Свінціцький Анатолій Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Свінціцький Анатолій Станіславович
Свінціцький Анатолій Станіславович
Свінціцький Анатолій Станіславович
Народився 2 травня 1948(1948-05-02) (70 років)
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність поляк
Діяльність лікар
Alma mater Київський медичний інститут імені О. О. Богомольця
Галузь медицина
Заклад Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Посада завідувач кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету
Вчене звання професор (1995)
Науковий ступінь доктор медичних наук (1991)
Науковий керівник професор А. П. Пелещук
Нагороди "Відмінник освіти України" (1998); академік АН ВШ України

Анатолій Станіславович Свінціцький (пол. Anatol Święcicki; 2 травня 1948(19480502)) — український учений-медик, доктор медичних наук (1991), професор (1995), академік АН ВШ України (2007). Завідувач кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету[1] Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (від 1990). Головний редактор журналу "Практикуючий лікар" (від 2012).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 2 травня 1948 р. У 1975 р. закінчив з відзнакою лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. В 1981 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: "Функциональное состояние миокарда и его изменения в процессе лечения у больных инфекционно-аллергической формой бронхиальной астмы". В 1985 р. обраний на посаду доцента, а в 1990 р. — завідувача кафедри госпітальної терапії № 2 (у 2008-2017 рр. – внутрішньої медицини № 3, з 2017 р. – внутрішніх хвороб стоматологічного факультету). В 1991 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Состояние гастродуоденальной системы при основных ревматических заболеваниях". У 2005-2008 рр. — декан з інтернатури і підвищення кваліфікації лікарів, у 2008-2013 рр. — проректор з науково-педагогічної, лікувальної роботи та післядипломної освіти НМУ. Має вищу лікарську кваліфікаційну категорію з терапії.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Автор понад 850 наукових праць, зокрема 8 підручників, 38 навчальних посібників, 13 монографій, 5 довідників, 35 патентів. Підготував 4 докторів та 27 кандидатів наук.

Основні наукові дослідження стосуються вивчення особливостей виникнення та перебігу патології органів шлунково-кишкового тракту в умовах супутнього ураження опорно-рухового апарату та дії радіоактивного чинника, а також розробки сучасних алгоритмів діагностики та лікування даних коморбідних станів. Він першим описав особливості ураження слизової оболонки шлунка у хворих на ревматоїдний артрит.

Анатолій Станіславович одним із перших у вітчизняній медичній науці та практиці започаткував вивчення гастропатій, асоційованих із прийомом нестероїдних протизапальних препаратів, й донині продовжує цей напрям. Він виконав фундаментальні дослідження щодо вивчення функціонального стану міокарда та його змін у процесі лікування хворих на інфекційно-алергічну форму бронхіальної астми.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

У 2003—2006 рр. був позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства, брав участь у розробці ряду законопроектів з питань медицини.

Член Державного формулярного комітету МОЗ України, Президії Асоціації ревматологів України, Правління Українського товариства терапевтів, проблемної комісії МОЗ і НАМН України "Гастроентерологія", спеціалізованих вчених рад Д 26.616.01 з кардіології та ревматології при ДУ "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска" НАМН України" і Д 26.003.08 з внутрішніх хвороб, гастроентерології, кардіології та ревматології при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця тощо. З 1999 р. – координатор навчальної програми спільного проекту Міністерства охорони здоров'я України та Фонду "Діти Чорнобиля" Землі Нижня Саксонія (Німеччина). Головний редактор науково-практичного видання "Практикуючий лікар", член редакційних рад і колегій низки медичних журналів, зокрема й закордонних: "Medycyna Praktyczna" (Польща), "Reumatologia/Rheumatology" (Польща), "Developmental Period Medicine (Medycyna Wieku Rozwojowego)" (Польща), "Ginekologia i Położnictwo" (Польща).

Нагороди[ред.ред. код]

За вагомі здобутки у розвитку медичної науки та практики професора А.С. Свінціцького обрано дійсним членом Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера, Польської академії медицини, Академії наук вищої школи України та нагороджено багатьма почесними вітчизняними та закордонними відзнаками: нагрудним знаком "Відмінник освіти України" (1998), почесними грамотами Київського міського голови (2002), Міністерства охорони здоров'я України (2004, 2007, 2009), голови Житомирської обласної державної адміністрації (2005), відзнакою Київського міського голови "Знак Пошани" (2004), Fellow Royal Scientist Міжнародної колегії кардіологів (2010), "Гордість медицини України" Українського медичного клубу (2016), медалями імені М.Д. Стражеска "За заслуги в охороні здоров'я" НАМН України (2001), Миру в пам’ять про Нагасакі Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера (2005), імені Є.Москви Варшавської лікарської ради (2011), імені д-ра Вл. Бєганьського Ченстоховського лікарського товариства (2011), "Laudabilis" Варшавської лікарської палати (2013), "Gloria Medicinae" Польського лікарського товариства (2013), Міжнародною премією суспільної довіри "Golden OTIS" (2013), Кавалерським хрестом ордену "За заслуги перед Республікою Польща" (2014) тощо. В 1997 р. за монографію "Гастроентерологія" присуджена Премія ім. Ф. Г. Яновського НАН України.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник.
  • Свінціцький Анатолій Станіславович (до 65-річчя з дня народження) // Практикуючий лікар. – 2013. – № 2. – С. 5–6.

Посилання[ред.ред. код]