Севрюков Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Севрюков Володимир Васильович
Народився 7 березня 1959(1959-03-07) (65 років)
місто Антрацит, тепер Луганської області
Країна  Україна
Національність росіянин
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Володимир Васильович Севрюков (нар. 7 березня 1959(19590307), місто Антрацит, тепер Луганської області) — український діяч, начальник відділу Департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України, заступник міністра транспорту України, директор Департаменту державної політики у сфері морського і річкового транспорту Міністерства інфраструктури України. Народний депутат України 2-го скликання. Народний депутат СРСР від ВЛКСМ (1989—1991 роки). Кандидат технічних наук (2001).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1974—1978 роках — студент Нікопольського металургійного технікуму Дніпропетровської області, технік-технолог.

У 1978—1983 роках — студент Одеського вищого інженерно-морського училища, технік-судномеханік.

У червні 1984 — червні 1985 року — майстер, заступник начальника цеху Одеського судноремонтного заводу. Член КПРС.

У червні 1985 — вересні 1990 року — секретар комітету комсомолу (ЛКСМУ), заступник начальника з питань молоді Чорноморського морського пароплавства.

У вересні 1990 — квітні 1994 року — начальник служби судноремонтних заводів Чорноморського морського пароплавства.

У 1991—1993 роках — слухач Академії народного господарства при уряді Російської Федерації, менеджер. У 1991—1994 роках — студент юридичного інституту Одеського державного університету імені Мечникова.

У квітні 1993 — березні 1995 року — начальник відділу держреєстрації і класифікації флоту Департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України.

Народний депутат України 2-го демократичного скликання з .08.1994 (2-й тур) до .04.1998, Малиновський виборчий округ № 297, Одеська область. Голова підкомітету з питань водного транспорту Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Член депутатської групи «Конституційний центр».

У липні — листопаді 1996 року — заступник голови Державного департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України[1][2].

У липні 1997 — березні 1999 року — заступник Міністра транспорту України — голова Державного департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України[3][4].

У лютому 2000 — серпні 2001 року — заступник Міністра транспорту України[5][6].

У вересні 2001 — грудні 2002 року — радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах[7][8].

У 2001 році захистив кандидатську дисертацію «Розробка методів і обладнання для відновлення суднових валів».

З 2001 року — генеральний директор класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України».

З травня 2011 року — директор Департаменту державної політики у сфері морського і річкового транспорту Міністерства інфраструктури України. Потім — голова правління Громадської Ради при Міністерстві інфраструктури України.

Голова громадської спілки «Асоціація морського бізнесу України».

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • орден «За заслуги» II ступеня (2013)[9]
  • орден «За заслуги» III ступеня (.02.2010)[10],
  • лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012)
  • почесна грамота Кабінету міністрів України (.06.2004)[11]
  • почесна грамота Верховної Ради України
  • заслужений працівник транспорту України[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 1996 року № 733 «Про призначення Севрюкова В.В. заступником голови Державного департаменту морського і річкового транспорту України».
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1996 року № 1455 «Про звільнення В. Севрюкова з посади заступника голови Державного департаменту морського і річкового транспорту України».
  3. Указ Президента України від 30 липня 1997 року № 745/97 «Про призначення В. Севрюкова заступником Міністра транспорту України - Головою Державного департаменту морського і річкового транспорту України»
  4. Указ Президента України від 30 березня 1999 року № 306/99 «Про звільнення В. Севрюкова з посади заступника Міністра транспорту України - Голови Державного департаменту морського і річкового транспорту України»
  5. Указ Президента України від 15 лютого 2000 року № 243/2000 «Про призначення В. Севрюкова заступником Міністра транспорту України»
  6. Указ Президента України від 20 серпня 2001 року № 672/2001 «Про звільнення В. Севрюкова з посади заступника Міністра транспорту України»
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2001 року № 1153 «Про призначення Севрюкова В.В. радником Прем'єр-міністра України».
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2002 року № 1815 «Про звільнення радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
  9. Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 448/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  10. Указ Президента України від 8 лютого 2010 року № 128/2010 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 червня 2004 року № 787 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  12. Указ Президента України від 6 вересня 1997 року № 959/97 «Про присвоєння В. Севрюкову почесного звання "Заслужений працівник транспорту України"»

Посилання[ред. | ред. код]