Світовий Тур ATP Мастерс 1000

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Світовий Тур ATP Мастерс 1000 — це серія дев'яти крупних тенісних турнірів, які є частиною Туру ATP і проводяться щорічно у Європі, Північній Америці та Азії. Турніри дуже важливі для провідних тенісних гравців, оскільки за престижністю поступаються тільки турнірам Великого шолома і Фіналу Світового Туру ATP.

Серія була створена у 1990 році після об'єднання найпрестижніших турнірів серії Grand Prix Tour Championship (1970–1989). Спочатку ці турніри називалися Чемпіонська серія, одиночний тижден, з 1993 до 1999 — Mercedes-Benz Супер 9. У 2000 році назву було змінено на Tennis Masters Series, а у 2004 — на ATP Masters Series. Сучасна назва з'явилася у 2009 році.

За виступи на турнірах серії Мастерс гравці отримують більше очок, ніж за участь у будь-якому іншому турнірі ATP, проте менше, ніж за турніри Великого шолома та за Фінал Світового Туру ATP. До 2007 року фінали турнірів серії Мастерс гралися у п'ятисетовому форматі, проте зараз усі матчі граються у трисетовому форматі. Рекорд за кількістю титулів на турнрірах цієї серії з моменту її створення у 1990 році утримуюує Рафаель Надаль (26 титулів).

Зміни 2009 року[ред.ред. код]

У 2009 році відбулися кардинальні зміни в регламенті турнірів серії. Назва була змінена з «Серія ATP Мастерс» на «Світовий Тур ATP Мастерс 1000» — додане число 1000 свідчить про кількість очок, які може заробити гравець за перемогу на турнірі. Всупереч попереднім планам, кількість турнірів не була зменшена з 9 до 8, проте Monte Carlo Masters став необов'язковим турніром. Hamburg Masters було понижено в статусі до турніру серії ATP 500. Мадрид Мастерс було перенесено з жовтня на травень і з хардових кортів у приміщенні на ґрунтові відкриті корти. Новий турнір у Шанхаї замінив Мастерс у Гамбурзі і зайняв місце Мадридського Мастерсу в календарі у жовтні.

Шість із дев'яти турнірів Мастерс проводяться разом із турнірами WTA Premier, які мають статус, рівний до турнірів ATP Мастерс 1000.

Турніри[ред.ред. код]

Турнір Країна Розташування Стадіон Створено Покриття Місткість
центрального
корту
Діючий чемпіон
Мастерс Індіан-Веллс США США Індіан-Веллс (Каліфорнія) Indian Wells Tennis Garden 1987 Хард 16,100 Сербія Новак Джокович
Мастерс Маямі США США Кі-Біскейн (Флорида) Tennis Center at Crandon Park 1985 Хард 13,300 Сербія Новак Джокович
Мастерс Монте-Карло Монако Монако Рокбрюн-Кап-Мартен Monte Carlo Country Club 1897 Ґрунт 10,000 Швейцарія Станіслас Ваврінка
Мастерс Мадрид Іспанія Іспанія Мадрид Park Manzanares 2002 Ґрунт 12,500 Іспанія Рафаель Надаль
Мастерс Рим Італія Італія Рим Foro Italico 1930 Ґрунт 10,400 Іспанія Рафаель Надаль
Мастерс Канада Канада Канада Монреаль / Торонто Stade Uniprix/Rexall Centre 1881 Хард 11,500 / 12,500 Іспанія Рафаель Надаль
Мастерс Цинциннаті США США Мейсон (Огайо) Lindner Family Tennis Center 1899 Хард 11,600 Іспанія Рафаель Надаль
Мастерс Шанхай КНР КНР Шанхай Qi Zhong Stadium 2009 Хард 15,000 Сербія Новак Джокович
Мастерс Париж Франція Франція Париж Palais Omnisports de Paris-Bercy 1968 Хард (i) 14,000 Сербія Новак Джокович

Нарахування очок[ред.ред. код]

Раунд Очки
Перемога 1000
Фінал 600
Півфінал 360
Чвертьфінал 180
1/8 фіналу 90
1/16 фіналу 45
1/32 фіналу 10

Результати[ред.ред. код]

2009 рік[ред.ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Іспанія Рафаель Надаль Великобританія Енді Маррей 6-1, 6-2 США Марді Фіш
США Енді Роддік
Білорусь Макс Мирний
Ізраїль Енді Рам
3-6, 6-1, [14-12]
Маямі Великобританія Енді Маррей Сербія Новак Джокович 6-2, 7-5 Білорусь Макс Мирний
Ізраїль Енді Рам
Австралія Ешлі Фішер
Австралія Стівен Хасс
6-7(4-7), 6-2, [10-7]
Монте Карло Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 6-3, 2-6, 6-1 Канада Даніель Нестор
Сербія Ненад Зимон'їч
США Боб Браян
США Майк Браян
6-4, 6-1
Рим Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 7-6(7-2), 6-2 Канада Даніель Нестор
Сербія Ненад Зимон'їч
США Боб Браян
США Майк Браян
7-6(7-5), 6-3
Мадрид Швейцарія Роджер Федерер Іспанія Рафаель Надаль 6-4, 6-4 Канада Даніель Нестор
Сербія Ненад Зимон'їч
Швеція Сімон Аспелін
ПАР Веслі Муді
6-4, 6-4
Монреаль Велика Британія Енді Маррей Аргентина Хуан-Мартін дель Потро 6-7(4-7), 7-6(7-3), 6-1 Індія Маєш Бхупаті
Багамські острови Марк Ноулес
Білорусь Макс Мирний
Ізраїль Енді Рам
6-4, 6-3
Цинциннаті Швейцарія Роджер Федерер Сербія Новак Джокович 6-1, 7-5 Канада Даніель Нестор
Сербія Ненад Зимон'їч
США Боб Браян
США Майк Браян
3-6, 7-6(7-2), [15-13]
Шанхай Росія Микола Давиденко Іспанія Рафаель Надаль 7-6(7-3), 6-3 Франція Жо-Вілфрід Тсонга
Франція Жульєн Беннето
Польща Маріуш Фірштенберг
Польща Марчін Матковський
6-2, 6-4
Париж Сербія Новак Джокович Франція Гаель Монфіс 6-2, 5-7, 7-6(7-3) Канада Даніель Нестор
Сербія Ненад Зимон'їч
Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Томмі Робредо
6-3, 6-4

2010 рік[ред.ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналіст Рахунок
Індіан-Веллс Хорватія Іван Любичич США Енді Роддік 7-6(7-3), 7-6(7-5) Іспанія Марк Лопес
Іспанія Рафаель Надаль
Канада Даніель Нестор
Сербія Ненад Зимон'їч
7-6(10-8), 6-3
Маямі США Енді Роддік Чехія Томаш Бердих 7-5, 6-4 Чехія Лукаш Длугий
Індія Леандер Паєс
Індія Маєш Бхупаті
Білорусь Макс Мирний
6-2, 7-5
Монте-Карло Іспанія Рафаель Надаль Іспанія Фернандо Вердаско 6-0, 6-1 Канада Даніель Нестор
Сербія Ненад Зимон'їч
Індія Маєш Бхупаті
Білорусь Макс Мирний
6-3, 2-0 ret.
Рим Іспанія Рафаель Надаль Іспанія Давид Феррер 7-5, 6-2 США Боб Браян
США Майк Браян
США Джон Ізнер
США Сем Кверрі
6-2, 6-3
Мадрид Іспанія Рафаель Надаль Швейцарія Роджер Федерер 6-4, 7-6(7-5) США Боб Браян
США Майк Браян
Канада Даніель нестор
Сербія Ненад Зимон'їч
6-3, 6-4
Торонто Велика Британія Енді Маррей Швейцарія Роджер Федерер 7-5, 7-5 США Боб Браян
США Майк Браян
Франція Жульєн Беннето
Франція Мікаель Ллодра
7-5, 6-3
Цинциннаті Швейцарія Роджер Федерер США Марді Фіш 6-7(5-7), 7-6(7-1), 6-4 США Боб Браян
США Майк Браян
Індія Маєш Бхупаті
Білорусь Макс Мирний
6-3, 6-4.
Шанхай Велика Британія Енді Маррей Швейцарія Роджер Федерер 6-3, 6-2 Австрія Юрген Мельцер
Індія Леандер Паєс
Польща Маріуш Фірштенберг
Польща Марчін Матковський
7-5, 4-6, [10-5]
Париж Швеція Робін Содерлінг Франція Гаель Монфіс 6-1, 7-6(7-1) Індія Маєш Бхупаті
Білорусь Макс Мирний
Багамські острови Марк Ноулес
Ізраїль Енді Рам
7-5, 7-5

2011 рік[ред.ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 4-6, 6-3, 6-2 Україна Олександр Долгополов
Бельгія Ксав'є Малісс
Швейцарія Роджер Федерер
Швейцарія Станіслас Ваврінка
6-4, 6-7(5-7), [10-7]
Маямі Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 4-6, 6-3, 7-6(7-4) Індія Маєш Бхупаті
Індія Леандер Паєс
Білорусь Макс Мирний
Канада Даніель Нестор
6-7(5-7), 6-2, [10-5]
Монте-Карло Іспанія Рафаель Надаль Іспанія Давид Феррер 6-4, 7-5 США Боб Браян
США Майк Браян
Аргентина Хуан Ігнасіо Чела
Бразилія Бруно Соарес
6-3, 6-2
Мадрид Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 7-5, 6-4 США Боб Браян
США Майк Браян
Франція Мікаель Ллодра
Сербія Ненад Зимон'їч
6-3, 6-3
Рим Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 6-4, 6-4 США Джон Ізнер
США Сем Кверрі
США Марді Фіш
США Енді Роддік
w/o
Монреаль Сербія Новак Джокович США Марді Фіш 6-2, 3-6, 6-4 Франція Мікаель Ллодра
Сербія Ненад Зимон'їч
США Боб Браян
США Майк Браян
6-4, 6-7(5-7), [10-5]
Цинциннаті Велика Британія Енді Маррей Сербія Новак Джокович 6-4, 3-0 ret. Індія Маєш Бхупаті
Індія Леандер Паєс
Франція Мікаель Ллодра
Сербія Ненад Зимон'їч
7-6(7-4), 7-6(7-2)
Шанхай Велика Британія Енді Маррей Іспанія Давид Феррер 7-5, 6-4 Білорусь Макс Мирний
Канада Даніель Нестор
Франція Мікаель Ллодра
Сербія Ненад Зимон'їч
3-6, 6-1, [12-10]
Париж Швейцарія Роджер Федерер Франція Жо-Вілфрід Тсонга 6-1, 7-6(7-3) Індія Рохан Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Ак Кюреші
Франція Жульєн Беннето
Франція Ніколя Маю
6-2, 6-4

2012 рік[ред.ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Швейцарія Роджер Федерер США Джон Ізнер 7-6(9-7), 6-3 Іспанія Марк Лопес
Іспанія Рафаель Надаль
США Джон Ізнер
США Сем Кверрі
6-2, 7-6(7-3)
Маямі Сербія Новак Джокович Велика Британія Енді Маррей 6-1, 7-6(7-4) Індія Леандер Паєс
Чехія Радек Штепанек
Білорусь Макс Мирний
Канада Даніель Нестор
3-6, 6-1, [10-8]
Монте-Карло Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 6-3, 6-1 США Боб Браян
США Майк Браян
Білорусь Макс Мирний
Канада Даніель Нестор
6-2, 6-3
Мадрид Швейцарія Роджер Федерер Чехія Томаш Бердих 3-6, 7-5, 7-5 Польща Маріуш Фірштенберг
Польща Марчін Матковський
Швеція Роберт Лінстедт
Румунія Хорія Текау
6-3, 6-4
Рим Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 7-5, 6-3 Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Марк Лопес
Польща Лукаш Кубот
Сербія Янко Типсаревич
6-3, 6-2
Торонто Сербія Новак Джокович Франція Рішар Гаске 6-3, 6-2 США Боб Браян
США Майк Браян
Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Марк Лопес
6-1, 4-6, [12-10]
Цинциннаті Швейцарія Роджер Федерер Сербія Новак Джокович 6-0, 7-6(9-7) Швеція Роберт Лінстедт
Румунія Хорія Текау
Індія Маєш Бхупаті
Індія Рохан Бопанна
6-4, 6-4
Шанхай Сербія Новак Джокович Велика Британія Енді Маррей 5-7, 7-6(13-11), 6-3 Індія Леандер Паєс
Чехія Радек Штепанек
Індія Маєш Бхупаті
Індія Рохан Бопанна
6-7, 6-3, [10-5]
Париж Іспанія Давид Феррер Польща Єжи Янович 6-4, 6-3 Індія Маєш Бхупаті
Індія Рохан Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Ак Кюреші
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
7-6(8-6), 6-3

2013 рік[ред.ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Іспанія Рафаель Надаль Аргентина Хуан Мартін дель Потро 4-6, 6-3, 6-4 США Боб Браян
США Майк Браян
Філіппіни Тріт Конрад Х'ю
Польща Єжи Янович
6-3, 3-6, [10-6]
Маямі Велика Британія Енді Маррей Іспанія Давид Феррер 2–6, 6–4, 7–6(7–1) Пакистан Айсам-уль-Ак Кюреші
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Польща Маріуш Фіштенберг
Польща Марчін Матковський
6–4, 6–1
Монте-Карло Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 6–2, 7–6(7–1) Франція Жульєн Беннето
Сербія Ненад Зимон'їч
США Боб Браян
США Майк Браян
4–6, 7–6(7–4), [14–12]
Мадрид Іспанія Рафаель Надаль Швейцарія Станіслас Ваврінка 6–2, 6–4 США Боб Браян
США Майк Браян
Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Суарес
6–2, 6–3
Рим Іспанія Рафаель Надаль Швейцарія Роджер Федерер 6–1, 6–3 США Боб Браян
США Майк Браян
Індія Маєш Бхупаті
Індія Рохан Бопанна
6–2, 6–3
Монреаль Іспанія Рафаель Надаль Канада Мілош Раонич 6–2, 6–2 Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Суарес
Велика Британія Колін Флемінг
Велика Британія Енді Маррей
6–4, 7–6(7–4)
Цинциннаті Іспанія Рафаель Надаль США Джон Існер 7–6(10–8), 7–6(7–3) США Боб Браян

США Майк Браян

Іспанія Марсель Гранольєрс

Іспанія Марк Лопес

6–4, 4–6, [10–4]
Шанхай Сербія Новак Джокович Аргентина Хуан Мартін дель Потро 6–1, 3–6, 7–6(7–3) Хорватія Іван Додиг

Бразилія Марсело Мело

Іспанія Давид Марреро

Іспанія Фернандо Вердаско

7–6(7–2), 6–7(6–8), [10–2]
Париж Сербія Новак Джокович Іспанія Давид Феррер 7-5, 7-5 США Боб Браян

США Майк Браян

Австрія Александер Пея

Бразилія Бруно Суарес

6-3, 6-3

2014 рік[ред.ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Сербія Новак Джокович Швейцарія Роджер Федерер 3-6, 6-3, 7-6(7–3) США Боб Браян
США Майк Браян
Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Суарес
6-4, 6-3
Маямі Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 6-3, 6-3 США Боб Браян
США Майк Браян
Колумбія Хуан Себастьян Кабал
Колумбія Роберт Фара
7-6(10–8), 6-4
Монте-Карло Швейцарія Станіслас Вавринка Швейцарія Роджер Федерер 4-6, 7-6(7-5), 6-2 США Боб Браян
США Майк Браян
Хорватія Іван Додиг
Бразилія Марсело Мело
6–3, 3–6, [10–8]
Мадрид
Рим
Торонто
Цинциннаті
Шанхай
Париж

Переможці за турнірами[ред.ред. код]

Одиночний розряд[ред.ред. код]

Індіан-Веллс
США
Маямі
США
Монте-Карло
Монако
Рим
Італія
Мадрид[1]
Іспанія
Канада
Канада
Цинциннаті
США
Шанхай[2]
КНР
Париж
Франція
2009 Надаль
(1/14)
Маррей
(1/7)
Надаль
(2/14)
Надаль
(3/14)
Федерер
(1/7)
Маррей
(2/7)
Федерер
(2/7)
Давиденко
(1/1)
Джокович
(1/14)
2010 Любичич
(1/1)
Роддік
(1/1)
Надаль
(4/14)
Надаль
(5/14)
Надаль
(6/14)
Маррей
(3/7)
Федерер
(3/7)
Маррей
(4/7)
Содерлінг
(1/1)
2011 Джокович
(2/14)
Джокович
(3/14)
Надаль
(7/14)
Джокович
(4/14)
Джокович
(5/14)
Джокович
(6/14)
Маррей
(5/7)
Маррей
(6/7)
Федерер
(4/7)
2012 Федерер
(5/7)
Джокович
(7/14)
Надаль
(8/14)
Надаль
(9/14)
Федерер
(6/7)
Джокович
(8/14)
Федерер
(7/7)
Джокович
(9/14)
Феррер
(1/1)
2013 Надаль
(10/14)
Маррей
(7/7)
Джокович
(10/14)
Надаль
(11/14)
Надаль
(12/14)
Надаль
(13/14)
Надаль
(14/14)
Джокович
(11/14)
Джокович
(12/14)
2014 Джокович
(13/14)
Джокович
(14/14)
Вавринка
(1/1)

Парний розряд[ред.ред. код]

Індіан-Веллс
США
Маямі
США
Монте-Карло
Монако
Рим
Італія
Мадрид[3]
Іспанія
Канада
Канада
Цинциннаті
США
Шанхай[4]
КНР
Париж
Франція
2009 Фіш &
Роддік
Мирний &
Рам
Нестор &
Зимон'їч
Нестор &
Зимон'їч
Нестор &
Зимон'їч
Бхупаті &
Ноулес
Нестор &
Зимон'їч
Тсонга &
Беннето
Нестор &
Зимон'їч
2010 Лопес &
Надаль
Длугий
Паєс
Нестор &
Зимон'їч
Браян &
Браян
Браян &
Браян
Браян &
Браян
Браян &
Браян
Мельцер &
Паєс
Бхупаті &
Мирний
2011 Долгополов &
Малісс
Бхупаті &
Паєс
Браян &
Браян
Ізнер &
Кверрі
Браян &
Браян
Ллодра &
Зимон'їч
Бхупаті &
Паєс
Мирний &
Нестор
Бопанна &
Кюреші
2012 Лопес &
Надаль
Паєс &
Штепанек
Браян &
Браян
Гранольєрс &
Лопес
Фірштенберг &
Матковський
Браян &
Браян
Лінстедт
Текау
Паєс
Штепанек
Бхупаті &
Бопанна
2013 Браян &
Браян
Кюреші &
Роєр
Беннето &
Зимоньїч
Браян &
Браян
Браян &
Браян
Суарес&
Пея
Браян &
Браян
Додиг &
Мело
Браян &
Браян
2013 Браян &
Браян
Браян &
Браян
Браян &
Браян

Найтитулованіші гравці[ред.ред. код]

Активні гравці з трьома або більше титулами серії Мастерс

# Гравець ІВ МА МК РМ МД КН ЦИ ШХ ПА ГА # Період
1 Іспанія Надаль 3 8 7 3 3 1 1 26 з 2005
2 Швейцарія Федерер 4 2 3 2 5 1 4 21 з 2002
3 Сербія Джокович 3 4 1 2 1 3 2 2 17 з 2007
4 Велика Британія Маррей 2 1 2 2 2 9 з 2008
5 Росія Давиденко 1 1 1 3 2006-2009

Зауваження[ред.ред. код]

^  Фінал Мастерса в Римі у 2005 році між іспанцем Рафаелем Надалем та аргентинцем Гільєрмо Кор'я був найдовшим фіналом в історії (тривав 5 годин і 14 хвилин), допоки цей рекорд не побили Рафаель Надаль та Новак Джокович у фіналі Australian Open 2012, зігравши його за 5 годин і 53 хвилини. У фіналі Мастерса в Римі 2006 року пройшов інший класичний матч, у якому Надаль переміг Федерера за 5 годин і 5 хвилин.

^  П'ятий турнір серії Мастерс у сезоні грався у Гамбурзі до 2008 року. З 2009 року Мастерс у Мадриді перенесли з харду у приміщенні на відкритий ґрунт, і він зайняв місце Гамбурзького Мастерса в календарі.

^  Восьмий турнір серії Мастерс у сезоні мав складну історію. Він грався у Стокгольмі у 1990–1994 роках, в Ессені у 1995 році, у Штутгарті у 1996–2001 роках та у Мадриді у 2002–2008 роках. У 2009, коли Мадридський Мастерс було перенесно на травень, його місце в календарі зайняв новостворений турнір у Шанхаї.

Див. також[ред.ред. код]