Свірзький замок

Свірзький замок
Фото замку — переможець конкурсу Вікі любить пам'ятки-2016 в Україні
49°39′00″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д.
Тип	замок
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Львівська область Перемишлянський район с. Свірж
Автор проекту	Павло Ґродзицький
Перша згадка	1530
Стан	потребує реставрації
Свірзький замок (Україна)
Свірзький замок на Вікісховищі

Фотографії

Загальний вигляд

Брама

Вежа

Верхнє (головне) подвір'я

Верхнє (головне) подвір'я

Нижнє подвір'я

Нижнє подвір'я

Головний фасад

Перед замком

Став на річці Свірж і замок

Замок і став

Вид на замок з дороги

Сві́рзький за́мок — замок в Україні, розташований у селі Свірж Перемишлянського району Львівської області.

Історія

Закладений у XV столітті Андрієм і Мартином Свірзькими, вперше згадується у 1484 році. Первинно замок був суто оборонною мурованою спорудою, квадратною в плані. Неоднократно перебудовувався, рік завершення одного з етапів робіт вказано безпосередньо на стінах — над центральною брамою з внутрішньої сторони збереглося вирізьблене число "1530".

За Цетнерів

Сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу його у власність графа Олександра Цетнера (від імені якого названо цілий район — Цетнерівка та ботанічний сад у Львові). Граф викупив його у Свірзьких у 1641 році і згодом значно розбудував та зміцнив.

Існують припущення, що задум Цетнера з укріплення Свірзького замку здійснював відомий фортифікатор, генерал від артилерії Павло Ґродзицький. Роботи з перебудови замку проводились приблизно в той же час, коли генерал Ґродзицький будував у Львові одразу два арсенали — Королівський та Сенявських.

Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування (на горі Белз, оточеній непрохідними болотами, ставками, а в підніжжі мурів — ровами і звідним мостом), палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648–1654 роках замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 році — спалили татари.

В 1672 році, під час походу турків на Львів, він витримав турецьку облогу. Під час другого походу турків у 1675 році Свірзький замок знову вистояв і захистив у своїх мурах залогу Поморянського замку, яка, не маючи достатньої сили для оборони, через таємний хід вийшла до лісу і втекла до Свіржа. Після воєнних ушкоджень здійснювалось відновлення та посилення мурів, однак загалом замок поступово змінював призначення з оборонного на суто житлове, перетворившись на парадну резиденцію.

XIX-XX століття

Якщо до сих пір замок стабільно належав всього двом шляхетським родам, то тепер раз за разом переходить з рук у руки. Часта зміна господарів негативно вплинула на споруду, маєтком не опікувалися — в описах 1882 і 1892 років згадується поганий стан будівлі, зокрема руйнування корпусів з півночі та сходу.

У 1907 році замок стає власністю Роберта Лямезана де Салінса, на той час офіцера австрійської армії. Він реставрував маєток, вкладаючи значні кошти, і перетворив його на розкішну резиденцію з багатими інтер'єрами. Але у 1914 році під час Першої світової війни замок цілком спалений російськими військами. Однак це не змусило хазяїна занедбати замок — згодом було відновлено декор вікон та дверей, карнизи; корпуси та вежі знову покрито дахом. Основна реставрація завершилась у 1917 році, про що свідчить вирізьблений пам'ятний напис над брамою із зовнішньої сторони.

У 1939 році націоналізований радянською владою. Довгий час стояв пусткою, короткий період використовувався як школа трактористів. І аж у 1978 році переданий на баланс Спілки архітекторів тодішнього СРСР.

Замковий костел

На території замкового парку зберігся костьол, заснований ще в XV столітті. Сучасна мурована будівля костьолу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев'яного, що завалилася; вона походить з 1546 року. Над входом у костел і нині можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костелу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.

Львівський краєзнавець Й. Гронський розповідає, що в 1956 році у Свірзькому костелі біля замку (у Свіржі є ще й другий костел) бачив усередині фрески, які відкрилися внаслідок облуплення тиньку. На фресках була зображена оголена жіноча постать з довгим розпущеним волоссям в молитовній позі на колінах на тлі панорами середньовічного Свіржа. Судячи з опису, це могла бути Марія Єгипетська. Подальша доля цих фресок невідома.

Сучасний стан

Нині стан замку не найкращий. Незмінними збереглися тільки зовнішні стіни. Всередині, після неодноразової «модифікації» збираються розташувати будинок відпочинку архітекторів. У зв'язку з цим змінено планування кімнат замку, перебудовані інші приміщення. У внутрішньому дворі можна побачити великий колодязь, воду з якого брали на випадок облоги. Колодязь також закинутий.

Джерела

• «Замки Львівщини», часопис «Галицька брама», в-во «Центр Європи», № 10—12 (106–108), 2003, с. 10—13
• Мацюк Орест Ярославович Замки і фортеці Західної України. — Львів : Центр Європи, 1997. — С. 22—26. — ISBN 966-7022-45-5.
• Новітня історія України: Галичина. СВІРЗЬКИЙ ЗАМОК
• Свірзький замок. Про історію

Посилання

• Свірж. Замки та храми України
• Свірзький замок на zamki-kreposti.com.ua (рос.)
• Свірзький замок — фортифікаційна перлина Галичини
• Свірзький замок. Фотографії