Світові естафети ІААФ 2019
| Світові естафети ІААФ 2019 | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Місто |
 Йокогама |
| Країни-учасниці | 42 |
| Кількість атлетів | 529 |
| Розігрується медалей | 9 комплектів |
| Відкриття | 11 травня |
| Закриття | 12 травня |
| Арена | Міжнародний стадіон |
Світові естафети ІААФ 2019 були проведені 11-12 травня в Йокогамі на Міжнародному стадіоні[1].
Перші три першості цих змагань відбулись у Нассау. Проте, після того, як уряд Багамських Островів оголосив про неможливість продовжувати надавати фінансові гарантії щодо подальшого проведення цих змагань на Багамських Островах, деякі країни заявили про намір прийняти першість-2019. Після ретельного вивчення цих заяв, у жовтні 2018 ІААФ віддала перевагу Йокогамі[2].
До програми змагань вперше в історії були включені дві змішані естафети. В естафетному бігу 2×2×400 метрів у складі кожної команди брали участь по одному чоловіку та жінці. Кожен з них мав пробігти почергово два етапи. У кожному забігу бар'єрної естафети брали участь 4 команди. Чоловіки починали з бігу на 110 метрів з бар'єрами, після чого передавали естафету жінкам, які бігли в зворотньому напрямку по паралельних доріжках 100 метрів з бар'єрами з додатковим пробіганням 10 метрів на фініші етапу, за ними знову слідував чоловічий з фінішним жіночим етапом[3][4].
Призери[ред. | ред. код]
Чоловіки[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
Жінки[ред. | ред. код]
Змішані естафети[ред. | ред. код]
| Дистанція | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 4×400 метрів |  СШАМайлік Керлі Джоанна Аткінс Джасмін Блокер Донтавіус Райт Бріонна Томас (забіг) Олівія Бейкер (забіг) |
3.16,43 | .svg){kind=small} КанадаОстін Коул Аіянна Стіверн Зої Шерар Філіп Осеї Аліша Браун (забіг) |
3.18,15 |  КеніяДжаред Моманьї Морін Томас Геллен Сьйомба Арон Коеч |
3.19,43 |
| 2×2×400 метрів | США Сіайра Браун Донаван Брейзер |
3.36,92 SB | .svg){kind=small} АвстраліяКатріона Біссет Джошуа Ральф |
3.37,61 SB | Японія Аяно Сіомі Аллон Клей |
3.38,36 SB |
| Бар'єрна | США Крістіна Клемонс Фредді Кріттенден Шаріка Нелвіс Девон Аллен Квін Гаррісон (забіг) Раян Фонтено (забіг) |
54,96 SB | Японія Аяко Кімура Сюня Такаяма Масумі Аокі Тайо Канай |
55,59 SB | не вручалась | |
Командна першість[ред. | ред. код]
Очки в межах командної першості нараховувались за схемою: 8 очок за перше місце в кожній дисципліні з пониженням до 1 очка за 8 місце у фіналах.
| Місце | Країна | Очки |
|---|---|---|
| 1 | США |
54 |
| 2 |  Ямайка |
27 |
| 3 | Японія |
27 |
| 4 |  Німеччина |
18 |
| 5 |  Польща |
17 |
| 6 |  Бразилія |
16 |
| 7 |  КНР |
15 |
| 8 |  Італія |
15 |
| 9 |  Франція |
13 |
| 10 | .svg){kind=small} Велика Британія |
13 |
Українці на змаганнях[ред. | ред. код]
Склад української команди для участі в окремих дисциплінах змагань (чоловіча та жіноча естафети 4×100 метрів та жіноча естафета 4×400 метрів) був затверджений на засіданні Виконкому ФЛАУ 23 березня[5].
Пропустивши два турніри з трьох Україна знову з'явилася на Світових естафетах у Йокогамі у 2019.
З «багамського» складу до Японії для участі у чоловічій естафеті 4×100 метрів поїхали лише двоє — Сергій Смелик та Еміль Ібрагімов. Віталій Корж закінчив кар'єру спортсмена, а Ігоря Бодрова у команді на той момент не було. Разом з Олександром Соколовим і Володимиром Супруном чоловіча команда у першому колі показала час 38,84, чого забракло для виходу до фіналу.
Не вдалося потрапити до фіналу і жіночій естафетній четвірці 4×100 метрів у складі Анни Плотіциної, Христини Стуй, Яни Качур і Марії Мокрової (44,50).
Основні надії українських вболівальників пов'язували з жіночою естафетною командою 4×400 метрів. Українки у складі Катерини Климюк, Аліни Логвиненко, Тетяни Мельник і Анни Рижикової впевнено виграли забіг, але вже менше, ніж за дві години з'явилася інформація про дискваліфікацію. Причиною став інцидент зі штовханням з представницею індійського естафетного квартету, який трапився перед передачею естафетної палички з другого на третій етап — від Аліни Логвиненко Тетяні Мельник. На жаль, схилити апеляційну комісію на нашу користь не вдалося[6].
Онлайн-трансляція[ред. | ред. код]
ІААФ здійснювала вебтрансляцію змагань на власному YouTube-каналі:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ IAAF World Relays 2019 Host Venue. iaafworldrelays.com. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
- ↑ Nassau passes the baton to Yokohama for IAAF World Relays 2019. ІААФ. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
- ↑ Two new events added to IAAF World Relays programme. ІААФ. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 11 січня 2019.
- ↑ Timetable confirmed for IAAF World Relays Yokohama 2019. ІААФ. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
- ↑ Затверджено склад команди для участі у Всесвітніх естафетах ІААФ. ФЛАУ. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ За 100 днів до старту Всесвітніх естафет: пригадуємо виступи українців. Легка атлетика України. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сторінка змагань на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
- US dominates on night of dramatic event debuts at IAAF World Relays Yokohama 2019. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- Five nations emerge with victories as IAAF World Relays Yokohama 2019 conclude. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
| |||||||||||||||||||||||||||||