Світязь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Світязь
Світязь
Світязь з висоти
Координати: 51°29′48″ пн. ш. 23°50′20″ сх. д. / 51.4969444444439972° пн. ш. 23.83888888888899871° сх. д. / 51.4969444444439972; 23.83888888888899871
51°29′49″ пн. ш. 23°50′20″ сх. д. / 51.49694° пн. ш. 23.83889° сх. д. / 51.49694; 23.83889Координати: 51°29′49″ пн. ш. 23°50′20″ сх. д. / 51.49694° пн. ш. 23.83889° сх. д. / 51.49694; 23.83889
Розташування
Розташування Полісся
Волинська область
Шацький район
Прибережні країни Україна Україна
Геологічні дані
Тип карсткове
Група озер Шацькі озера
Розміри
Площа поверхні 27,5 км²
Середня глибина 7,2 м
Макс. глибина більше 58,6[1] м
Довжина 7,8 км
Ширина 4,1 км
Берегова лінія 30 км км
Об'єм 0,18 км³
Площа басейну 112 км²
Країни басейну Україна
Інше
Міста та поселення с. Світязь; смт Шацьк; с. Пульмо
офіційний сайт svityaz.org.ua
Світязь (Україна)
Світязь
Світязь
Світязь (Волинська область)
Світязь
Світязь

CMNS: Lake Svitiaz на Вікісховищі

Сві́тязь (Сви́тязь, Світязьке озеро) — найглибше озеро в Україні. Розташоване в межах Шацького району Волинської області. Належить до групи Шацьких озер, що у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу[2], поблизу смт Шацьк, на території Шацького національного природного парку (Волинське Полісся).

Природні умови[ред.ред. код]

Берегова лінія протяжністю понад 30 км заросла комишами, очеретом та осокою. Поблизу берегів вода частково вкрита ряскою й лататтям. Самі береги окреслені нечітко — піски, крейдяний мергель і вапняки надають їм своєрідності й неповторності. Сосни з березами, грабами, дубами подекуди підступають до самої води. Вздовж берегів іноді трапляються галька і валуни, окремі ділянки заболочені. Є затоки — найбільші Бужня і Лука.

Озеро багате бентосом, рибою (вугор, лящ, окунь, щука, сом), водоплавними птахами; умови сприяють розведенню хутрового звіра.

На Світязі випадає за рік у середньому 543 мм опадів. Найдощливішого 1974 року тут випало 843,6 мм опадів.[3] Живиться Світязь переважно підземними та атмосферними водами.

Гідрологія, гідрохімія[ред.ред. код]

Світязь розташований у північно-західній частині Волинської області, на північ від села Світязь. Довжина озера 7,8 км, ширина 4,1 км. Площа 27,5 км², найбільша глибина 58,4 м, середня глибина — 7,2 м, прибережна смуга мілководна[4].

Прозорість води 3—5,4 м (іноді до 8 м). Верхні шари води влітку прогріваються до 20 °C і більше, на глибині (15—17 м) температура постійна і становить 9 °C. Взимку озеро замерзає.

На озері є острів площею до 7 гектарів. Через канал Світязь з'єднаний з озером Луки (на півночі) та іншими озерами.

Хімічний склад води озера Світязь: мінералізація води не висока — близько 200 мг/дм³ (тип води — гідрокарбонатно-кальцієва); рН води — 7,9 (слабколужна); вода насичена киснем — 10,5 мг/дм³, незначний вміст сполук азоту (зокрема, нітратів), заліза.[5]

Хімічний склад води озера Світязь: середня концентрація основних іонів та мінералізація, мг/дм³[5]

HCO3 SO2−4 Cl Ca2+ Mg2+ Na++K+ Мінералізація води
122,1 10,2 13,7 34,1 3,7 15,0 198,8

Хімічний склад води озера Світязь: середнє значення рН, концентрація кисню, мінеральних сполук азоту та заліза, мг/дм³[5]

рН O2 NH+4 NO2 NO3 Fe2− Fe3−
7,9 10,5 0,1 0,01 1,7 0,0 0,3

У Світязі зберігається досить висока якість води[5], оскільки поряд немає значних джерел забруднення, а статус національного природного парку сприяє охороні вод.

Походження[ред.ред. код]

Серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязю та інших Шацьких озер. Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 10 тис. років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються реліктами, тобто залишками цього гігантського водоймища, западини якого з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками.

Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.

Туризм[ред.ред. код]

Шацькі озера, зокрема Світязь, приваблюють чимало туристів, які розміщуються переважно в котеджах і пансіонатах, збудованих навколо озера поблизу смт Шацьк та сіл (Світязь, Пульмо), а також у приватному секторі, який користується великою популярністю.

Ширина пляжів від 5 до 50—60 м.

Загрози[ред.ред. код]

За ствердженням екологів, через розробку[6] Хотиславського крейдяного кар'єру, що знаходиться на території Білорусі[7], може зникнути озеро Світязь[8][9][10].

« Це небезпечно для Шацьких озер і перш за все для озера Світязь. Його обміління може відбутися через 10-15 років через зниження рівня ґрунтових вод, що живлять озеро. Глибина Світязя – більше 50 метрів, а глибина Хотиславського кар'єру повинна досягти 40 метрів. Відстань між ними – 25 кілометрів. Всі підземні джерела взаємопов'язані  »

— Олександр Романюк, перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Волинської області, ВолиньPost

На прилеглій до Хотиславського кар'єру території України ІВПіМ НААН створена система моніторингу[11], що складається з 13 свердловин, з них 6 — на крейдяний водоносний горизонт і 7 — на четвертинний водоносний горизонт та 9 колодязів в селах Гута, Тур і Заболоття. Як репер, від якого належить вести відлік про вплив водовідливу з кар'єру на води з верхньокрейдяних і четвертинних відкладів, вибраний режимний створ з 5 свердловин біля селища Ратне, спостереження на якому були практично безперервними з 1954 року і продовжуються в наш час.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Озеро Світязь
Шторм на о. Світязь.jpg Світязь на Волині.JPG Sviatiaz 004.jpg Switjas-see.jpg NNP Shatsk RB.jpg
Шторм на озері
Човни на березі
Купання в озері
Майже шторм
Світанок на озері

Панорами озера[ред.ред. код]

Велика панорама озера
Велика панорама озера на світанку

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Попередні дослідження проведенні в 2010-2011 роках
  2. Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с. ISBN 966-521-397-0
  3. Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 27
  4. Петро Кравчук «Книга рекордів Волині», — Любешів: «Ерудит», 2005. ISBN 966-361-079-4, с. 95-96.
  5. а б в г Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2
  6. ФАКТИ. ICTV: Білорусь вбиває Шацькі озера: гордість Волині йде під землю
  7. Інформаційне агентство «Главком»: Як вирішити з Білоруссю проблему Шацьких озер?
  8. ВолиньPost: Загроза обміління Шацьких озер справді існує, – Міністерство екології та природних ресурсів України
  9. Волинське Агентство Розслідувань: Світязь може висохнути через видобуток глини
  10. ВолиньPost: Як політики піаряться на проблемах Світязя?
  11. Волинські новини: Кар'єр, який може випити воду Світязя, відновив роботу
  12. Петро Кравчук «Книга рекордів Волині», — Любешів: «Ерудит», 2005. ISBN 966-361-079-4.
  13. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. : ил. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.).

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]