Світличне (Прилуцький район)
| село Світличне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Варвинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74080010230010313 |
| Основні дані | |
| Засноване | перша половина XVII століття |
| Населення | 614 |
| Площа | 1,507 км² |
| Густота населення | 407,43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17630 |
| Телефонний код | +380 4636 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°26′14″ пн. ш. 32°42′49″ сх. д. / 50.43722° пн. ш. 32.71361° сх. д.Координати: 50°26′14″ пн. ш. 32°42′49″ сх. д. / 50.43722° пн. ш. 32.71361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
166 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17600, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Варва, вул. Шевченка, буд. 38 |
| Карта | |
  Світличне | |
 Світличне | |
| Мапа | |
| |
Світли́чне — село в Україні, Чернігівській області, Прилуцькому районі. Входить до складу Варвинської селищної громади.
Світличне віддалене від залізничної лінії м. Прилук 32 км і Пирятина 28 км. В південній частині проходить дорога, яка з'єднує Прилуки і Лохвицю.
Історія[ред. | ред. код]
Село Світличне засновано у першій половині XVII століття на території Київського воєводства Речі Посполитої. Назва села від першого поселенця на прізвище Світличний. Окремі старожили вважають, що назва села пішла від першої будівлі, яка була збудована першим жителем в східній частині села і була названою Світлицею.
1649 — у складі 1-й Варвинської сотні[1] Лубенського полку Гетьманської України. Велика кількість землі належала Ладанському монастирю, на якій з кінця 18 століття працювали казенні кріпаки. Загалом — станове козацьке село.
Є на мапі 1812 року[2].
У 1862 році у володарському, казенному та козачому селі Світли́чне були церква та 246 дворів де жило 1518 осіб (704 чоловічої та 814 жіночої статі)[3].
В 1911 році в селі Світли́чне проживало 2253 особи (1112 чоловічої та 1141 жіночої статі), була Введенська[4][1] церква, земська та церковно-прихідська школи[5].
1861 кріпацька частина села отримала наділи та персональну свободу. Наприкінці XIX століття зусиллями земства у селі збудовано школу, будівля якої в стилі українського модерну збереглася понині. На початку XX століття в Світличному існувало дві школи: церковно-приходська і земська, які мали по 3 класи. 1912 в земській школі створений 4 клас, в якому навчалося 10 учнів, було 3 вчителя. Завідував школою Антон Максимович Герасименко.
З 1917 — у складі УНР. З початку 1920 — стабільний комуністичний режим. 1929 початок масового терору проти незалежних господарників, який увінчався Голодомором. Також комуністи переслідували вірян, закрили церкву, а в церкві 1935 зробили бібліотеку більшовицьких творів. 1941 село звільнили від сталіністів, церкву знову відкрили, а із шкільних програм виключили пропаганду комуністичних ідей. 1943 сталінська влада повернулася, церкву знову спаплюжили, у школі повісили портрети організаторів Голодомору 1932—1933.
1991 більшість населення села проголосувало за створення самостійної української держави — України.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 697 осіб, з яких 283 чоловіки та 414 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 615 осіб[7].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,77 % |
| російська | 3,91 % |
| молдовська | 0,33 % |
Сучасний стан[ред. | ред. код]
У селі середня школа.
Працює бібліотека, розташована разом із клубом у переробленому з церкви приміщенні. Книжковий фонд бібліотеки 8200 примірників переважно комуністичної та російської макулатури. Обслуговується 500 користувачів, з них — 60 дітей.
Після 2010 року органи місцевого самоврядування очолюють представники Партії регіонів із середньою освітою.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Мельник Віктор Анатолійович (1990—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 113, 543 та 627 (PDF) (укр.).
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 21 грудня 2021.
- ↑ Н. П. ИнфоРост. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 21 грудня 2021.
- ↑ Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.).
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии.. — Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912., 1911. — С. 171. — 562 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
Сайт села Світличне Погода в селі
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
