Світлана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Жуковський, автор балади «Світлана»

Світлана (рос. Светлана) — жіноче особисте ім'я; єдине в своєму роді, що виникло в російській літературі на початку XIX століття й через століття отримало широке поширення як реальне особисте ім'я.

Раніше висловлювалися припущення, що ім'я має давньослов'янське або давньоруське походження, але вони не підтвердилися.

Ім'я було вигадане й уперше використане О. Х. Востоковим у «старовинному романсі» «Світлана і Мстислав» (1802); широкої популярності набуло внаслідок публікації балади «Світлана», створеної поетом-романтиком Василем Жуковським (1813). Протягом XIX століття ім'я поступово входило до вжитку російської культури, втрачаючи при цьому зв'язок із баладами та риси штучного, літературного імені. Іменем Світлана називали військові кораблі та підприємства; однак на той час воно не могло стати повноцінним особистим ім'ям через чинний тоді в російському суспільстві консерватизм системи іменування людей.

Ім'я Світлана як рівноправне жіноче ім'я ввійшло в ужиток лише після Жовтневої революції, зі скасуванням церковних обмежень на іменування людей. Особливо роль у популяризації імені зіграла та обставина, що однією з перших носіїв імені була єдина донька Йосипа Сталіна. Популярність імені активно росла з кінця 1930-х років й у 1950-ті — 1970-ті роки воно стало масовим; пізніше популярність імені різко впала.

Визнання імені російською православною церквою (1943) зробило його дозволеним у церковному обряді хрещення.