Себастьяно Річчі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Себастьяно Річчі
Sebastiano Ricci
При народженніSebastiano Ricci
Народження1 серпня 1659(1659-08-01)
Беллуно, Венето, Італія
Смерть15 травня 1734(1734-05-15) (74 роки)
 Венеція, Венеційська республіка[1]
Національністьіталієць
КраїнаІталія
Діяльністьхудожник
Напрямокбароко, рококо
Вплив наФранческо Фонтебассо, Джованні Баттіста Тьєполо
Творифреска, плафони, релігійна і міфологічна композиції
Роботи в колекціїШтедель, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[2], Національні галереї Шотландіїd, Museumslandschaft Hessen Kassel, Музей образотворчих мистецтв, Художній музей, Musée d'Art et d'Industrie de Saint-Étienned, Національна галерея, Берлінська картинна галерея, Barber Institute of Fine Artsd, Художній інститут Чикаго, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Картинна галерея Далвічd, Національний музей образотворчого мистецтва[3], Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Баварські державні колекції картин, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Фіцвільяма, Moravian Gallery in Brnod, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Dayton Art Instituted, Національна галерея Ірландії, Музей мистецтв Толедо, Вустерський музей мистецтв, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей образотворчих мистецтв (Мюлуз), Галерея Уффіці, Ка' Реццоніко, Гарвардський художній музей, Музей фюрера, Художній музей Фогга[d], Princeton University Art Museumd, Chiswick Housed, Музей Каподімонте, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Гай (музей мистецтва), музей Пікардіїd, Національна галерея, Чатсворт-хаус, Piacenza Civic Museumd, Музей Вікторії та Альберта, Манчестерська художня галереяd, Кенвуд-хаус, Художня галерея леді Левер, Ашмолеан музей, Королівський корнуольський музейd, Королівська академія мистецтв, Shipley Art Galleryd, Галерея Академії (Венеція), Реннський музей образотворчого мистецтва, Музей Бойманса - ван Бенінгена[4], Courtauld Galleryd, Musea Brugged[5] і Ulster Museumd

CMNS: Себастьяно Річчі у Вікісховищі

Себастья́но Рі́ччі (італ. Sebastiano Ricci; 1 серпня 1659, Беллуно — 15 травня 1734, Венеція) — італійський художник доби бароко. Венеційська школа.

Життєпис. Ранні роки

[ред. | ред. код]

Батьки — Лівіо та Адреана Річчі. Родина мешкала в Беллуно, де і хрестили сина 1 серпня 1659 року. Точних відомостей про вчителів не збережено. Вважають, що навчався у художника Себастьяно Маццоні або у Федеріко Червеллі, що був послідовником Луки Джордано.

Була якась неприємність в стосунках з якоюсь жінкою, що завагітніла від нього. Мав звинувачення у отруєнні тої жінки, був арештований та запроторений у в'язницю. Стосунки налагодились, по допомозі впливової родини Пізані був звільнений з в'язниці і узяв шлюб з тією жінкою, що народила йому дитину.

Художнє навчання продовжив у місті Болонья під керівництвом Джан Джузеппе дель Соле, художника — декоратора. Декоративність стане головною рисою творчої манери художника як в релігійних, так і міфологічних композиціях.

Серед перших замовників Себастьяно Річчі — володар Мантуї Раннучо II Фарнезе. У 1686 році художник виконав релігійний образ « Оплакування Христа» для церкви Нуово Капуцино. У 1687—1688 роках він створив серію полотен зі сценами життя папи римського Павла III для палацу герцогині Фарнезе в місті П'яченца. Папа Павло III теж походив з родини Фарнезе.

Нові пригоди, нове ув'язнення

[ред. | ред. код]
Плафон «Покарання Амура».

Перший вимушений шлюб художника був досить невдалий. Про це свідчить нова любовна пригода Себастьяно. Він потайки покинув дружину з дочкою у Болоньї і втік з новою коханкою (дочкою художника Джованні Франческо Перуццині) у Турин. Авантюра закінчилася новим судовим переслідуванням і ув'язненням тепер уже в Турині. Художник мав вирок і покарання смертю. Але клопотаннями свого патрона герцога Раннучо II Фарнезе його звільняють. Герцог дає йому шанс утамувати темперамент і відсилає його у Рим.

В Римі Себастьяно копіював по замові герцога фреску Рафаеля Санті «Коронація Карла Великого», яку передали королю Франції Луї XIV. В грудні 1594 року помер покровитель художника — Раннучо II Фарнезе. Себастьяно покинув Рим і перебрався у Мілан. Перебування в Мілані означене працею над релігійними образами для каплиці церкви Сан-Бернардино деі Морті та знайомством з творами художника Алессандро Маньяско. Трагізм світосприйняття та песимізм Маньяско залишили Себастьяно Річчі байдужими. Прихильник насолод і радісних сторін життя був далеким від філософських узагальнень. А його картини і фрески переповняли численні фігури із міфів чи Біблії і яскраві, святкові фарби навіть в драматичних сценах (« Мойсей та дочки Іофора», «Двобій Геракла з кентавром Нессом», «Покарання Амура» тощо.) Чимала кількість картин присвячена еротичним міфологічним сценам, через що художника вважають попередником і першим представником стилю рококо у венеційському живописі.

Перебування в Венеції і Флоренції

[ред. | ред. код]

У 1698 році Себастьяно Річчі повернувся у Венецію, але час від часу покидає її, бо приймає замови з інших міст . Художнім авторитетом для митця в цей час став декоративний хист Паоло Веронезе, відомого венеційського художника доби Відродження. Серед найцікавіших замов цього періоду — фрески для палацу Маручеллі — Фенци у Флоренції та декоративні твори у палаці Пітті. Популярність Себастьяно Річчі зростає і перетинає кордони італійських князівств.

Перебування у Англії

[ред. | ред. код]

У 1712 році Себастьяно Річчі відбув у Англію разом з помічниками (племінником та Марко Річчі). По замові лорда Барлінгтона вони виконали серію з восьми картин на міфологічні сюжети. Створили вони і декор в каплиці палацу Кеннонс. Перебування в Англії тривало чотири роки, після чого Річчі перебрався у Париж, відомий мистецький центр ще з 17 століття. У 1718 році Королівська академія живопису і скульптури в Парижі обрала художника своїм членом за міфологічну картину « Тріумф Мудрості» .

Учнями Себастьяно Річчі були художники Франческо Фонтебассо і Марко Річчі.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Себастьяно Річчі. «Флора», до 1716 р., Художній музей Блентон, Техас.
Себастьяно Річчі. «Двобій Геракла з кентавром Нессом», до 1707 р., Палац Мацукеллі-Фенці, Флоренція.
«Моління про чашу».
  • «Оплакування Христа»
  • "Папа Павло ІІІ ініціює мирну угоду між королем Франціском І та імператором Карлом V "
  • «Апофеоз папи Павла ІІІ»
  • «Молитва Папи Григорія перед Мадонною задля позбавлення від чуми»
  • «Янгол — охоронець»
  • «Теодолінда засновує базиліку»
  • «Нептун та Амфітріта»
  • «Сусанна і старці»
  • «Венера і Амур»
  • "Аврора і Тітон "
  • «Селена і Ендміон»
  • «Дитинство Ромула і Рема»
  • «Причастя Св. Марії Єгипетської»
  • «Розп'яття з передстоячими Мадонною і святими»
  • «Відсіч голови Св. Івана Предтечі»
  • «Мадонна з немовлям і святими»
  • «Родина перського царя Дарія перед Олександром Македонським»
  • «Вивільнення Апостола Петра з в'язниці»
  • «Єсфір перед царем Артаксерксом»
  • «Геркулес після двобою з Какусом»
  • «Двобій Геракла з кентавром Нессом»
  • «Венера і Сатир»
  • «Мойсей та дочки Іофора»
  • «Купання Вірсавії»
  • «Ассунта»
  • «Покарання Амура»
  • «Свята Родина зі святою Єлизаветою»
  • «Христос в домі Симона фарисея» (Христос і грішниця)
  • «Купідон перед Юпітером»
  • «Вакх та Аріадна»
  • «Богиня Діана та німфи»
  • «Сусанна перед Данилом»
  • «Ідолослужіння царя Соломона»
  • «Агар в пустелі»
  • «Екстаз Святої Терези Авільської»
  • «Зустріч Ревекки і Елеазара біля колодязя»
  • «Христос і грішниця»

Галерея творів

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]