічна культура фінального етапу пізнього палеоліту, поширена в басейнах рік Вісла, Німан, Прип’ять (притока Дніпра), на Верхньому Дніпрі. Назва — від стоянки Свідри-Вельке біля Варшави (розкопки Л. Савицького в 20-х роках XX сторіччя).

Залишки Свідерської культури, знайдені на стоянках на берегах річок, озер, переважно на піщаних дюнах (крем'яні ножі, шкребки, різаки, сокири та наконечники стріл), свідчать про те, що населення займалося мисливством і рибальством. У піску дюн кістяні знаряддя не зберігаються, тому свідерський інвентар представлений тільки крем'яними виробами: верболистяними й черешковими наконечниками, шкребками на пластинах і відщепах, різцями різних форм й інше.

В Україні пам'ятки Свідерської культури відомі головно близько села Смячі, поблизу Новгорода-Сіверського (відкриті 1926 Михайлом Рудинським; див. Смячівські стоянки).

Свідерська культура синхронна культурам федермесер і аренсбурзькій. Свідерські традиції простежуються у багатьох пам'ятках мезоліту Польщі. Подібні до свідерських пам'яток відомі у Литві й Білорусі. У Польщі свідерська культура представляє початковий етап великого пізньопалеолітичного мазовшанського циклу, що включає вигляндовську, плудську, гулинську й осницьку культури.

В Україні численні свідерські пам’ятки відомі в Поліссі (Нобель, Переволоки, Лютка, Люб’язь, Сенчиці, Тутовичі, Березно, Прибір, Кричельск, Смячка XIV), а також за межами основної території поширення — у Карпатах (Делятин) та Криму (Сюрень II, Буран-Кая). Датується 9 тис. до н. е. Крем’яний інвентар стоянок характеризується наконечниками стріл на пластинах із плоскою підтескою з черевця. Нуклеуси двоплощинні, «човнуваті», скребачки — кінцеві, різці — бічні ретушні та серединні на пластинах, сокири — на відщепах.

Свідерці мешкали в холодних лісотундрах, полюючи на стадних північних оленів. Генетичним пращуром С.к. є Культура Лінгбі, носії якої близько 9 тис. до н. е. просунулися із Західної Балтії на схід до Верхнього Дніпра. Різке потепління 8 тис. до н. е. зумовило міграцію свідерського населення слідом за північним оленем на північ Східної Європи. На цьому підґрунті сформувався постсвідерський мезоліт лісової зони від Східної Балтії до Північного Уралу.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]