Севідов Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Севідов
Олександр Севідов
Особисті дані
Повне ім'я Олександр
Володимирович Севідов
Народження 18 липня 1969(1969-07-18) (53 роки)
  Донецьк, СРСР
Зріст 178 см
Вага 71 кг
Громадянство Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1986–1987
1988
1990–1993
1993
1994
1994
1995
1996
1996–2000
СРСР «Шахтар» Д
СРСР ЦСКА-2
СРСР/Україна «Зоря» Л
Росія «Торпедо» М
Україна «Металург» З
Україна «Динамо» Л
Росія «УралАЗ»
Україна «Кривбас»
Україна «Металург» Д
0 (0)
29 (3)
121 (29)
3 (0)
24 (4)
13 (8)
29 (14)
14 (3)
92 (34)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2003
2003—2004
2004—2005
2005—2006
2006—2007
2007—2008
2008—2011
2011—2013
2013—2014
2015—2016
2016—2017
2019
Україна «Металург-2» Д
Україна «Металург» Д
Україна «Сталь» Д
Україна «Металург» Д
Україна «Геліос»
Молдова «Зімбру»
Україна «Кримтеплиця»
Україна «Говерла»
Україна «Карпати» Л
Україна «Металіст»
Україна «Маріуполь»
Болгарія «Верея»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олекса́ндр Володи́мирович Севі́дов (нар. 18 липня 1969 року, Донецьк, СРСР) — радянський та український футболіст і тренер.

Біографія[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець донецького «Шахтаря». Грав у дублюючому складі клубу, провів один матч у Кубку Федерації футболу СРСР, 1987 року, проти харківського «Металіста»[1]. Під час військової служби захищав кольори другої команди московського ЦСКА.

Надалі продовжив виступи у луганській «Зорі», московському «Торпедо», запорізькому «Металурзі», луганському «Динамо», російському «УралАЗі», криворізькому «Кривбасі» та донецькому «Металурзі».

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

З 2001 року по 2004 рік, з перервою працював у системі донецького «Металурга». У сезоні 2002/03 разом з командою став бронзовим призером чемпіонату. З 2004 по 2005 рік був головним тренером дніпродзержинської «Сталі» і разом з командою став переможцем Другої ліги України і вийшов у Першу лігу.

Влітку 2005 року Севідов був призначений на посаду головного тренера в донецькому «Металурзі»[2]. Влітку 2005 року «Металург» брав участь у кваліфікації Кубка УЄФА, у другому відбірковому раунді клуб обіграв угорський «Шопрон» (0:3, 1:2). У наступному раунді «Металург» поступився грецькому ПАОКу (1:1, 2:2), за рахунок гола на виїзді. При Севідові заграли у складі «Металурга» Олексій Полянський і Володимир Прийомов. У березні 2006 року, написавши заяву за власним бажанням, був звільнений з поста тренера «Металурга»[3].

Севідов під час роботи з «Металістом». 18 липня 2015 року

Влітку 2006 року очолив харківський «Геліос», який виступав у Першій лізі України. У команді пропрацював один сезон, після чого очолив молдавський «Зімбру». Влітку 2008 року за обопільною згодою розірвав контракт з клубом[4].

У жовтні 2009 року очолив «Кримтеплицю» з Молодіжного, що виступала у Першій лізі України. Під керівництвом Севідова «тепличники» провели 36 матчів (16 перемог, 9 нічиїх та 11 поразок) у Першій лізі і 2 матчі (1 перемога і 1 поразка) у Кубку України. У березні 2011 року пішов у відставку з поста тренера «Кримтеплиці»[5].

У квітні 2011 року очолив ужгородську «Говерлу-Закарпаття»[6], яка в результаті стала чемпіоном Першої ліги. Професіональна футбольна ліга України за підсумками сезону 2011/12 назвала Олександра Севідова найкращим тренером ПФЛ[7]. За підсумками наступного сезону у Прем'єр-лізі ужгородці зайняли передостаннє 15 місце і врятувались від вильоту лише через те, що «Кривбас» не отримав атестата на наступний сезон і залишив Прем'єр-лігу замість «Говерли». Незважаючи на це Севідов подав у відставку з поста головного тренера, яка 13 червня 2013 року була прийнята керівництвом клубу[8].

19 червня 2013 року підписав контракт з львівськими «Карпати», угода розрахована на три роки[9]. 16 червня 2014 року, по завершенні сезону, який львів'яни завершили на 11 місці, Севідов за взаємною згодою сторін пішов з поста головного тренера «Карпат»[10].

4 червня 2015 року підписав контракт з харківським «Металістом»[11]. Під його керівництвом в 23 матчах команда здобула 3 перемоги (включаючи одну технічну, над розформованим запорізьким «Металургом»), 8 нічиїх та 12 поразок. Причому три останні матчі харків'яни програли з загальною різницею м'ячів 1:16. Щоправда, 16 квітня харків'яни програли «Дніпру» 0:5 уже без Севідова, хоча формально на той момент він ще залишався головним тренером. На прес-конференції після гри в Дніпропетровську Олександр Мартюк, який виконував обов'язки тренера у тому матчі, повідомив, що Севідов вже тиждень перебуває в лікарні під наглядом лікарів[12]. Через два дні, 18 квітня 2016 року подав у відставку, яка була прийнята[13].

21 червня 2016 року очолив маріупольський «Іллічівець»[14].

2020 року дисциплінарний комітет УАФ через можливі порушення Кодексу етики та чесної гри ФК «Суми» заборонив Севідову на 5 років вести будь-яку діяльність, пов'язану з футболом.

20 травня 2021 року УАФ назавжди усунула Севідова від футболу, задовольнивши скаргу Комітету з етики та чесної гри[15][16].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Звіт про матч «Металіст»-«Шахтар»
  2. Севідов знову очолив донецький «Металург» (рос.). UA-Футбол. 24.06.2005. Архів оригіналу за 02.03.2012. Процитовано 18.06.2011. 
  3. Олександр Севідов: «Я можу тільки подякувати „Металург“» (рос.). UA-Футбол. 27.03.2006. Архів оригіналу за 02.03.2012. Процитовано 18.06.2011. 
  4. Севідов вже не в «Зімбру» (рос.). Football.ua. 11.06.2008. Архів оригіналу за 02.03.2012. Процитовано 18.06.2011. 
  5. Олександр Севідов: «З керівництвом виникли розбіжності» (рос.). UA-Футбол. 31.03.2011. Архів оригіналу за 02.03.2012. Процитовано 18.06.2011. 
  6. Севидов возглавил Закарпатье (рос.). Football.ua. 06.04.2011. Архів оригіналу за 02.03.2012. Процитовано 18.06.2011. 
  7. Визначено лауреатів сезону 2011-2012 років (укр.). Професіональна футбольна ліга України. 11.06.2012. Архів оригіналу за 26.06.2012. Процитовано 11 червня 2012. 
  8. Відставку А. Севідова «Говерла» взяла. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 18 квітня 2016. 
  9. Олександр Севідов — головний тренер «Карпат»
  10. «Карпати» дякують Олександру Севідову за роботу
  11. Севидов призначений головним тренером Металіста
  12. ЗМІ: Севідов пішов у відставку
  13. Севидов покинул Металлист. football.ua. Процитовано 18 квітня 2016. 
  14. Офіційно. Севідов — головний тренер «Іллічівця». «UA-Футбол» (21 червня 2016). Перевірено 21 червня 2016.
  15. Апеляційний комітет УАФ змінив рішення КДК УАФ стосовно тренера Олександра Севідова у справі ФК «Суми» - Офіційний сайт Української асоціацїї футболу. uaf.ua (uk-UA). Процитовано 20 травня 2021. 
  16. УАФ назавжди усунула Севідова від футболу. РБК-Украина (рос.). Процитовано 20 травня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]