Севан (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Севан
Սևանա
СеванՍևանա
Знімок озера з космосу
40°18′38″ пн. ш. 45°20′57″ сх. д. / 40.31055555555600023° пн. ш. 45.3491666666670028° сх. д. / 40.31055555555600023; 45.3491666666670028Координати: 40°18′38″ пн. ш. 45°20′57″ сх. д. / 40.31055555555600023° пн. ш. 45.3491666666670028° сх. д. / 40.31055555555600023; 45.3491666666670028
Розташування
Країна Flag of Armenia.svg Вірменія
Розташування марз Гегаркунік
Прибережні країни Вірменія Вірменія
Розміри
Площа поверхні 1 243 км²
Висота над р. м. 1 896 м
Глибина середня 26,0 м
Глибина максимальна 78,4 м
Довжина 78 км
Ширина 56 км
Об'єм 33,2 км³
Вода
Солоність прісне г/л
Басейн
Вливаються річки 28 річок та струмків
Витікають річки Раздан
Інше
Міста та поселення Мартуні, Севан
озеро Севан is located in Вірменія
озеро Севан
озеро Севан
СеванՍևանա is located in Вірменія
СеванՍևանա
Севан
Սևանա
Севан
Սևանա (Вірменія)
озеро Севан is located in Вірменія
озеро Севан
озеро Севан

CMNS: Севан
Սևանա
на Вікісховищі

Сева́н, (вірм. Սևանա լիճ, раніше також називалося Ґегаркуні́к вірм. Գեղարքունիք[1], Ґега́мське море вірм. Գեղամա ծով[2][3]) — прісноводне озеро у Вірменії, найбільше на Кавказі.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Севан розташований на висоті 1900 м; його площа складає 1240 км², глибина сягає 83 м. В озеро впадає 28 річок, а витікає річка Раздан (притока Араксу). Озеро тектонічного запрудного характеру. Улоговина тектонічного походження, а запруда утворилася порівняно недавно, унаслідок виливання голоценових лав.[4] Севан оточений гірськими хребтами: з північного заходу — Памбакським, з північного сходу — Севанським і Арегуні, із заходу і півдня — Гегамським і Варденисським хребтами.

Шоржинським підводним валом-порогом і двома мисами, що вдаються до озера, — Артанішським (зі сходу) і Норатусським (із заходу) озеро ділиться на дві частини: Малий і Великий Севан. Малий Севан відрізняється великою глибиною і порізаними берегами. Саме ця частина озера вміщує основну масу води. Найбільш глибоке місце озера розташоване неподалік від підніжжя хребта Арегуні. У Великому Севані дно рівне, береги мало порізані, причому глибина цієї частини не перевищує 30 метрів. Водна поверхня Севана має блакитно-синій колір. Мінералізація води становить близько 700 мг/л, сухий залишок — 0,5 г/л.

Проблема Севана[ред.ред. код]

Озеро Севан — єдине велике надійне джерело прісної води у Вірменії і найбільше на всьому Кавказі. У зв'язку з цим з давніх часів ставилося питання про ефективне використання водних ресурсів озера. У 1848 році було піднято питання про використання води Севана для зрошування земель по лівому берегу Раздана.[5]

На початку XX століття з'являється декілька пропозицій по використанню вод озера в практичних цілях. У їх числі — запропонований в 1910 році Манасер'яном проект спуску рівня озера. Було підраховано, що зі всього об'єму стоку 95% води випаровується через велику поверхню дзеркала, таким чином, нібито, значна частина водних ресурсів просто «пропадає». Пропонувалося зменшити глибину озера на 45 метрів і використовувати водні ресурси, що звільнилися, для зрошування Араратської рівнини і вироблення електроенергії.

1923 року був реалізований план з використання води озера в потребах народного господарства, а 1931 року з'являється перша схема пониження рівня озера, згідно з якою, за 50 років він повинен був знижений на 55 метрів, периметр склав би тоді 80 км, а об'єм — 5 км³. При цьому від всього Севана повинне було залишитися невелике озеро площею 299 км² на місці Малого Севана. Площу, що таким чином могла б звільнитися, передбачали використати для посадки ліщини, дубу тощо. У 1933 році після схвалення проекту почалися роботи із створення штучних шляхів стоку і поглибленню сточища річки Раздан. Стоки були тунельними спорудами на глибині 40 метрів. З 1937 року почалося інтенсивне використання вод озера. Початок експлуатації Севан-Разданського іригаційно-енергетичного комплексу послужив могутнім поштовхом для розвитку економіки Вірменської РСР.

З початком Другої світової війни роботи були припинені і завершилися тільки 1949 року. Тоді щорічно рівень води опускався більш ніж на метр. В кінці 1950-х почався перегляд проекту зниження рівня озера. Це було зроблено з кількох причин:

  1. Виникли проблеми з освоєнням земель, що звільнилися, які виявилися абсолютно неродючими.
  2. З'явилася можливість заміни побудованих на Раздані гідроелектростанцій на ТЕС, тим більш, що перші не могли задовольнити потреби народного господарства Вірменії.
  3. В умовах збільшення споживання водних ресурсів, Севан залишався єдиним резервним джерелом прісної води в республіці.
  4. У 1961 році була опублікована доповідь АН Вірменської РСР. У ній мовилося про необхідність припинити спуск рівня озера, який вже встиг опуститися на 13,7 м. У зв'язку з тим, що потужності Севан-Разданського каскаду виявилися незатребуваними, було ухвалено рішення про перекидання в озеро вод з Воротану і Арпи. Було підраховано, що найбільший спуск рівня води досягне 18 м. Реалізація проекту почалася у 1981 році, коли був побудований тунель завдовжки 49 км з водосховища Кечут на Арпі в озеро біля села Арцваніст, після чого почалося будівництво тунелю від Воротана. У 1988 році будівництво припинилося через економічну блокаду з боку Азербайджану.

Падіння рівня озера в сукупності із збільшенням викидів стічних вод зробило негативний вплив на біохімічний оборот речовин, призвело до порушення нормальної діяльності екосистем, що зрештою спричинило за собою процес евтрофікації — збільшення накопичення органічних речовин у воді з 25 тис. т в 1930-х роках до 150 тис. т у 1999 році. Евтрофікація виражається в періодичному цвітінні озера і загрожує погіршенням якості води, непридатністю до використання в питних і господарських цілях[6]. Уряд Вірменії завершив будівництво тунелю тільки у 2003 році, але його експлуатація ще не почата. Рівень стабілізувався на відмітці 20 метрів нижче початкового.

На початку 2006 року підйом рівня води в порівнянні з минулим роком становив 41 см. Ухвалено рішення підняти його ще на 3 метри, після чого провести додаткові дослідження.

Blick über den Sewansee.jpg

Фауна[ред.ред. код]

Форель (ішхан, Salmo ischchan) Севана є ендемічним видом озера, але її існування знаходиться під загрозою через конкуруючі види риб, що завезені або потрапили в озеро з інших місць. Зокрема, сиг (Coregonus lavaretus) був завезений з Ладозького і Чудського озер, золота рибка (Carrasius auratus) і рак вузькопалий (Astacus leptodactylus). На березі озера були створені рибальські господарства для штучного розмноження ішхана. В той час, як в Севані ішхан знаходиться під загрозою вимирання, судячи з усього, він виживе в озері Іссик-Куль, куди він був завезений з Вірменії.

У басейні Севана створений національний парк «Севан» з чотирма заповідниками і десятьма заказниками. Озеро є важливим оселищем вірменської чайки (Larus armenicus), чисельність якої тут сягає 4000—5000 пар. Інші птахи, що зупиняються на озері, — американський лебідь, мала гуска, червондзьоба чернь, білоока чернь і чорноголовий реготун.

Узбережжя[ред.ред. код]

Вид на озеро Севан із траси ЄреванТбілісі

Озеро Севан відоме пам'ятниками культури, що розташовані на узбережжі, і рекреаційними ресурсами: мінеральними джерелами, чистим повітрям, красивою природою. На березі озера росте штучний ліс (сосна, широколистяні породи й обліпиха).

З історичних пам'ятників найзнаменитішим є монастир Севанаванк, розташований на півострові поблизу міста Севан в північно-західній частині озера. Спочатку монастир був розташований на острові, але через пониження рівня води утворився перешийок, що з'єднав острів з сушею. Інший монастир — розташований на західному схилі Айраванк. На березі озера розташовано село Норадуз, відоме найбільшим кладовищем хачкарів, що налічує близько 900 хачкарів різних епох і стилів. Хачкари також є в селі Неркін-Ґеташен на південному узбережжі. Після пониження рівня води були виявлені численні археологічні артефакти віком 2000 років і більше (деякі з них — бронзової доби). Більшість цих артефактів знаходяться в музеях Єревану.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Вірменія Це незавершена стаття з географії Вірменії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Озеро Це незавершена стаття про озеро.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання[ред.ред. код]