Севлієво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Севлієво
болг. Севлиево
Emblem of Sevlievo.svg
Sevlievo, liberty statue, town centre.jpg
Країна Болгарія Болгарія
Область Габровська область
Община Севлієво
Код ЕКАТТЕ 65927
Поштовий індекс 5400
Телефонний код 0675
43°01′36″ пн. ш. 25°06′13″ сх. д.H G O
Висота 202
Площа 41,244 км²
Населення 22 676 (2011)
Міста-побратими Гевгелія
sevlievo.net
Відстань
До обласного центру
 фізична 24 км [2]
До Софії
 фізична 149 км [2]
Розташування
Севлієво. Карта розташування: Болгарія
Севлієво
Севлієво
Севлієво (Болгарія)
Мапа
CMNS: Севлієво у Вікісховищі

Севлі́єво (болг. Севлиево) — місто в Габровській області Болгарії. Адміністративний центр общини Севлієво.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 22 676 осіб.

Національний склад населення міста[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 18157 86,4 %
турки 2226 10,6 %
цигани 274 1,3 %
інша 48 0,2 %
не визначились 318 1,5 %
Всього відповіли 21023

Розподіл населення за віком у 2011 році[4]:


Динаміка населення[5]:

Географія[ред. | ред. код]

Місто Севлієво розташоване в центральній частині Північної Болгарії, недалеко від географічного центру країни з географічним положенням 43° 1 '32 «півн. ш. і 25° 6 '48» сх. д. Висота міста становить 201 м, але вона є найнижчою точкою муніципалітету. На хребтах Балканськіх гір деякі вершини сягають 1900 м над рівнем моря, а напівгориста місцевість має середню висоту 400—700 м. Клімат помірно континентальний, з великою амплітудою між найнижчими і високими річними температурами плюс 30-35 градусів Цельсія влітку до мінус 20 — 25 градусів взимку.

Історія[ред. | ред. код]

Ринкова площа в Севлієво з готелем «Центра» та магазином «Троянда» до 1932 року

Результати дослідження середньовічного міста Готалич поблизу Севлієво показують, що це найбільше середньовічний місто в Болгарії, поза столицями Пліска, Преслав і Тирново. Артефактів Готалича вкрай недостатньо, щоб зв'язати їх з певним археологічним пам'ятником. Розкопок фортеці поблизу Севлієво також немає, як і досліджень сучасних дослідників болгарської старовини. Відомий невеликий кам'яний напис, відкритий Данаїлом Кацевим-Бурським біля монастиря Батошево, і перевезений до Софії. Під час бомбардувань Другої світової війни табличка випадково вижила. Родичі винахідника передали її Ніколі Ковачеву, а 1959 року він публікує текст. У ньому ми читаємо:

«Будуйте цей храм Гено із Готела і Петра Турнова влітку 67…» Це єдине середньовічне письмове джерело про Готел. Пізніше в турецьких адміністративних документах він увійшов як Готалич. З середини XVI століття це була «нахія», а в документі з 1618 року — «кааза Готалич». У документах, що перекладався і цитувався Руси Стойковим 1638 і 1643—1644 років згадується тільки «кааза Готалич», а в деяких місцях додаються «Нам і дигер Серві», що означає «з іншою назвою Серві».

У документі 1550 року, де перераховані леннітські володіння, є відповідь на питання, який зв'язок між населеними пунктами Готалич і Севлієво. У ньому написано: «У нахії Готаліч з іншою назваю Гісар Беглі і ЗІР». «Гісар» означає фортецю або фортифікацію, а останній «зір» перекладається «нижче» або «підпорядковане верхньому». Це можна трактувати як «фортецю Готалич і Нижню Готалич», або «село під Готаличем». У документі 1618 вже згадуються каза Готалич, село Селві. З цих небагатьох джерел можна зробити висновок, що коли турки завойовували північну Болгарію, вони захопили і зруйнували фортецю Готаліч, а населення було вигнано. Самі турки оселилися на рівнині в Нижньому Готаличі, на лівому березі річки Росиця. Селище поступово розширюється, залучаючи населення фортеці Готалич і навколишніх поселень. Воно охоплює функції середньовічного адміністративного центру, яким був Готалич, а пізніше і культурним центром району.

Назва міста було Серби, від візантійського серви, араб. серфі і могло бути від сербських поселенців або болгар зі Сербії, що оселилися в районі Готалича. І так, нарешті, змінили турки на Селві, а звідти — на Селвіово, а потім на Севліево.

У перші роки ХХ століття місто відоме своєю багаторічною підтримкою від Радославістської партії.[6]

Релігії[ред. | ред. код]

Переважають православні християни. У місті є дві православні церкви: храм "Св. пророк Ілля і храм «Св. Трійця»; Божа Церква, методистська церква, церква Шалом і церква адвентистів сьомого дня. У 2018 році храм «Св. Пророк Ілля» був оголошений пам'ятником культури національного значення.[7]

Політика[ред. | ред. код]

Нинішній міський голова — Іван Іванов, 1972 року народження. У міській раді Севлієво за мандатами 2015—2019 рр. налічується 11 представників «ГЕРБ», 7 — «Вибираємо Севлієво» — Болгарська соціалістична партія, болгарські соціал-демократи, «Рух за соціальний гуманізм», «Партія зелених», «Сільськогосподарська спілка Ал. Стамболійський», 4 — «Руху за права і свободи», 2 — Народного Союзу, 2 — Блоку Реформації, 2 — «Патріотичного фронту», 1 — "Разом за « Севлиєвську общину».

Визначні пам'ятки міста[ред. | ред. код]

Будівля муніципалітету в Севлієво
Церква "Св. Пророк Ілля "
  • Міська художня галерея Асен і Ілля Пейкові (офіційний сайт: http://ghgsevlievo.comli.com )
  • Готаліч — місто-фортеця біля Севлієво (офіційний сайт: https://web.archive.org/web/20100616231559/http://www.hotalich-sevlievo.hit.bg/ )
  • Башта годинника (зведена в 1779 році))
  • Дандольські будинки (музей з етнографічною експозицією)
  • Будинок-музей Дана Колова — 7 км на південний захід від міста, в селі Сенник
  • Табахана (відновлена шкіряна майстерня)
  • Міст через річку Росиця — побудований в 1857 році відомого майстра Колю Фічето
  • Статуя Свободи (1894), чий стовп — це оригінальна кам'яна колона з римського міста Нікополіс ад Іструм. Проект — Отто Хорейші та італійського скульптора Арнольдо Цокі. Бронзова фігура була зроблена у Відні. Зведена на місці шибениці, з якої йшли у безсмертя севлієвські борці за свободу Болгарії
  • Церква «Св. Трійця» (з 1870 р.)
  • Церква «Св. Пророк Ілля» (1834) з цінним різьбленим іконостасом)
  • Хаджистоянська школа — нині Міський історичний музей
  • Монастир «Введення Богородичного» (с. Батошево, заснована в 19 столітті)
  • Монастир «Успіння Пресвятої Богородиці» (20 км на південь від міста, по дорозі до Априлців, заснована в XIV столітті, під час Другого Болгарського царства, про що свідчить кам'яний напис з часів царя Михайла Асена (1246—1256). Спалений і зруйнований під час османського вторгнення, монастир був відновлений в 1836 році. Різьблення по дереву в його церкві були зроблені місцевими майстрами, а ікони — великим ренесансним живописцем Станіславом Доспевським. За роки панування монастир був важливим освітнім центром. Сьогодні він відновлений і є діючим чоловічим монастирем)
  • Гребля «Олександра Стамболійський» (33 км від Севлієво біля села Младен, довжина 18 км). Забезпечує можливості для плавання, веслування та водних видів спорту, риболовлі, є пляж.
  • Будинок культури «Мара Белчева» (фотогалерея https://web.archive.org/web/20130824055535/http://dk-sevlievo.org/Photos/Part001.html)
  • Святкування міста відбувається в середині жовтня, мешканці містечка та сіл беруть участь із задоволенням.

Спортивні клуби[ред. | ред. код]

  • Клуб плавання «Спортивний клуб Вікінг 2008 — Севлієво» http://www.viking2008.alle.bg
  • СК «AЛФA» http://alfa-sc.com/Calendar.aspx?lang=uk
  • Клуб бадмінтону — Готалич 2005
  • СК по акробатиці
  • СК по баскетболу «Раковський»
  • СК по боротьбі «Дан Колов» — Севлієво
  • Волейбольний спортивний клуб
  • СК Дзюдо і Самбо «Раковський»
  • СК по карате «Кіокушинкай»
  • Бодібілдінг і фітнес-зал «Кондор-90»
  • СК Фат Клуб Севлієво
  • Тенісний клуб «Севлиєво»
  • СК з шахів
  • Модельний клуб
  • Клуб екстремальних видів спорту «Вертикальний світ»
  • СК «Ластівка»
  • Клуб спортивного орієнтування
  • Туристичний клуб
  • Спортивний рибальський клуб «Абанос-карп»
  • Клуб Айкідо «Буджин»
  • Мото-клуб «Вовки»
  • Автомобільний спортивний клуб «Севлієво»
  • ФК «Севлієво — Лейдіс»

Економіка[ред. | ред. код]

Провідними компаніями є:

  • «Ідеал Стандарт» Болгарія та «Ідеал Стандарт-Відіма» — заводи санітарної арматури;
  • «Hambberger» — туалетні сидіння, кришки та дубовий ламінат;
  • «Авангард» — виробництво високовольтного обладнання, роз'єднувачів і вимикачів для побутової енергії;
  • «Емка» — електричні провідники для промисловості та побуту;
  • «Росиця» — трикотаж;
  • «Паралель» — провідний виробник пінопласту та м'яких меблів;
  • «Абанос» — кухонні меблі;
  • «Ізгрев 90» — будівельні матеріали;
  • «Beta Logistic Ltd.» — виробництво молочної продукції;
  • ТОВ «Алкал» — картини, репродукції, графічний та веб-дизайн, дизайн інтер'єру та екстер'єру, мистецтво;
  • «Heros Stroi» — будівництво;
  • «Мазалат» — будівництво

Знаменитості[ред. | ред. код]

Групова фотографія лібералів із Севлієво до 1915 року
  • Атанас Москов (1903—1995), політик
  • Борис Машалов (1914—1962), народний співак
  • Василь Беязов (1901—1980), архітектор, викладач архітекторів першого класу з 1945 по 1951 рр.
  • Дочо Христов (1895—1945), політик
  • Іван Пресняков (1852—1876), революціонер, учасник Квітневого повстання
  • Ільхан Кючюк (1985 р.), політик
  • Йонко Карагьозов (1851—1876), революціонер, учасник квітневого повстання
  • Преподобна Калиста (1815—1876) — канонізована у 2011 році
  • Кристьо Пастухов (1874—1949), політик
  • Малина Станчева (1967 р.), болгарська поп-фолк співачка
  • Мара Белчева (1868—1937), поетеса
  • Нікола Женев (1856—1934), генерал-лейтенант, командувач македоно-одринським корпусом під час Балканських воєн (1912—1912 рр.)
  • Петар Пешев (1858—1931), політик
  • Сава Попов (1874—1949), географ
  • Сава Казанджиєв (1877—1901), ботанік
  • Симеон Спирідонов (1944), художник
  • Стефан Пешев (1854—1876), революціонер, учасник Квітневого повстання
  • Христо Чаракчиєв (1870—1943), військовий офіцер, генерал-генерал
  • Цвятко Аврамов (1894—1923), журналіст
  • Цвятко Димов (отець Пахомій) (1830—1894), громадський діяч, церковник, революціонер
  • Фані Попова-Мутафова (1902—1977), італійська письменниця і перекладач
  • Чавдар Мутафов (1889—1954), письменник
  • Петр Цанков (офіцер) (1896—1944), начальник Школи офіцерів запасу до перевороту 9 вересня
  • Марко Косев (1987 р.), самбіст, боєць ММА і п'ятикратний чемпіон Самбо, єдиний у світі з таким досягненням
  • Невена Цонева (1986 р.), болгарська співачка
  • Івінела Самуїлова (1971 року народження) письменниця
  • Дочо Касабов (1915—1998) — болгарський актор і режисер.
  • Гаджі Ангел Іванов — Севлієво (1808—1890), церковний музикант
  • Марин Калугеров (1837—1883), духовник
  • Стефан Пешев (1854—1876), революційний діяч
  • Асен Пейков (1908—1973), скульптор

Міста — побратими[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Sevlievo", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10070957/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проект:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 2012-03-18. 
  4. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 2012-03-18. 
  5. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Севлиево, общ. Севлиево, обл. Габрово (болгарською). Архів оригіналу за 2013-08-16. Процитовано 2012-01-23. 
  6. Милюков, Павел (2013). Живата истина (Студии за България). София: Изток-Запад. с. 162. ISBN 978-619-152-162-3. 
  7. . 21 август 2018 г.  Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]

<nowiki>

Примітки[ред. | ред. код]