Світязь (озеро, Білорусь)
| Світязь | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 53°26′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 53.433° пн. ш. 25.917° сх. д.Координати: 53°26′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 53.433° пн. ш. 25.917° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Регіон | Гродненська область | |||
| Розташування | Новогрудський та Корелицький райони | |||
| Прибережні країни |
Білорусь | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 2,24 км² | |||
| Глибина макс. | 15 м | |||
| Довжина | 1,7 км | |||
| Ширина | 1,6 км | |||
| Берегова лінія | 4,5 км | |||
| Об'єм | 7,84 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Площа басейну | 14 км² | |||
| Інше | ||||
| Geonames | 621039 | |||
  Світязь (озеро, Білорусь) (Білорусь) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Світязь у Вікісховищі | ||||
Сві́тязь — озеро в Гродненській області Білорусі, розташоване на кордоні Новогрудського і Корелицького районів за 20 км на південний схід від Новогрудка. Озеро знаходиться на вододілі басейнів Німану і Щари, в басейні річки Мовчадзі на території Світязького ландшафтного заказника.
Назва[ред. | ред. код]
Назву озера зіставляють з німецьким особистим ім'ям «Hviting», де «h» співвідноситься з балто-слов'янським «š/s»[1].
Опис[ред. | ред. код]
Озеро карстового походження, утворилася внаслідок провалу ґрунту в підземну порожнечу. Поблизу Світязя немає великих озер і річок, у нього не впадає жодна річка, а витікає лише Своротва — притока Мовчадзі. Практично завжди рівень води в озері однаковий. Озеро знаходиться на південному схилі Новогрудської височини на висоті 258 метрів над рівнем моря і має форму, схожу на колесо.
Озеро має форму лійки, рельєф дна рівний, частка глибин понад 10 метрів становить всього 2% площі. Дно біля берегів піщане.
В озері й поблизу нього росте велика кількість реліктових рослин. В озері поширені плотва, краснопірка, карасі, щуки, пічкурі, окуні, але переважають лини. Переважання линів зумовлене їхньою здатністю розмножуватися в умовах середовища зі зниженою реакцією води, що для інших видів риб є стримувальним фактором.
Нині озеро використовується виключно в рекреаційних цілях, дозволена любительська риболовля[2].
Легенда[ред. | ред. код]
Народний переказ розповідає, що колись давно на місці озера було місто Світязь, де княжив чи князь Мирський, чи то князь Туган, союзник великого князя Міндовга, столиця якого була в Новогрудку. Під час військової кампанії з росіянами союзники зазнали поразки й над містом, де залишалися самі жінки і діти, нависла небезпека. Щоб уникнути ворожої наруги, вони звернулися до богів і їхній голос був почутий — місто провалилося під землю, а на його місці утворилося красиве озеро[1].
З душ непокірних жінок утворилися красиві квіти-царі — легендарні білі водяні квіти, які зацвітають на озері як вічне нагадування про ті події[3].
Переказ говорить, що й досі на озері можна почути стогони світязянок — міфічних мешканок озера, які уявляються білолицими дівчатами з довгим розпущеним волоссям. Спіймана в невід світязянка розповідала сумну історію свого міста[4].
Озеро в художній літературі[ред. | ред. код]
Сюжет про затоплене місто активно використовувався поетами-філоматами в XIX столітті для своїх балад. Першим, хто у віршованій формі розповів місцевий сюжет, став поет Ян Чечот («Світязь»), після нього — Адам Міцкевич, а потім — і Томаш Зан («Світязь-озеро»). Вважається, що саме останній розповів Яну Чечоту почутий у місцевих жителів переказ про затоплене місто. Всі вони назвали свій баладний варіант розробки теми за однойменною назвою озера — «Світязь». Адам Міцкевич продовжив тему чарівного озера в баладі «Світязянка»[5].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Озеро Світязь, знімок кінця XIX століття -
Озеро Світязь, знімок 2012 року
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Свіцязь // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап.. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.
- ↑ Блакітная кніга Беларусі: энцыкл. / Рэдкал.: Н. А. Дзісько, М. М. Курловіч, Я. В. Малашэвіч і інш.; Маст. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЭн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1.
- ↑ Кветкі-цары // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 245. — 599 с.
- ↑ Свіцязянкі // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.
- ↑ Філаматы і філарэты / Укладанне, пераклад польскамоўных твораў, прадмова, біяграфічныя даведкі пра аўтараў і каментарыі К. Цьвіркі. — Мн.: 1998. — С. 383. — 400 с. — (Беларускі кнігазбор).
Література[ред. | ред. код]
- Блакітная кніга Беларусі: энцыкл. / Рэдкал.: Н. А. Дзісько, М. М. Курловіч, Я. В. Малашэвіч і інш.; Маст. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЭн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1.(біл.)
- Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап.. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.(біл.)
- Укладанне, пераклад польскамоўных твораў, прадмова, біяграфічныя даведкі пра аўтараў і каментарыі К. Цьвіркі. — Мн.: 1998. — С. 383. — 400 с. — (Беларускі кнігазбор).(біл.)