Севастопольська військово-морська база (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Севастопольська військово-морська база (Севастопольська ВМБ, в/ч А4591) — до 2014 року основна військово-морська база Збройних сил України.

Історія[ред. | ред. код]

18 січня 1992 року першою на Чорноморському флоті Військову Присягу на вірність Українському народу склала 3-тя рота школи водолазів Чорноморського флоту (м. Севастополь) під командуванням капітана 3 рангу Олександра Клюєва.

19 січня 1992 року у військових навчальних закладах, розташованих на території України, проведено ритуал складання Військової Присяги на вірність Українському народові курсантами, які прийняли рішення продовжувати службу у Збройних Силах України. Випускники 1992 року в липні прибули до Севастополя та стали основою 4 окремого офіцерського батальйону, з якого у подальшому призначалися на посади на кораблі та у військові частини у відроджених Військово-Морських Сил України.

25 січня 1992 року в Севастополі в урочистій обстановці склав Військову Присягу на вірність Українському народу особовий склад 257-ї школи прапорщиків будівельних військ, якою командував полковник Анатолій Вельський. У цьому військовому містечку згодом був розташований штаб Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

8 березня 1992 року в урочистій обстановці під керівництвом старшого помічника командира корабля капітана 2 рангу Володимира Шишова Військову присягу на вірність Українському народу склала абсолютна більшість офіцерів, мічманів, старшин і матросів крейсера „Михайло Кутузов”[ru].

7-10 квітня 1992 року 72 офіцери і мічмани Кримської військово-морської бази, дивізії морських десантних сил, бригади пошуково-рятувальних суден склали Військову присягу на вірність Українському народові. Ініціативну групу очолювали капітан 2 рангу Євген Корнілов, капітани 3 рангу Мирослав Мамчак, Михайло Кот.

02 липня 1992 року в Сімферополі склав присягу на вірність Українському народові особовий склад 816 артилерійського полку і протитанкового батальйону 126 дивізії берегової оборони ЧФ. Організатором прийняття присяги виступив командир 1-го важкого гаубичного дивізіону 816 артполку підполковник Олексій Михайлютенко.

03 липня 1992 року екіпаж великого протичовнового корабля «Способный» склав військову присягу на вірність Українському народові. Підняття на кораблі Українського прапора було розцінено командуванням ЧФ як заколот і припинено силовим способом. Екіпаж був спущений з корабля та звільнений зі служби, у подальшому військовослужбовці проходили службу на фрегаті «Гетьман Сагайдачний». Командування ЧФ не спромоглося укомплектувати «Способний» особовим складом, було прийнято рішення корабель терміново роззброїти і списати, щоб він не дістався при розподілі Україні. 20.10.1993 роззброєння було завершено, 02.04.1995 корабель проданий на метал приватній індійській фірмі. Порізаний на брухт у Туреччині.

09 липня 1992 року під керівництвом військового коменданта Севастопольського гарнізону підполковника Володимира Звєрєва майже повним складом слали Військову присягу на вірність Українському народові військовослужбовці гарнізонної комендатури, серед яких майор Сергій Панніков, капітан Сергій Булуктаєв та інші. 10 липня українські військовослужбовці із застосуванням фізичної сили були витіснені з приміщення десантно-штурмовим підрозділом морської піхоти ЧФ. Підполковник В.Звєрєв і полковник В.Індило на знак протесту оголосили голодування.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]