Підводні човни типу «Свіфтшюр»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ПЧА типу «Свіфтшюр»
Swiftsure class
Під прапором Велика Британія Велика Британія
Спуск на воду 1969—1981 рр (6 човнів)
Виведений зі складу флоту 1992—2010 рр
Проєкт
Тип ПЧ Підводні човни атомні багатоцільові (ПЧА)
Розробник проєкту Vickers Shipbuilding and Engineering (VSEL)
Класифікація НАТО SSN Swifsure
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 20 вузлів (37 км/год)
Швидкість (підводна) 30 вузлів (57 км/год)
Робоча глибина занурення 210 м
Гранична глибина занурення 300 м
Автономність плавання обмежена лише запасами їжі
Екіпаж 116 осіб (13 офіцерів)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 82,9 м
Ширина корпусу найб. 9,8 м
Середня осадка (по КВЛ) 8,5 м
Водотоннажність надводна 4000 -4400 т.
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 5 ТА калібру 533-мм типу «Tigerfish» (20 торпед Mk8, Mk24 або 64 міни Mk5, Mk6
Ракетне озброєння 6 крилатих ракет UGM-84B «Саб Гарпун»
Зображення на Вікісховищі

«Свіфтшюр» (англ. Swiftsure-class) — тип ПЧА багатоцільового ВМС Великої Британії. Було побудовано і передано флоту човни. Був продовженням розвитку типу «Веліант» і типу «Черчилль», але відрізнялися від них істотно переробленою конструкцією корпусу. З 1969 по 1981 рік на верфях фірми Vickers Shipbuilding and Engineering було побудовано 6 підводних човнів типу «Свіфтшюр».

Історія[ред. | ред. код]

Конструкція[ред. | ред. код]

Озброєння[ред. | ред. код]

Енергетичне обладнання[ред. | ред. код]

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання[ред. | ред. код]

Базування[ред. | ред. код]

Експлуатація[ред. | ред. код]

Бойове використання[ред. | ред. код]

Інциденти[ред. | ред. код]

  • Наприкінці 1981 року у водах Арктики «Скептр» зіткнувся з невідомим радянським підводним човном, втративши акустичний контакт з ним за півгодини до зіткнення[1].
  • 26 травня 2008 рік а в Червоному морі відбулося зіткнення «Сюперб» зі скелями, ніхто з 112 членів екіпажа не постраждав. Було пошкоджено оснащення сонара . На момент зіткнення термін служби підводного човна склав близько 32 років.[2]

Сучасний статус[ред. | ред. код]

У 1990-х — початку 2000-х років усі човни, котрі залишилися на флоті, цього типу пройшли ряд модернізацій, однак у зв'язку з виробленням ресурсу і заміною більш сучасними типами «Трафальгар» і «Астьют», в 2000-і роки вони стали поступово зніматися з озброєння.

Станом на початок 2011 року, на флоті не залишилося човнів цього типу[3].

Оцінка проєкту[ред. | ред. код]

Представники[ред. | ред. код]

Назва Завод. № Завод Закладений Спущений на воду Переданий флоту Виведений з флоту
«Свіфтшюр» S 126 Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd 6 червня 1969 7 вересня 1971 17 квітня 1973 1992
«Соверін» S 108 Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd 18 вересня 1970 17 лютого 1973 11 липня 1974 2006
«Сюперб» S 109 Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd 16 березня 1973 30 листопада 1974 13 листопада 1976 2008
«Скептр» S 104 Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd 19 лютого 1974 20 листопада 1976 14 лютого 1978 2010[4]
«Спертен» S 111 Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd 26 квітня 1976 7 квітня 1978 22 вересня 1979 2006
«Сплендід» S 112 Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd 23 листопада 1977 5 жовтня 1979 21 березня 1981 2004

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • А. Е. Тарас Атомный подводный флот 1955—2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
  • All the World's Fighting Ships 1947—1995 — Conway Maritime Press, 1996. ISBN 1-55750-132-7
  • {S.Saunders Jane's Fighting Ships 2004—2005. Лондон, Jane's Information Group Ltd, 2005. ISBN 0-7106-2623-1
  • All the World's Fighting Ships 1947—1995. Лондон, Conway Maritime Press, 1996. ISBN1-55750-132-7

Посилання[ред. | ред. код]