Світоч (фабрика)
 | |
| Тип | Акціонерне товариство[1] |
|---|---|
| Правова форма | публічна компанія  |
| Галузь | харчова промисловість |
| Попередник(и) | Чортківська кондфабрика кондфабрика «Більшовик» кондфабрика імені Кірова |
| Засновано | 1882 |
| Засновник(и) | Домініко Андреоллі |
| Штаб-квартира | 79019, Львів, вулиця Ткацька, 10 |
| Територія діяльності |  Австрія Італія Німеччина Україна[2] |
| Ключові особи | Jonathan Charles Perry |
| Продукція | кондитерські вироби |
| Виторг | ▲ 43,17 млн. грн. (2009) |
| Чистий прибуток | ▼ 28,08 млн. грн. (2013) |
| Власник(и) | Nestlé S.A. (97 % акцій) |
| Співробітники | 3000 |
| Холдингова компанія | Nestlé S.A. |
| nestle.ua/brands/pastry/svitoch | |
 Світоч у Вікісховищі | |
.JPG)
Сві́точ[3] (1882 — Бранка[4], травень‒серпень 1962 — Червона троянда) — кондитерська фабрика у Львові (ПАТ «Львівська кондитерська фабрика „Світоч“»), контрольним пакетом акцій якої володіє швейцарська корпорація «Nestlé».
Історія сягає XIX століття, коли у Львові створено невеликі кондитерські фабрики (цукерні), зокрема кондитерську швейцарського майстра Домініко Андреоллі, а 1882 року у хроніках міста вперше згадано про цукерню М. Брандштадтера («Бранка») — на місці дочірнього підприємства «Світоч-1» (вул. Шептицьких, 26). 1904 року засновано Товариство цукерників для Галичини і Буковини, 1910 року — фабрика цукру, шоколаду та какао «Hazet» на вул. Панєнській, 21/23 (нинішня вулиця Софії Яблонської). Відтоді Львів вважали другою світовою столицею шоколаду після Берна. 1924 року Клементина Авдикович заснувала одну з перших українських фабрик солодощів у Галичині «Фортуна Нова». З приходом більшовиків підприємства були націоналізовані, і на їх базі створено фабрики імені Кірова та «Більшовик». 1950 року проведено спеціалізацію кондитерських підприємств: фабрика імені Кірова стала випускати лише шоколадні вироби, цукерки, вафлі; фабрика «Більшовик» — карамель та борошняні кондитерські вироби.
10 травня 1962 року з метою концентрації виробництва Львівський Раднаргосп ухвалив рішення, згідно з яким Чортківська кондитерська фабрика, кондитерські фабрики «Більшовик» та імені Кірова об'єдналися у виробничу фірму «Червона Троянда». 3 серпня того ж року Раднаргосп перейменував «Червону Троянду» на «Світоч» (свою історію підприємство однак виводить від 1882). В перші роки існування об'єднаного підприємства йшло оновлення технічного устаткування та розширення асортименту продукції. За перші 5 років існування обсяг випущеної продукції зріс на 50 %.
У 1967 року, за для експерименту, підприємству дозволили перейти на нову систему планування та економічного стимулювання. З держбюджету було виділено 2,6 млн карбованців, за які було зведено новий п'ятиповерховий корпус, де 1969 року відкрили карамельне та цукерково-шоколадне виробництва.
У 1998 році Nestlé S.A. придбала пакет акцій ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика „Світоч“», підприємство увійшло до групи компаній світового лідера з виробництва продуктів харчування.
У другій половині 2007 року «Світоч» вирішили реорганізувати із ЗАТ в ТзОВ.
Наприкінці 2009 року на фабриці була введена в експлуатацію нова лінія з виробництва кавових стік-пакетів Nescafé. Це ознаменувало перехід «Світоча» на якісно новий рівень: від місцевої кондитерської фабрики до регіонального виробничого центру Nestlé у таких напрямах бізнесу як кондитерське виробництво та кава[1].
Станом на 2012 рік загальна сума інвестицій у виробництво склала 235 млн. грн[5]. У 2010 році частка Nestlé на українському ринку солодощів займала 9 %, у 2011 році — 10 %, у 2012 — 11,2 %[6].
2012 року «Світоч» відновив випуск шоколадно-вафельних цукерок «Гулівер» та запропонував новинки — вафлі «Артек» у нових смакових варіаціях та шоколадні плитки з горіхами і родзинками[1], а загалом за 2012 рік «Світоч» реалізував кондитерських виробів на 850 млн. гривень[7]. Того ж року «Світоч» відсвяткував подвійний ювілей — 130-ліття заснування виробництва та 50-ліття бренду «Світоч»[1].
За словами Геннадія Радченка, директора з корпоративних питань Nestle в Україні та Молдові, на початок 2013 року «Світоч» виготовляє продукцію винятково для українського ринку. Львівські солодощі експортують лише у Молдову[7].
На початок 2015 року — сучасне, високотехнологічне, науково містке підприємство, що розвивається. Діють лінії з виробництва вафель, шоколадних плиток та цукерок, принципово нове автоматизоване виробництво з підготовки шоколадних мас[1].
- ↑ а б в г д Світоч. nestle.ua. Nestlé. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 10 березня 2026.
- ↑ Світоч, Львівська кондитерська фірма, ПАТ. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. Архів оригіналу за 13 жовтня 2025. Процитовано 10 березня 2026.
- ↑ Інна Золотар. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Націоналізація чи продовження традицій?. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 квітня 2025. Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ Г. М. Сіромська, Р. Б. Сіромський. Львівська кондитерська фабрика Світоч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- ↑ Nestlé торік інвестувала в «Світоч» 130 млн грн. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 15 лютого 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 10 березня 2026.
- ↑ Українці стали більше купувати продукцію від фабрики «Світоч». tvoemisto.tv. Інформаційна агенція «Львівський портал». 15 лютого 2013. Процитовано 10 березня 2026.
- ↑ а б Торік львівський «Світоч» продав кондитерських виробів на 850 млн. грн. vgolos.com.ua. Вголос. 15 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 22 січня 2020.
- Г. М. Сіромська, Р. Б. Сіромський. Львівська кондитерська фабрика Світоч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Офіційний сайт
Нестле Україна у соцмережі «Facebook»- Світоч у соцмережі «Facebook» (не оновлюється з 2013 року)
- Володимир Сиротенко (Вербицький) (3 січня 2007). Світоч, зраджений, але не скорений. patent.net.ua. Патентбюро. Архів оригіналу за 16 травня 2024. Процитовано 10 березня 2020.
