Свідниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свідниця
Świdnica

Герб
герб
Старе місто
Старе місто
Розташування міста Свідниця
Основні дані
50°50′40″ пн. ш. 16°29′30″ сх. д. / 50.84444° пн. ш. 16.49167° сх. д. / 50.84444; 16.49167Координати: 50°50′40″ пн. ш. 16°29′30″ сх. д. / 50.84444° пн. ш. 16.49167° сх. д. / 50.84444; 16.49167
Країна Польща
Регіон Нижньосілезьке воєводство (dolnośląskie)
Столиця для Свідницький повіт і Ґміна Свідниця
Засновано 990
Магдебурзьке право 1267
Площа 21,76 км²
Населення 60437 (2011)[1]
· густота 2757 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 250 ± 1 м
Міста-побратими Німеччина Німеччина - Біберах-на-Рісі
Чехія Чехія - Поліце-на-Метуї
Чехія Чехія - Трутнов
Угорщина Угорщина - Kazincbaricka
Англія Англія - Дістрікт Тендрінг
Україна Україна - Ніжин
Литва Литва - Швенчьонський район
Телефонний код (48) 74
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів DSW
GeoNames 3084093
Поштові індекси 58-100 - 58-106
Міська влада
Адреса Urząd miejski
ul. Armii Krajowej 49
58-100 Świdnica
tel. 74 856-28-00; faks 74 856-27-81
Мер міста Президент міста Войцєх Мурдзек
Веб-сторінка um.swidnica.pl
Мапа


CMNS: Свідниця у Вікісховищі

Сві́дниця (пол. Świdnica) — місто у південно-західній частині Польщі, належить до Нижньосілезького воєводства. Центр ґміни і Свідницького повіту. До адміністративної реформи 1999 року від 1975 р. місто входило до Валбжиського воєводства. Кількість населення 60 674 (2004). Місто розташовано біля підніжжя Судетських гір, на Свідницькій рівнині, на річці Бистшиця (Бистриця, пол. Bystrzyca).

Назва[ред. | ред. код]

  • Сві́дниця, або Сви́дниця (пол. Świdnica, МФА[ɕfidˈɲitsa]) — сучасна польська назва, що походить від старопольської назви свидини, різновиду дерна[3]. Вперше зустрічається в латинській формі Svidnica у документах під 1070 роком[3]. Пізніше згадується в старопольських джерелах як Suidenicz (Свіденич; 1300)[4], Swidennicz (Свіденнич, 1310)[5], Swydenicz (Свиденич, 1342)[6]. Сучасна назва міста фіксується у польських джерелах з ХІХ ст.[7]. Затверджена адміністративно 7 травня 1946 року[8].
  • Сілезька Свідниця (пол. Świdnica Śląska) — неофіційна популярна польська назва.
  • Свідніце (чеськ. Svídnice) — чеська назва.
  • Швайдніц, або Швейдніц (нім. Schweidnitz) — німецька назва з XV століття, що походить з польської[9].

Історія[ред. | ред. код]

Свідниця стала містом у 1250 році. Спочатку належала до Вроцлавського князівства. До 1290 Свідниця вже мала стіни та шість воріт, розвинене виробництво, торгівлю. У 1290-1392 роках була столицею Свідницько-Явірського князівства. Наприкінці 14 століття місто потрапило під контроль Богемії, яка була тоді частиною Священної Римської Імперії. У 1471 році у Свідниці діяло 47 торговельних гільдій, близько 300 пивоварень, у місті відбувались великі ярмарки.

У 1526 році вся Сілезія, і Свідниця у тому числі, перейшла під пряму владу Габсбургів. Тридцятирічна війна (16181648) спустошила землі Сілезії, після чого відбулась Сілезька війна та інші. Під час Семирічної війни Свідницю займали то австрійські, то прусські війська, врешті Свідниця перейшла до Пруссії, а згодом до Німеччини. Після Другої Світової війни Свідниця належить Польщі, значно розбудовалась промисловість. У 1945-1990 великий промисловий вузол з добре розвинутими галузями: машинобудівною, транспортних засобів, електротехнічною, шкіряною, споживчою, радіотехнічною, вимірювальної техніки і сукняною.

Свідниця сьогодні[ред. | ред. код]

Тепер промисловий центр (розвинуті галузі автомобільна, електротехнічна, машинобудівна і споживча), важливий культурний осередок, з єдиним в Польщі Музеєм Давніх Купців, а також з багатьма культурними центрами, будинок спорту і відпочинку. Є столицею повіту, важливий дорожній і залізничний вузол.

Свідницька Катедра — то найвищий в Нижній Сілезії (103 м) і четвертий в Польщі старий готичний костел, один з найголовніших пам'яток Свідниці. Костел засновано в XIV столітті на місці старого дерев'яного костелу, який згорів. Будівництво почалось у 1330 році і тривало понад 150 років.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 28816 5040 20537 3239
Жінки 31621 4700 18743 8178
Разом 60437 9740 39280 11417

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. а б Adamy 1888: 8.
  4. Vita Sanctae Hedwigis // Monumenta Poloniae Historica. Lwów, 1884, T. IV. s. 549.
  5. Korn 1870: 82.
  6. Grünhagen 1870: 242; Damrot 1896; Słownik geograficzny Królestwa Polskiego... 9: 645.
  7. Lompa 1847: 11.
  8. Zarządzenie Ministrów: Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 (M.P. z 1946 r. nr 44, poz. 85).
  9. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego... 9: 645.
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Adamy, H. Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung. Breslau: Verlag von Priebotsch’s Buchhandlung, 1888.
  • Damrot, K. Die älteren Ortsnamen Schlesiens, ihre Entstehung und Bedeutung: mit einem Anhange über die schlesisch-polnischen Personennamen: Beiträge zur schlesischen Geschichte und Volkskunde, Beuthen: Verlag von Felix Kasprzyk, 1896.
  • Grünhagen, C. Codex Diplomaticus Silesiae. Breslau: Josef Max & COMP., 1870. T. 9 (Urkunden der Stadt Brieg).
  • Korn, G. Breslauer Urkundenbuch. Breslau: Verlag von Wilhelm Gottlieb Korn, 1870. T. 1.
  • Lompa, J. Krótki rys jeografii Śląska dla nauki początkowej. Głogówek, 1847.

Довідники[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свідниця