Свірзький замок
Координати: 49°39′00″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 49.65000° пн. ш. 24.43889° сх. д.
| Свірзький замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Фото замку — переможець конкурсуВікі любить пам'ятки-2016 в Україні | ||||
|
49°39′00″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 49.65000° пн. ш. 24.43889° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування |
Львівська область Перемишлянський район с. Свірж | |||
| Автор проєкту | Павло Ґродзицький | |||
| Перша згадка | 1484 | |||
| Стан | потребує реставрації | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
  Свірзький замок (Львівська область) | ||||
 | ||||
 Свірзький замок у Вікісховищі | ||||
Сві́рзький за́мок — замок в Україні, розташований у селі Свірж Перемишлянського району Львівської області.
Історія[ред. | ред. код]
Закладений у XV столітті Андрієм і Мартином Свірзькими, вперше згадується у 1484 році. Первинно замок був суто оборонною мурованою спорудою, квадратною в плані. Неодноразово перебудовувався; рік завершення одного з етапів робіт вказано безпосередньо на стінах — над центральною брамою з внутрішньої сторони збереглося вирізьблене число «1530».
Першими власниками Свіржа (тоді він мав статус міста) та самого замку вважають Романовських. У середині XV століття місто Свірж перейшло у власність до польського роду Свірзьких. Саме Свірзькі і звели основну частину замкових будівель [1].
За Цетнерів[ред. | ред. код]
Сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу його у власність Александра Цетнера (від імені якого названо цілий район — Цетнерівка та ботанічний сад у Львові). Граф викупив його у Свірзьких у 1641 році і згодом значно розбудував та зміцнив.
Існують припущення, що задум Цетнера з укріплення Свірзького замку здійснював відомий фортифікатор, генерал від артилерії Павло Ґродзицький. Роботи з перебудови замку проводились приблизно тоді, коли генерал Ґродзицький будував у Львові одразу два арсенали — Королівський та Сенявських.
Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування (на горі Белз, оточеній непрохідними болотами, ставками, а в підніжжі мурів — ровами і звідним мостом), палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648–1654 роках замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 році — спалили татари.
У 1672 році, під час походу турків на Львів, він не встояв перед турецькою облогою. Під час другого походу турків у 1675 році Свірзький замок вистояв і захистив у своїх мурах залогу Поморянського замку, яка, не маючи достатньої сили для оборони, через таємний хід вийшла до лісу і втекла до Свіржа. Після воєнних ушкоджень здійснювалося відновлення та посилення мурів, однак загалом замок поступово змінював призначення з оборонного на суто житлове, перетворившись на парадну резиденцію.
XIX—XX століття[ред. | ред. код]
Якщо доти замок стабільно належав лише двом шляхетським родам, то відтак раз за разом переходить з рук у руки. Часта зміна господарів негативно вплинула на споруду; маєтком не опікувалися — в описах 1882 і 1892 років згадано про поганий стан будівлі, зокрема руйнування корпусів із півночі та сходу.
У 1907 році замок стає власністю Роберта Лямезана де Салінса, на той час офіцера австрійської армії, згодом генерала і дипломата. Він реставрував маєток, вкладаючи значні кошти, і перетворив його на розкішну резиденцію з багатими інтер'єрами. Але у 1914 році під час Першої світової війни замок цілковито спалили російські війська. Однак це не змусило хазяїна занедбати замок — згодом було відновлено декор вікон та дверей, карнизи; корпуси та вежі знову покрито дахом. Основна реставрація завершилась у 1917 році, про що свідчить вирізьблений пам'ятний напис над брамою із зовнішньої сторони.
Донька генерала Ірена вийшла заміж за іншого військового діяча Тадеуша Бора Коморовського, відомого з «Волинської трагедії» та «Акції „Буря“», з яким проживала у замку з 1930 року.
У 1939 році замок націоналізувала радянська влада. Тривалий час він стояв пусткою, ненадовго його використовували як школу трактористів. І аж у 1978 році його передали на баланс Спілки архітекторів тодішнього СРСР.
У 1993 році замок передали в користування державному об’єднанню «Львівліс», проте згодом, у 1997-му, знову повертають архітекторам.[2] У 2010-му замок планували передати в концесію приватному інвестору, але відповідального підприємця не знайшлось.
Замковий костел[ред. | ред. код]
На території замкового парку зберігся костел, заснований ще в XV столітті. В 1481 брати Свірзькі заклали тут римо-католицьку парафію. Сучасна мурована будівля костелу в стилі ренесансу поставлена на місці дерев'яного, що завалився; вона походить із 1546 року. Над входом у костел і нині можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костелу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.
Львівський краєзнавець Й. Гронський розповідає, що в 1956 році у Свірзькому костелі біля замку (у Свіржі є ще й другий костел) бачив усередині фрески, які відкрилися внаслідок облуплення тиньку. На фресках було зображено оголену жіночу постать із довгим розпущеним волоссям у молитовній поставі на колінах на тлі панорами середньовічного Свіржа. Судячи з опису, це могла бути Марія Єгипетська. Подальша доля цих фресок невідома.
Сучасний стан замку[ред. | ред. код]
Сьогодні стан замку не найкращий, проте Спілка архітекторів намагається вберегти його від руйнації. У задовільному стані збереглися не тільки зовнішні стіни та дах будівлі, але й внутрішній простір, який використовується для проведення різноманітних заходів та зйомок кінофільмів. Увесь цей час Спілка архітекторів самостійно опікується пам'яткою та територією довкола неї, залучаючи кошти приватних благодійників та гранти. У 2013 році НСАУ затверджує концепцію створення у Замку Міжнародного культурно-мистецького центру, в якому планується проведення літніх шкіл, архітектурних практик, виставок та мистецьких заходів. У 2018-му вперше Замок приймає учасників Львівського Фестивалю архітектури та мистецтв «ВЕЖА», а також відбувається перша студентська літня школа «Свірзький замок – театр архітектури» і опера «Алкід» фестивалю LvivMozArt. А восени цього ж року за підтримки Українського культурного фонду організовано Мультимедійний виставковий проект «Замок Свірж: Генеза».
Джерела[ред. | ред. код]
- «Замки Львівщини», часопис «Галицька брама», в-во «Центр Європи», № 10—12 (106—108), 2003, с. 10—13
- Мацюк Орест Ярославович. Замки і фортеці Західної України. — Львів : Центр Європи, 1997. — С. 22—26. — ISBN 966-7022-45-5.
- Новітня історія України: Галичина. СВІРЗЬКИЙ ЗАМОК[недоступне посилання з липня 2019]
- Свірзький замок. Про історію
- https://szukajwarchiwach.pl/56/1968/0/?q=Cetner+XARCHro:56&wynik=2&rpp=15&page=1#tabZespol
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Замки Львівщини, які вже можна відвідати - lviv-future.com.ua (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- ↑ Свірзький замок: історія та сучасність | ЗУАП - Західноукраїнський Архітектурний Портал. zuap.org. Процитовано 12 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Svirzh Castle |
- Свірзький замок літом і зимою – відео з дрона.
- Свірзький замок — Про замок • Історія • Архітектура • Цікаво знати • Фото • Як добратися (доїхати) • Карта…
- Свірж. Замки та храми України
- Свірзький замок на zamki-kreposti.com.ua (рос.)
- Свірзький замок — фортифікаційна перлина Галичини
- Свірзький замок вперше за 50 років відкриють для відвідувачів. http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. 19 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- Свірзький замок на фільмі з дрона (2018).
