Світловодський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Світловодський район
Svitlovodskyj raion COA.png Flag of Svitlovodskyj raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Кіровоградська область
Код КОАТУУ: 3525200000
Утворений: 1923
Населення: 12 389 (на 1.02.2016)
Площа: 1219 км²
Густота: 10,8 осіб/км²
Тел. код: +380-5236
Поштові індекси: 27519—27552
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Світловодськ
Сільські ради: 12 [1]
Села: 33 [1]
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 27501, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14, 2-84-63
Веб-сторінка: Світловодська РДА
Голова РДА: Степура Руслан Станіславович
Голова ради: Шаповал Олексій Іванович  [2]

Commons-logo.svg Світловодський район у Вікісховищі

Світлово́дський райо́н — район на північному сході Кіровоградської області України, на межі з Полтавською та Черкаською областями. Адміністративний центр — місто Світловодськ, до складу району не входить. Населення становить 12 948 осіб (на 1 серпня 2013 року).

Географія[ред.ред. код]

Світловодський район є складовою Кіровоградської області України, розташований на північному сході області. Землі його межують

Водні ресурси[ред.ред. код]

Головне джерело водопостачання — річка Дніпро (Кременчуцьке водосховище). Загальна площа вкритої водою території району становить 40282,1 га (33,1%).[3] На території району тече та впадає в Дніпро річка Цибульник.

В районі налічується 24 ставки загальною площею поверхні 448 га і загальним об'ємом 3,38 млн м3. Запаси підземних вод становлять 9,9 млн м3/рік.[4]

Корисні копалини[ред.ред. код]

Виявлені родовища граніту, мергелю, глини, суглинків, піску.[3]

Ландшафт[ред.ред. код]

Світловодський район розташований у крайній південній частині лісостепової зони, на межі із степовою зоною. Ландшафти району включають комплекс балок та здебільшого розораних міжбалкових ділянок, круті схили Дніпра, територію островів, а також унікальні плавневі комплекси.[3]

Рослинний світ[ред.ред. код]

Переважають насадження з білої акації, сосни, берези, клена гостролистого та ін. Природні ліси території характеризуються різноманітністю порід при переважанні дуба звичайного; трапляється також клен польовий, в'яз, ясен, береза, осика. В трав'яному покриві переважають такі види — зірочник лісовий, осока волосиста, яглиця, зеленчук, копитняк тощо. Зростають в лісах також рідкісні види з Червоної книги України — коручка чемерникоподібна, тюльпан дібровний тощо. З видів різнотрав'я найчастіше трапляється шавлія дібровна, парило звичайне, материнка звичайна. На степових ділянках зростає багато рідкісних та мало поширених видів, в тому числі червонокнижних — астрагал шерстистоквітковий, крокус сітчастий, сон чорніючий.[3]

Основні сільськогосподарські культури, які вирощують на території району: пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, просо, соняшник, гречка.[5]

Тваринний світ[ред.ред. код]

Фауна району досить типова для Правобережного лісостепу. До складу фауни входить вельми різноманітна популяція хребетних тварин, та чимало рідкісних видів, в тому числі і занесених до Червоної книги України та Європейського червоного списку, а також регіонально рідкісних — вовк, борсук, бобер, горностай, видра річкова, орлан-білохвіст, кулик-сорока, жовна чорна, підсоколик великий, деркач тощо.

Досить багатий видовий склад риб, що цілком закономірно — затоки, заплавні озера та мілини Кременчуцького водосховища слугують місцями нересту та нагулу риб. Найпоширеніші види — плітка, лящ, товстолоб, плоскирка, синець, судак, чехоня, карась, щука та ін.[3]

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Світловодський регіональний ландшафтний парк
«Цюпина балка» — ботанічний заказник;
«Кінські острови» — ландшафтний заказник;
«Острів „Обеліск“» — комплексна пам'ятка природи;
«Барвінкова і Тюльпанова гора» — заповідне урочище;
«Придніпровські кургани» — пам'ятка природи;
«Пташиний базар» — зоологічна пам'ятка;
«Степовий горб» — ботанічна пам'ятка.[5]

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Світловодському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 3 пам'ятки архітектури та 27 пам'яток історії.

Історія[ред.ред. код]

Територія району входила до складу земель, на яких ще з доби міді і бронзи почало формуватися основне ядро протослов'янських племен. Поблизу сіл Великої Андрусівки і Калантаєва виявлені поселення доби трипільської культури.

В І тисячолітті н. е. територію краю заселяють племена східних слов'ян. Як свідчить давньоруський літопис «Повість врем'яних літ», до розселення східнослов'янських племен в районі Середньої Наддніпрянщини жили племена уличів.

Найдавніша писемна згадка про край датується 1190 роком в «Київському літописі».

Землі сучасної Світловодщини входили до складу Київської Русі. Саме тут проходила південна лінія укріплень проти кочовиків: печенігів, а згодом половців.

У місці впадання Тясмину в Дніпро в кінці ХІІ ст. було закладено поселення Крилов. Але монголо-татари в середині ХІІІ ст. його зруйнували. Згодом на цій землі владарювали литовські та польські феодали.

На території Світловодщини у межах Олександрійської округи Катеринославської губернії 7 березня 1923 року було створено Новогеоргіївський район.[6] Його площа на той момент становила 48 207 десятин землі, населення — 51 787 осіб.[7]

3 червня 1925 року в результаті розформування Олександрійської округи Новогеоргіївський район було приєднано до Кременчуцької округи. 28 серпня 1928 року Новогеоргіївський район було укрупнено шляхом приєднання до нього частини ліквідованого тоді Крюківського району. Станом на 1928 рік Новогеоргіївський район включав 70 населених пунктів і складався з 20 сільрад (Великоандрусівської, Вітцівської, Воронівської, Золотаревської, Калабарської, Клочківської, Криловської, Малоандрусівської, Микольської, Миронівської, Мовчанівської, Новогеоргіївської, Новолипівської, Пеньківської, Подорожненської, Ревівської, Скалівської, Табурищенської, Талово-Балківської, Чаплищенської).

Після того, як IV позачергова сесія ВУЦВК XII скликання 9 лютого 1932 року ухвалила постанову про створення в Україні перших п'ятьох областей, Новогеоргіївський район з населенням понад 60 тис. осіб увійшов до Харківської області.[8]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 вересня 1937 року Новогеоргіївський район включено до складу новоутвореної Полтавської області.

Згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року Новогеоргіївський район передано новоствореній Кіровоградській області.[9]

7 серпня 1941 року територію району окупували нацисти.[10] З 15 листопада район входив до складу утвореного окупантами Олександрійського ґебіту генеральної округи Миколаїв.[11] 3 грудня 1943 року в результаті запеклих боїв місто Новогеоргіївськ та Новогеоргіївський район було звільнено від нацистських загарбників.[12]

З 1962 року по 1969 рік район існував під назвою Кремгесівський, а з 1969 року Кремгесівський район перейменовано на Світловодський.[13]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Глинську, Захарівську, Іванівську та Федірківську сільради Знам'янського району до складу Кремгесівського району.[14]

Відомі люди[ред.ред. код]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально поділяється на 12 сільських рад, які об'єднують 33 населені пункти та підпорядковані Світловодській районній раді. Адміністративний центр — місто Світловодськ, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу району[15].

Показані з урахуванням адміністративного підпорядкування[16]

  1. Велика Андрусівка 1647 жит.
  2. Велика Скельова 535 жит.
  3. Глинськ 1654 жит.
  4. Григорівка 965 жит.
  5. Захарівка 690 жит.
  6. Іванівка 646 жит.
  7. Микільське 1175 жит.
  8. Миронівка 712 жит.
  9. Озера 698 жит.
  10. Павлівка 2145 жит.
  11. Подорожнє 1742 жит.
  12. Федірки 479 жит.

Транспорт[ред.ред. код]

Територією району проходить автошлях E584.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Світловодського району було створено 20 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 60,89% (проголосували 6 540 із 10 741 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 51,41% (3 362 виборців); Юлія Тимошенко - 19,01% (1 243 виборців), Олег Ляшко - 8,23% (538 виборців), Анатолій Гриценко - 5,80% (379 виборців), Сергій Тігіпко - 4,95% (324 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,22%.[17]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Верховна Рада України (офіційний сайт)
  2. Верховна Рада України (офіційний сайт)
  3. а б в г д Світловодський Інформаційно-ресурсний центр
  4. Канал «Дніпро-Інгулець», стаття на сайті
  5. а б Кіровоградський регіональний портал
  6. Шляховий К. В. Історія формування Кіровоградської області
  7. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
  8. Інтернет-видання Світловодськ
  9. Сергєєв, Віктор. Дев'ятсот вогненних днів
  10. Кіровоградський обласний портал новин
  11. territorial.de (нім.)
  12. Інтернет-видання Світловодськ
  13. Офіційний сайт Кіровоградської обласної ради
  14. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"
  15. Адміністративно-територіальний устрій Світловодського району на сайті Верховної Ради України
  16. Верховна Рада України (офіційний сайт)
  17. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-28. 

Джерела[ред.ред. код]

Полтавська область
(Глобинський район)
Світловодськ
Черкаська область
(Чигиринський район)
Gray compass rose.svg Полтавська область
(Кременчуцький район)
Знам'янський район Олександрівський район Онуфріївський район