Себаштіан
| Себаштіан | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Жуан III Благочестивий | |
| Наступник: | Енріке I | |
| Народження: | 20 січня 1554 Лісабон | |
| Смерть: | 4 серпня 1578 (24 роки) Елькасер-Кебір | |
| Релігія: | римо-католик | |
| Династія: | Авіська | |
| Батько: | Жуан Мануель | |
| Мати: | Хуана Австрійська | |
| Автограф: | ||
|
Медіафайли у Вікісховищі? | ||
Себаштіа́н (порт. Sebastião; 20 січня 1554 — 4 серпня 1578) — король Португалії (1557—1578). Представник династії Авіс. Прізвисько — Ба́жаний (порт. o Desejado), Спля́чий (порт. o Adormecido).
Біографія[ред. | ред. код]
Син Жуана Мануеля і Хуани Австрійської. Онук португальського короля Жуана III Благочестивого, що зійшов на португальський престол після його смерті. Батько Себастьяна помер від сухот 2 січня 1554 року трохи завчасно перед народженням спадкоємця. Мати Себастьяна покинула Ліссабон 17 травня 1554 року і повернулась до Іспанії, віддавши новонародженого сина на виховання свекрусі, Катерині Австрійській та відтоді більше не бачила його, але підтримувала з ним листування і регулярно отримувала із Португалії його портрети.
Коли помер його дід, король Потугалії, Себастьяну виповнилось лише три роки і до настання його повноліття регентшею спочатку була його бабка Єкатерина, вдова Жуана, а потому — кардинал Енріке, архієпископ Лісабона, брат Жуана III.
У 1568 році у віці п'ятнадцати років, Себастьян перейняв у свої руки ведення державних справ. Правління молодого короля мало для Португалії катастрофічні наслідки.
Себастьян жив у вигаданому світі, який населяли середньовічні лицарі, дами і трубадури, а керували цим світом — ідеали та етика давно минулих епох. Тим не менше молодий король був поборником науки і мистецтва — достеменно відомо, що саме він призначив португальському поету Камоеншу (згодом найвизначнішому в португальській класичній літературі) жалування, яке врятувало його від голодної смерті, та замовив карту картографу Бартоломеу Велью.
За основну політичну мету Себастьян поставив собі завоювання для Португалії земель у Північній Африці. Використавши як нагоду боротьбу за престол у султанаті Фес, він, вважаючи себе наступником хрестоносців, вирішив звільнити Марокко від арабів.
У 1574 році він здійснив експедицію в Танжер, де безуспішно боровся з маврами. Коли в Марокко знов виникла боротьба за престол, Себастьян прийшов на допомогу вигнанцю Мулей-Мухаммеду. Військо короля Португалії складалося з іспанців, португальців, німецьких та італійських найманців. При Елькасер-Кебір військо Себастьяна було розбите; він сам загинув, але труп його не було знайдено, внаслідок чого пізніше об'явилися аж чотири самозванці — серед них найбільший успіх мав четвертий, який виринув за 29 років по смерті короля Себастьяна.
Джерела[ред. | ред. код]
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- Себастиан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Себаштіан
- Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.
| |||||||||
|