Світязь (озеро, Білорусь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Світязь
Світязь
Похилена ялина на березі Світязя
Похилена ялина на березі Світязя
53°26′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 53.433° пн. ш. 25.917° сх. д. / 53.433; 25.917Координати: 53°26′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 53.433° пн. ш. 25.917° сх. д. / 53.433; 25.917
Розташування
Країна  Білорусь
Регіон Гродненська область
Розташування Новогрудський та Корелицький райони
Прибережні країни Білорусь Білорусь
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 2,24  км²
Глибина макс. 15  м
Довжина 1,7  км
Ширина 1,6  км
Берегова лінія 4,5  км
Об'єм 7,84  км³
Вода
Басейн
Площа басейну 14  км²
Інше
Geonames 621039
Світязь (озеро, Білорусь). Карта розташування: Білорусь
Світязь (озеро, Білорусь)
Світязь (озеро, Білорусь) (Білорусь)
Мапа

CMNS: Світязь у Вікісховищі

Сві́тязь — озеро в Гродненській області Білорусі, розташоване на кордоні Новогрудського і Корелицького районів за 20 км на південний схід від Новогрудка. Озеро знаходиться на вододілі басейнів Німану і Щари, в басейні річки Мовчадзі на території Світязького ландшафтного заказника.

Назва[ред. | ред. код]

Назву озера зіставляють з німецьким особистим ім'ям «Hviting», де «h» співвідноситься з балто-слов'янським «š/s»[1].

Опис[ред. | ред. код]

«Світязь», художник Ю. Фалят

Озеро карстового походження, утворилася внаслідок провалу ґрунту в підземну порожнечу. Поблизу Світязя немає великих озер і річок, у нього не впадає жодна річка, а витікає лише Своротва — притока Мовчадзі. Практично завжди рівень води в озері однаковий. Озеро знаходиться на південному схилі Новогрудської височини на висоті 258 метрів над рівнем моря і має форму, схожу на колесо.

Озеро має форму лійки, рельєф дна рівний, частка глибин понад 10 метрів становить всього 2% площі. Дно біля берегів піщане.

В озері й поблизу нього росте велика кількість реліктових рослин. В озері поширені плотва, краснопірка, карасі, щуки, пічкурі, окуні, але переважають лини. Переважання линів зумовлене їхньою здатністю розмножуватися в умовах середовища зі зниженою реакцією води, що для інших видів риб є стримувальним фактором.

Нині озеро використовується виключно в рекреаційних цілях, дозволена любительська риболовля[2].

Легенда[ред. | ред. код]

Народний переказ розповідає, що колись давно на місці озера було місто Світязь, де княжив чи князь Мирський, чи то князь Туган, союзник великого князя Міндовга, столиця якого була в Новогрудку. Під час військової кампанії з росіянами союзники зазнали поразки й над містом, де залишалися самі жінки і діти, нависла небезпека. Щоб уникнути ворожої наруги, вони звернулися до богів і їхній голос був почутий — місто провалилося під землю, а на його місці утворилося красиве озеро[1].

З душ непокірних жінок утворилися красиві квіти-царі — легендарні білі водяні квіти, які зацвітають на озері як вічне нагадування про ті події[3].

Переказ говорить, що й досі на озері можна почути стогони світязянок — міфічних мешканок озера, які уявляються білолицими дівчатами з довгим розпущеним волоссям. Спіймана в невід світязянка розповідала сумну історію свого міста[4].

Озеро в художній літературі[ред. | ред. код]

Сюжет про затоплене місто активно використовувався поетами-філоматами в XIX столітті для своїх балад. Першим, хто у віршованій формі розповів місцевий сюжет, став поет Ян Чечот («Світязь»), після нього — Адам Міцкевич, а потім — і Томаш Зан («Світязь-озеро»). Вважається, що саме останній розповів Яну Чечоту почутий у місцевих жителів переказ про затоплене місто. Всі вони назвали свій баладний варіант розробки теми за однойменною назвою озера — «Світязь». Адам Міцкевич продовжив тему чарівного озера в баладі «Світязянка»[5].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Свіцязь // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап.. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.
  2. Блакітная кніга Беларусі: энцыкл. / Рэдкал.: Н. А. Дзісько, М. М. Курловіч, Я. В. Малашэвіч і інш.; Маст. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЭн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1.
  3. Кветкі-цары // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 245. — 599 с.
  4. Свіцязянкі // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.
  5. Філаматы і філарэты / Укладанне, пераклад польскамоўных твораў, прадмова, біяграфічныя даведкі пра аўтараў і каментарыі К. Цьвіркі. — Мн.: 1998. — С. 383. — 400 с. — (Беларускі кнігазбор).

Література[ред. | ред. код]

  • Блакітная кніга Беларусі: энцыкл. / Рэдкал.: Н. А. Дзісько, М. М. Курловіч, Я. В. Малашэвіч і інш.; Маст. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЭн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1.(біл.)
  • Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап.. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.(біл.)
  • Укладанне, пераклад польскамоўных твораў, прадмова, біяграфічныя даведкі пра аўтараў і каментарыі К. Цьвіркі. — Мн.: 1998. — С. 383. — 400 с. — (Беларускі кнігазбор).(біл.)