Себастьян Маррокін
| Себастьян Маррокін | |
|---|---|
| Juan Sebastián Marroquín Santos | |
 Juan Pablo Escobar.png | |
| Ім'я при народженні | ісп. Juan Pablo Escobar Henao |
| Народився |
24 лютого 1977 (47 років) Медельїн |
| Країна |
 Колумбія |
| Національність | Колумбія |
| Місце проживання | Аргентина |
| Діяльність | архітектор, письменник, industrial designer |
| Знання мов | іспанська[1][2] |
| Батько | Пабло Ескобар |
| Мати | María Isabel Santos Caballerod |
| Родичі | Пабло Ескобар |
| Брати, сестри | Manuela Escobard |
| Діти | 1 |
| IMDb | ID 5068340 |
| Сайт | juanpabloescobar.com |
Хуа́н Себастья́н Маррокі́н Са́нтос (ісп. Juan Sebastián Marroquín Santos, при народженні Хуа́н Па́бло Ескоба́р Ена́о (ісп. Juan Pablo Escobar Henao); нар. 24 лютого 1977[3][4], Медельїн, Колумбія) — колумбійський архітектор, автор книг та син колумбійського наркобарона Пабло Ескобара.
Життя[ред. | ред. код]
Хуан Пабло Ескобар Енао, його мати та його сестра Мануела Ескобар спочатку втекли до Мозамбіку, а потім подорожували з туристичними візами до Аргентини, де зрештою залишилися і стали громадянами у вигнанні з рідної Колумбії. В інтерв'ю Skavlan Хуан Пабло заявив, що обрав собі з телефонної книги нове ім'я «Себастьян Маррокін», оскільки йому потрібна була нова особистість, адже авіакомпанії відмовилися продавати йому квитки з ім'ям Ескобар.
Хоча він та його сім'я продовжують заробляти на правах на ім'я Пабло Ескобара (наприклад, продавати одяг із його зображенням), і тричі (безуспішно) намагалися зареєструвати ім'я Ескобара як бренд[5] Маррокін вважає за краще, щоб його не пов'язували з батьком.
Як він сказав в одному з інтерв'ю, після його смерті їм ніхто не допомагав і погрожували смертю, тому їм довелося змінити імена, щоб втекти звідти; він також відмежувався від Медельїнського картелю та незаконної торгівлі наркотиками в Колумбії.[6]
Себастьян закінчив коледж за спеціальністю архітектор. Зараз він живе в Палермо (Буенос -Айрес) з дружиною та сином, і працює архітектором. Відтоді він зустрічався з деякими жертвами свого батька. (Відображено у документальному фільмі 2009 року «Гріхи мого батька».)
Маррокін двічі повертався до Колумбії: на могилу батька та на прем'єру документального фільму. Йому не дозволили в'їхати до Асьенди Наполєс, аби відвідати маєток Пабло Ескобара (20 км²) за 180 км на схід від Медельїна, конфіскований колумбійським урядом після смерті наркобарона. Тепер знаходиться під управлінням муніципалітету Пуерто Тріунфо як громадський парк, табір та музей злочинів Ескобара.[7]
Гріхи мого батька[ред. | ред. код]
«Гріхи мого батька» (2009), аргентинський документальний фільм, який знімався п'ять років, «йде слідом за Маррокіном, як він вибачається перед синами жертв, яких його батько, основний наркобарон, протягом десятиліття тероризування Колумбії наказав убити».[8] Фільм сприяв примиренню та припиненню ненависті.[7]
Пабло Ескобар: Мій батько[ред. | ред. код]
Використовуючи своє ім'я при народженні, Хуан Пабло Ескобар Маррокін став автором книги «Пабло Ескобар: Мій батько» (2014).[9][10][11]
Суперечливо[ред. | ред. код]
На Netflix для кримінальної драми Нарко Маррокін заявив: «Нічого не змінилося, крім імен. Тепер стало ще більше торгівлі наркотиками та корупції»[12]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Imison, Paul (6 вересня 2015). Pablo Escobar's son: Why I gave up my vow of revenge and work to reform drug policy. The Independent. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Álvarez Engel, Martín (22 вересня 2016). Drug Baron Pablo Escobar's Son Has Emerged As An Unlikely Voice For Peace. HuffPost. Oath Inc. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Agence France-Presse (14 вересня 2013). Malkin, Bonnie (ред.). Family of Pablo Escobar attempt to register his name as a brand. The Telegraph. Telegraph Media Group Limited. Процитовано 23 листопада 2018.
- ↑ Pablo Escobar's son: Why I gave up my vow of revenge and work to reform drug policy. The Independent. 6 вересня 2015.
- ↑ а б Forero, Juan (2 грудня 2009). Sebastian Marroquin speaks out about his father, Colombian kingpin Pablo Escobar. The Washington Post. с. 3. Процитовано 6 січня 2014.
- ↑ Hocking, Alex (3 травня 2010). All my father left me was his watch: Juan Pablo Escobar. Colombia Reports. Процитовано 6 січня 2014.
- ↑ Simon, Yara (29 грудня 2014). 'Pablo Escobar: My Father' Becomes Bestseller in Latin America; Escobar Jr. Says Father Helped Stigmatize Colombians. Latin Post. Процитовано 15 вересня 2015.
- ↑ Gurney, Kyra (5 грудня 2014). Top 10 Tales from Pablo Escobar's Son's Book. InsightCrime.
Some of Escobar's relatives and associates discussed in the article include: Gustavo Gaviria, Victoria Eugenia Henao Vallejo (Marroquin's mother), Roberto Escobar and his wife, "El Gordo" (one of Escobar's men) on whom the drug lord pulled a cruel prank, Nicolas (Escobar's "chubby cousin"), Alba Marina (Marroquin's aunt), Alberto Fujimori and his chief intelligence officer Vladimiro Montesinos, Jorge Giron Terrazas "El Negro" Pabon (Escobar's friend), and Gilberto Rodriguez Orejuela
- ↑ About Escobar Henao. Escobarhenao.com. Архів оригіналу за 31 May 2017. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Reid, Claire (7 жовтня 2017). Pablo Escobar's Son Warns Netflix 'Nothing Has Changed' When It Comes To Cartel Violence. LADbible. Процитовано 23 листопада 2018.