Свідерська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свідерська культура
Палеоліт

до Гомініни (Пліоцен)

Мезоліт
Кам'яна доба

Свідерська культураархеологічна культура фінального етапу пізнього палеоліту, поширена в басейнах річок Вісла, Німан, Прип’ять (притока Дніпра), на Верхньому Дніпрі. Назва походить від стоянки Свідри-Вельке біля Варшави (розкопки Л. Савицького в 1920-х).

Історія[ред.ред. код]

Залишки Свідерської культури, знайдені на стоянках на берегах річок, озер, переважно на піщаних дюнах (крем'яні ножі, шкребки, різаки, сокири та наконечники стріл), свідчать про те, що населення займалося мисливством і рибальством. У піску дюн кістяні знаряддя не зберігаються, тому свідерський інвентар представлений тільки крем'яними виробами: верболистяними й черешковими наконечниками, шкребками на пластинах і відщепах, різцями різних форм й інше.

В Україні пам'ятки Свідерської культури відомі головно близько села Смячі, поблизу Новгорода-Сіверського (відкриті 1926 Михайлом Рудинським; див. Смячівські стоянки).

Свідерська культура синхронна культурам федермесер і аренсбурзькій. Свідерські традиції простежуються у багатьох пам'ятках мезоліту Польщі. Подібні до свідерських пам'яток відомі у Литві й Білорусі. У Польщі свідерська культура представляє початковий етап великого пізньопалеолітичного мазовшанського циклу, що включає вигляндовську, плудську, гулинську й осницьку культури.

В Україні численні свідерські пам’ятки відомі в Поліссі (Нобель, Переволоки, Лютка, Люб’язь, Сенчиці, Тутовичі, Березно, Прибір, Кричельск, Смячка XIV), а також за межами основної території поширення — у Карпатах (Делятин) та Криму (Сюрень II, Буран-Кая). Датується 9 тис. до н. е. Крем’яний інвентар стоянок характеризується наконечниками стріл на пластинах із плоскою підтескою з черевця. Нуклеуси двоплощинні, «човнуваті», скребачки — кінцеві, різці — бічні ретушні та серединні на пластинах, сокири — на відщепах.

Свідерці мешкали в холодних лісотундрах, полюючи на стадних північних оленів. Генетичним пращуром С.к. є Культура Лінгбі, носії якої близько 9 тис. до н. е. просунулися із Західної Балтії на схід до Верхнього Дніпра. Різке потепління 8 тис. до н. е. зумовило міграцію свідерського населення слідом за північним оленем на північ Східної Європи. На цьому підґрунті сформувався постсвідерський мезоліт лісової зони від Східної Балтії до Північного Уралу.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]